Людмила Кравецька,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: Волошина Г.П.
Засвоєння фразеологізмів, збагачення мовно-фразеологічного запасу учнів вимагає не лише цілеспрямованого добору образних засобів, а й певної системи роботи. При цьому важливо зважати на вікові та індивідуальні особливості школярів, фразеологічну підготовку класу, безперервність фразеологічної роботи на уроках мови та читання, враховувати можливість міжпредметних зв'язків.
Фразеологічний запас учнів поповнюється на уроках мови та літератури, позакласного читання, розвитку зв'язного мовлення, на факультативних заняттях, класних годинах, у процесі позакласної роботи (гурток, конкурс, олімпіада, лінгвістична газета, самостійні дослідження).
Чи не найважливіша проблема навчальної фразеології протягом усіх років навчання – це семантизація фразеологізмів, тобто встановлення їх значень. Короткі пояснення семантики усталених виразів, як це буває зі словами, для фразеологізмів недостатні – саме внаслідок складності їх смислової будови.
Основні прийоми (способи, шляхи) семантизації фразеологізмів:
1. Семантизація за допомогою лексичного синоніма. До неї вдаються завжди, коли фразеологізм можна замінити словом: ляща дати – ударити, лягти головою – загинути; «В далекій дорозі Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою...» (Т. Шевченко.) Подібний прийом спрощує художньо-семантичну будову фразеологічного виразу, однак він «оперативний», порівняно простий. Саме тому Фразеологічний словник Н. О. Батюк, призначений для вчителя, якраз так часто й семантизує усталені звороти: масляні вишкварки – ніщо, на кутні сміятися – плакати, наганяти холоду – лякати.
2. Семантизація за допомогою декількох синонімів. При цьому багаторазово уточнюється предметне значення фразеологізму. Поняття «синонім» тут розуміється розширено, ситуативно, лаконічно: не з маком – погано, не до жартів, непереливки; не з руки – незручно, не личить, не гоже. Одночасно – це й робота над збагачуванням словникового запасу учнів. Ось чому потрібні пошуки інших засобів вираження одного й того змісту.
3. Прийом зіставлення стійкого й омонімічного вільного словосполучення. Такий прийом доступний навіть учням початкових класів, але його з успіхом можна застосовувати і в старших класах. Наприклад: «У сазі підпасалася перелітна птиця: казарки, нерозні, свищі» (Григорій Тютюнник, «Вир».) (ті, що відлітають на зиму в південні краї, а влітку повертаються) – перелітна птиця (про людину, що не живе довго на одному місці), синоніми – перелітний птах, літун (зневажливе) – той, хто часто міняє місце роботи.
Особливо корисний цей прийом на початкових стадіях формування в учнів поняття фразеологічного значення.
Доречними будуть питання й завдання: порівняйте значення вільних і стійких словосполучень; чим вони відрізняються одне від одного?; зверніть увагу на образність фразеологізмів; складіть із даними словосполученнями по два речення: у першому вживайте їх як вільні, а в другому — як усталені словосполучення.
4. Семантизація за допомогою синонімічного фразеологізму. До такого прийому вчитель завжди може звернутися тоді, коли учням відомий інший, синонімічний вираз. Наприклад, загнати на слизьке – посадити в калюжу, загнути харамана – ввести в оману, йота в йоту – капля в каплю (кожний другий вираз у парі більш відомий). Зворот содухн спустити, наприклад: «...Вовк і содухи спустив» (/. Франка. «Вовк війтом».), пояснюється синонімічними і ноги протягнув, і духа спустив. Останній вираз І. Франко, до речі, й використав у іншій казці: «[Вовк] давно уже й духа спустив» («Осел і Лев»).
5. Семантизація за допомогою вільного словосполучення. Такий прийом особливо продуктивний, коли немає лексичних чи фразеологічних відповідників або їх важко відшукати, але можна обійтися обмеженим контекстом тлумачення: на коні сидіти – займати визначне становище в суспільстві, показати поріг – вигнати геть, в одну шкуру – настирливо домагатися чогось.
6. Описовий прийом тлумачення. Названий прийом семантизації є, власне, універсальний: завжди можна передати умови вживання, особливості, значення звороту, його стилістичні обертони. До нього часто вдаються при семантизації фразеологізмів, які за будовою є реченнями: світ клином зійшовся на к о м у, на ч о м у – про те, чого не можна обминути, уникнути; своя рука владика – про необмежене свавілля; сорока на хвості принесла – говорять, коли хочуть приховати справжнє джерело якоїсь чутки.
7. Комбінований спосіб семантизації. Допомагає точніше (і лаконічніше) передати семантику виразу: на всі заставки – дуже, на повну силу (лексичний синонім і фразеологізм); ні в сих ні в тих – розгубитися, зніяковіти, не знати, як діяти (лексичні синоніми й описовий зворот).
8. Семантизація за допомогою контексту. Зміст контексту дуже часто «проявляє» семантику того чи іншого звороту, принаймні «підказує» напрям пошуку значення.
Список використаних джерел
1. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи./О.Я.Савченко – К., 1997.- 321с.
2. Соловець Л. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури /Л.Соловець / Початкова школа. – 2001. – № 4. — С.1215.
3. Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко та ін. – Т. 12. – К.: Наук. думка, 1999. – 569с.