Шкуренко Олександра Вікторівна
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри початкової освіти
Київський університет імені Бориса Грінченка, Педагогічний інститут
м. Київ, Україна
Важливою умовою успішної професійної діяльності майбутніх учителів початкової школи є формування у них інформаційно-комунікаційної компетентності як базової складової професійної компетентності вчителя.
Володіння базовими ІК-компетентностями та ІК-грамотність є необхідною умовою успішного навчання як у закладах середньої освіти, так і навчання впродовж життя, професійного розвитку, ефективного управління навчальними закладами та застосування можливостей ІКТ в освітній та професійній діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства [2].
Для Європейських країн є властивим процес окремого оцінювання інформаційної компетентності як складової медіа-компетентності та більш широкої навички «вміти вчитися», а також інформаційно-комунікативної компетентності, пов’язаної з можливостями оптимального використання відповідних телекомунікаційних засобів. Інформаційна грамотність передбачає розуміння людиною необхідності тієї чи іншої інформації, та спроможність її пошуку. Тому потрібно розмежовувати поняття інформаційно-комунікаційна грамотність, мережева грамотність, Інтернет-грамотність, цифрова грамотність, медіа-грамотність та комп’ютерна грамотність.
Досвід країн Європи в контексті підготовки вчителів є важливим джерелом для здійснення євроінтеграції педагогічної освіти та формування ІК-компетентностей в системі освіти України. Впродовж останнього десятиліття розвинені країни Європи та світу, розпочали ґрунтовну дискусію, яка й досі триває на міжнародному рівні, стосовно отримання людиною належних знань, вмінь та компетентностей які дозволятимуть їй гармонійно взаємодіяти з технологічним суспільством, що швидко розвивається [1].
У Нідерландах, як і в багатьох країнах світу інтеграція ІКТ в освіту знайшла своє відображення у результатах діяльності міжнародних програм та проектів, у яких країна бере участь, а саме: Навчання впродовж життя – «Lifelong Learning Programme» (LLP) Ради Європи, «Міжнародне дослідження комп’ютерної та інформаційної грамотності» ICILS (International Computer and Information Literacy study) тощо. На початку 2000 року Міністерство освіти Нідерландів ініціювало заснування фонду Kennisnet (www.kennisnet.nl) та підтримало створення SchoolNet – громадської організації, що опікуються проблемами інтеграції ІКТ у систему освіти та є її частиною. Ці організації працюють з метою задоволення освітніх потреб із використанням розвитку національної інфраструктури ІКТ, шляхом розробки і надання рекомендацій закладам освіти, їх консультування щодо питань ефективного та раціонального впровадження ІКТ у освітній процес, розповсюдження теоретичних і практичних напрацювань, співпраці з освітніми закладами початкової, середньої та професійно-технічної освіти, закладами підготовки та післядипломної педагогічної освіти. Така діяльність спрямована на учителів, викладачів, адміністраторів, керівників загально середньої та професійної освіти, шкільні ради [2].
Дослідження досвіду Нідерландів О. Гриценчук [2] у галузі інтеграції ІКТ у освітню систему, дозволило сформулювати наступні висновки: сучасною тенденцією розвитку ІК-компетентності вчителя у Нідерландах є зосередження на її педагогічній складовій у поєднанні з ІКТ. Запровадження педагогічних підходів і технологій, застосування форм і методів навчання з використанням ІКТ дозволить набути та розвинути ІК-компетентність вчителя початкової школи. Існує об’єктивна необхідність постійного перегляду підходів, сутності, змісту, моделі ІК-компетентності вчителя початкової школи. В умовах сучасних викликів, пов’язаних із пандемією, важливим є постійний розвиток ІК-компетентності вчителя, оволодіння новими засобами ІКТ і педагогічними технологіями, опанування новими функціями тощо. Важливим є розуміння значущості власного ставлення педагога до інтеграції у навчально-виховний процес ІКТ, усвідомлення важливості розвитку ІК-компетентності для оптимізації навчання [2].
Підготовка учителів у Фінляндії характеризується: варіативністю змісту освіти, гнучкістю структури й технологій навчання, можливістю студента проектувати індивідуальний освітній маршрут, що відповідає його інтересам і потребам. Основою підготовки майбутнього учителя фінської початкової школи у виконанні професійних обов’язків вважається компетентнісний підхід як ефективна освітня парадигма. Серед професійних компетентностей (предметна компетентність, дослідницька компетентність, курікулярна компетентність, компетентність безперервного навчання, емоційна компетентність, соціальна компетентність, комунікативна компетентність, інформаційно-комунікаційна компетентність, інтелектуальна компетентність, ситуативна компетентність, часова компетентність) особливе місце відведено інформаційно-комунікаційній компетентності (Information and Communication Technologies – ICT Competence), яка є сукупністю знань та вмінь, що формуються в процесі навчання та самонавчання в галузі інформаційних технологій (ІТ), а також здатність до виконання педагогічної діяльності за допомогою ІТ. В університетах Фінляндії з метою формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх вчителів початкової школи застосовують різноманітні підходи: використання цифрових навчальних ресурсів (Digital Learning Resources), відкрите та дистанційне навчання (Open and Distance Learning), систему управління навчанням (Learning Management Systems). На думку Петренко, вивчення досвіду підготовки учителів початкової школи у Фінляндії відкриває нові можливості для удосконалення системи педагогічної освіти в Україні в умовах її адаптації до вимог загальноєвропейського освітнього простору [3].
Отже, формування й розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх учителів початкової школи здійснюється упродовж усього терміну навчання в закладі вищої освіти. Успішною умовою його здійснення є організація активної навчально-пізнавальної діяльності студентів, яка забезпечуватиме перехід від пасивного отримання знань до пізнання як активної діяльності. Застосування можливостей інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє вчителю спонукати учнів до активного навчання, заохочувати до взаємодії, співпраці, сприяє формуванню вмінь вирішувати проблеми, створювати нові знання. В результаті такої діяльності вчителя початкової школи посилюється його роль як партнера у процесі виховання й розвитку особистості учня. Тому забезпечення особистісного та професійного становлення майбутніх учителів початкової школи, щоб рівень їх компетентності відповідав потребам сьогодення та дозволив забезпечити якісну освіту молодших школярів є важливим завданням, що постає перед сучасною вищою освітою України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України: метод. Рекомендації / [В. Ю. Биков, О. В. Білоус, Ю. М. Богачков та ін.]; за заг. Ред. В. Ю. Бикова, О. М. Спіріна, О. В. Овчарук. – К.: Атіка, 2010. – 88с.
- Гриценчук О. О. Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя у галузі середньої освіти Нідерландів: підходи, моделі, досвід // Інформаційні технології і засоби навчання, 2015, том 49, №5.
- Петренко С. В. Аспекти професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи в закладах вищої освіти Фінляндії: формування інформаційно-комунікаційної компетентності, 2019 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bit.ly/2SZ8xW5