Дементьєва Катерина,
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. біол. н., доцент Голуб Н. П.
Державна політика в Україні націлена на захист прав дітей з особливими освітніми потребами. Сучасні тенденції розвитку суспільства, що висвітлюються в державних документах (Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Державний стандарт початкової освіти), зумовлюють необхідність удосконалення змісту освіти, зокрема посилення уваги до дітей з порушеннями психофізичного розвитку.
Сьогодні в Україні продовжується впровадження освітньої реформи, невід’ємною частиною якої є інклюзивна освіта. Обраний нашою країною напрям на створення належних умов навчання для дітей з особливими освітніми потребами є кроком до впровадження європейських принципів освіти.
Інновації у спеціальній освіті передбачають розробку та впровадження нових форм, методів і засобів підвищення ефективності корекційно-педагогічного процесу. Інклюзивна освіта потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це особлива система навчання, яка охоплює різноманітний контингент учнів і диференціює освітній процес, зважаючи на потреби дітей усіх груп та категорій [2].
Стерта дизартрія як вид мовленнєвого порушення, була виявлена відносно недавно. У вітчизняній літературі цей вид мовленнєвої патології вперше був виділений у 50‒60 роках XX століття [3]. Дизартрію розглядають як порушення вимовної сторони мови, зумовлене органічною недостатністю іннервації мовного апарата. При дизартрії спостерігається несформованість усіх ланок механізму звуковимови, наслідком цього є голосові та артикуляційно-фонетичні дефекти. В легких випадках, коли дефект переважно виявляється в артикуляційно-фонетичних порушеннях, мова йде про стерту форму дизартрії.
Актуальність означеної проблеми сьогодні пояснюється новими вимогами до розвитку мовленнєвої компетентності дітей із особливими освітніми потребами. У цьому зв’язку пошук результативних методик розвитку у дітей із стертою дизартрією набуває в логопедії особливої значущості.
Питаннями корекції дизартрій займались О. Ф. Архіпова, Л. М. Дідкова, Л. В. Лопатіна, О. М. Мастюкова, О. В. Правдіна, Ю. В. Рібцун, К. А. Семенова, Н. В. Серебрякова, О. А. Токарєва та ін. Більшість авторів відмічають необхідність проведення цілеспрямованої роботи з розвитку загальної моторики, артикуляційної моторики, дрібної моторики пальців рук, а також проведення пальчикової гімнастики, дихальних та голосових вправ.
Основним механізмом порушення при дизартріях є неспроможність забезпечити реалізацію мовленнєво-рухових програм, внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Стерті форми дизартрій за своїми проявами характеризується незначним вираженням симптомів, їх неоднорідністю та різним співвідношенням як мовленнєвої, так і немовленнєвої симптоматики. Наявні у спеціальній літературі дослідження проблеми порушення мовлення у дошкільників зі стертою дизартрією в основному відображають особливості просодики, вживання граматичних та лексичних категорій, особливостей зв’язного мовлення, [1; 3].
Залежність розвитку мовлення від сенсорних функцій, моторики та інтелекту обумовлює необхідність корекції порушень мовлення у дітей при дизартрії у поєднанні зі стимуляцією їхніх сенсорних та психічних функцій. Це забезпечить формування мовлення як цілісної психічної діяльності.
Корекційна робота при дизартріях має бути комплексною. Корекцію артикуляції необхідно поєднувати з формуванням звукового аналізу слова, розвитком лексико-граматичної будови та зв’язного мовлення. Специфіка такої роботи полягає у доповненні її логопедичним масажем, гімнастикою, лікувальною фізкультурою, фізіотерапевтичним лікуванням. Вибір виду корекційних завдань залежить від помилок відтворення складової структури слова та аналізу процесу вимовляння слів. Важливого значення необхідно надавати розвитку кінестетичного та кінетичного орального праксису.
Отже, корекційна робота при мінімальних дизартріях має базуватися на етапності та послідовності використання різних логопедичних технологій у навчальному процесі, враховуючи ступінь органічного ураження артикуляційного апарату в досліджуваної категорії дітей. Вона передбачає формування мовленнєвих компетентностей, враховуючи ступінь ураження центральної нервової системи та тяжкість мовного дефекту.
Список використаних джерел
1. Дідкова Л. М. Актуальні питання стертої форми дизартрії. Корекційна педагогіка і психологія. 2012. № 3. С. 359‒365.
2. Котелянець Ю. С. Формування толерантного інклюзивного середовища в початковій школі. Наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. Серія : Педагогіка, психологія, філософія. 2016. Вип. 253. С. 115‒121.
3. Лепетченко М. В. Логопедія. Дизартрія : навчально-методичний посібник [для студ. спец. 6.010105 Корекційна освіта]. Д., 2015. 36 с.