СИСТЕМНИЙ ПІДХІД У РОЗРОБЦІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ МАГІСТЕРСЬКОГО РІВНЯ: БІОЕТИКА В КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Ксенія Ратушна,

к. фарм. н., асистент кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації

Вікторія Доброва,

д. фарм. н., професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації

Національний фармацевтичний університет

 

В 2019 році в Національному фармацевтичному університету було впроваджено дві освітньо-професійні програми другого (магістерського) рівня вищої освіти, які вперше в Україні створили можливість отримання вищої спеціалізованої освіти та підготовки фахівців у галузі клінічних досліджень. Освітньо-професійні програми «Клінічні дослідження» та «Менеджмент клінічних досліджень» спрямовані на професійну фахову підготовку професіоналів, залучених до  здійснення дослідницької та інноваційної діяльності, та виконання менеджерських функцій у галузі клінічних досліджень та вивченні біоеквівалентності лікарських препаратів [1].

Відповідно до міжнародних на національних нормативних вимог, дотримання морально-етичних стандартів є пріоритетним принципом проведення будь-яких біомедичних досліджень за участю людей [2]. Тому забезпечення професіоналів в галузі клінічних досліджень знаннями та навичками з дослідницької етики є дуже важливою складовою формування фахових компетентностей. Для цього в якості обов’язкової компоненти зазначених освітньо-професійних програм було проведено розробку навчальної дисципліни «Біоетика в клінічних дослідженнях», метою якої було забезпечення здобувачів теоретичними знаннями та практичними навичками, необхідними для дотримання морально-етичних вимог при виконанні професійних обов’язків на всіх етапах клінічного вивчення лікарських засобів. Для забезпечення досягнення програмних результатів навчання та удосконалення якості процесу навчання про розробці навчальної програми дисципліни «Біоетика в клінічних дослідженнях» було застосовано системний підхід, який охоплював обґрунтування змісту дисципліни та її наповнення, вибір ефективних педагогічних стратегій, підходів та методів навчання, оцінку й аналіз дисципліни після складання заліку здобувачами вищої освіти та визначення напрямів удосконалення. Для забезпечення досягнення зазначеної мети навчальної дисципліни були сформульовані сім основних завдань, які спиралися на практичну орієнтованість освітніх програм. Аналіз завдань навчальної дисципліни в контексті фахових компетентностей та програмних результатів навчання дозволив визначити перелік ключових тематичних блоків в структурі навчальної програми, які були спрямовані на опанування основними підходами до оцінки етичних і морально-правових аспектів клінічних випробувань, а також принципами відповідального проведення клінічних досліджень і забезпечення захисту прав, безпеки та благополуччя залучених суб’єктів. Для обґрунтування змісту та структури навчальної дисципліни із врахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі клінічних досліджень, було проведено попереднє опитування здобувачів вищої освіти, яке охоплювало самооцінку їх рівня знань та навичок щодо певних тематичних елементів програми та визначення їх відповідності професійним потребам здобувачів. За результатами проведеного опитування було визначено шість тематичних блоків, які були оцінені більше ніж 50% респондентів як «повністю відповідають» та «відповідають». Загалом опитувані визначали свій рівень знань з різних запропонованих тематичних елементів як «середній» (від 28.94% до 59,66% в залежності від аспекту) та «низький» (від 14.47 до 43.41%). Враховуючи результати опитування, було визначено пропорційність їх охоплення програмою дисципліни. Таким чином до структури дисципліни обсягом 90 академічних годин було включено такі теми: (1) ключові етичні аспекти проведення клінічних досліджень; (2) етичні аспекти планування клінічних досліджень; (3) ризик та користь у клінічному дослідженні; (4) система етичної експертизи клінічних досліджень; (5) інформована згода на участь у клінічному дослідженні; (6) соціально-етичні аспекти клінічних досліджень у сучасній системі охорони здоров’я та науці.

Наступним етапом було обґрунтування вибору педагогічних стратегій та методів навчання. Враховуючи вікові характеристики здобувачів освіти та практичну орієнтованість освітніх програм, було визначено ключові аспекти забезпечення успішності навчання, а саме: використання андрагогічної педагогічної моделі, упровадження проблемно-орієнтованого навчання та орієнтованість на здобувача освіти. Враховуючи той факт, що викладання навчальної дисципліни здійснюється для осіб, що здобувають другий (магістерський) рівень освіти, вік переважної більшості здобувачів становить від 25 до 40 років, що зумовлює необхідність використання підходів, адекватних для навчання дорослих. Тому вибір педагогічних стратегій спирався на принципи андрагогічної моделі, яка описує підходи до успішного навчання дорослих в системі професійної освіти, а саме: пріоритет самостійності навчання та самовдосконалення, орієнтація на контекст та особистий досвід, індивідуальні освітні потреби, можливість варіативності навчання, самооцінка результатів навчання здобувачем освіти та ін. [3, 4].

Другим важливим аспектом, який було враховано при виборі стратегії та методів навчання, стало упровадження проблемно-орієнтованого навчання, яке дозволяє успішно інтегрувати процес навчання як з наукою, так і з практичними реаліями функціонування галузі, та особистим життєвим та професійним досвідом здобувачів освіти. Останнє стає особливо важливим, враховуючи їх особистісну зрілість як дорослих осіб, та наявність у більшості з них достатнього досвіду роботи в галузі. Ключовими підходами проблемно-орієнтованого навчання, які були використані при розробці навчальної програми, були: надання викладачу ролі тьютора-фасилітатора навчального процесу, який сприяє взаємодії студентів, спрямовує навчальний процес та ініціює творче вирішення навчальних завдань; зміщення ініціативи та відповідальності за процес пізнання на студентів; мультидисциплінарний підхід до вирішення проблем; постановка оригінальних та актуальних завдань, які пов’язані з реальним станом галузі або життєвими ситуаціями; достовірність та реалістичність навчання та ін. [5, 6]. Специфіка освітньої програми, характеристики контингенту, що навчається, та сучасні вимоги до якості освіти зумовили велику важливість забезпечення орієнтації на здобувачів освіти при викладанні навчальної дисципліни. Враховуючи це, основними принципами, покладеними в основу при розробці стратегій та методів навчання дисципліни, став індивідуальний підхід; формування позитивного настрою та вільної атмосфери, яка сприяє вільному творчому пошуку; самоаналіз та самооцінка процесу та результатів навчання як інструмент рефлексії.

Спираючись на описані вимоги, була розроблена модель викладання навчальної дисципліни «Біоетика в клінічних дослідженнях», яка визначала основоположні стратегії та принципи викладання дисципліни, а також перелік методів та технології навчання, які мають використовуватись при вивченні кожного тематичного блоку. Так, в процесі викладання дисципліни перевага була віддана таким педагогічним методам як лекції, групові дискусії, рольові ігри, імітаційні вправи, метод кейсів, розгляд конкретних ситуацій, онлайн опитувальники, есе. Ці методи було використано для розробки робочого зошиту в межах створення навчально-методичного комплексу дисципліни.

Після завершення процесу вивчення дисципліни та складання студентами заліку, дуже важливо було проаналізувати якість створеної програми навчальної дисципліни, якість процесу навчання та відповідність його результатів встановленій меті та вимогам освітньої програми. За результатами підсумкового контролю успішності навчання, усі здобувачі продемонстрували високий рівень набутих знань та умінь, що відповідало найвищому балу за критеріями оцінки. Також було проведено анонімне анкетування здобувачів, яке охоплювало (1) самооцінку їх рівня знань та навичок з певних аспектів дослідницької етики, враховуючи набуті в результаті навчання; (2) оцінку задоволеності педагогічними методами, які були застосовані при викладанні; (3) загальну оцінку задоволеності процесом навчання з дисципліни «Біоетика в клінічних дослідженнях» за низкою критеріїв, а саме: зміст програми, майстерність викладача, методи навчання, навчальні ресурси та інфраструктура, організація навчального процесу та психологічний клімат на заняттях. 85.71% опитуваних відзначили свій рівень знань як «високий» та «дуже високий» з усіх тематичних блоків, 14.47% - «середній», що свідчить про успішність набуття знань та навичок в процесі навчання. Також загалом були позитивно («задоволений» та «дуже задоволений») оцінені застосовані методи навчання – оцінка «не задоволений» була застосована опитуваними тільки стосовно такого виду контролю як виконання письмових індивідуальних завдань. Найменша кількість позитивних оцінок була отримана таким аспектом викладання дисципліни, як навчальні ресурси та інфраструктура. На підставі отриманих результатів було сформульовано висновки щодо подальшого удосконалення навчальної дисципліни «Біоетика в клінічних дослідженнях» та її методично-навчального комплексу.

 

Список використаних джерел

1. https://nuph.edu.ua/klinichni-doslidzhennya/

2. ICH E6 (R2) GCP Guidelines. Available at: http://www.ich.org/fileadmin/Public_Web_Site/ICH_Products/Guidelines/Efficacy/E6/E6_R2__St ep_4.pdf.

3. Литвин А. Андрагогічна модель професійної підготовки / А.Литвин // Молодь і ринок. – 2010. – №6 (65). – С. 34–37.

4. Дмітренко Н.Є. Впровадження проблемно-орієнтованого навчання на заняттях у вищому навчальному закладі /Н.Є. Дмітренко // Innovative solutions in modern science. – 2016. – № 1 (1 ). –С. 1-13.

5. Alberta Education. 2012. “A Curriculum Development Processes, from Knowledge to Action.” Accessed December 14, 2019. http://www.education.alberta.ca/media/6809242/d_chapter1.pdf.

6. Knowles, Malcolm S. 1970. The Modern Practice of Adult Education: Andragogy versus Pedagogy. New York: Association Press.

Please publish modules in offcanvas position.