Карвасарська Галина,
магістрантка І курсу педагогічного факультету
Кам’янець-Подільський національний університет
імені Івана Огієнка
Новий Державний стандарт початкової освіти несе в собі потужний реформаторський зміст. В центрі уваги сучасного закладу загальної середньої освіти – учень із його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями. Освітній процес у Новій українській школі спрямовується на «… розвиток самостійності, творчості, допитливості, … критичного мислення» здобувачів початкової освіти [2]. Основну роль у формуванні в учнів здатності міркувати, зокрема й критично, відіграють уроки математики.
Теоретико-методичні основи проблеми розвитку критичного мислення молодших школярів відображено в наукових працях О. Бєлкіної-Ковальчук, О. Пометун , С. Скворцової, І. Сущенко та ін.
Проте, проблема використання інтерактивних методів розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках математики потребує уточнення і деталізації.
О. Пометун, Л. Пилипчатіна, І. Сущенко, І. Баранова стверджують, що «критичне мислення – це: а) мислення, яке сприяє формуванню здатності людини усвідомлювати власну позицію щодо певного питання, уміння знаходити нові ідеї, аналізувати події та критично їх оцінювати; б) нестандартне мислення, що ґрунтується на спроможності бачити та оцінювати альтернативи, пріоритети, визначати достовірність і доцільність фактів, явищ, подій; в) практичне мислення, яке на основі теоретичних знань дає можливість ухвалити необхідні рішення; г) рефлексивне мислення, спосіб корекції і виправлення людиною помилок, допущених у процесі її мислення, що перебуває у безперервному пошуку; д) багаторівневе та варіативне явище, що в ньому відображаються морально-етичні настанови, соціально-політичні риси, оцінний досвід, ціннісні орієнтири, знання людини, способи розумових і практичних дій; е) мислення, спрямоване на пошук стратегій вирішення життєвих і навчальних проблем, виявлення та оцінку альтернатив і пріоритетів, їх доцільності, визначення достовірності фактів, явищ, подій, розвитку його сприяють вміння і навички аналізу, синтезу, порівняння, зіставлення фактів, формулювання обґрунтованих висновків; є) мислення, в основі якого лежить здатність людини розрізняти цінність інформації, тобто відокремлювати потрібну інформацію від непотрібної. Воно спрямоване на опрацювання інформації за допомогою ефективних мисленнєвих прийомів (аналізу, синтезу, порівняння, поєднання фактів тощо) та її оцінювання щодо джерела, досвіду, спостереження, правильного міркування і зібраних даних» [1].
Загальна технологія розвитку критичного мислення має реалізовуватись в усіх змістових лініях початкового курсу математики. Така система методів і прийомів для розвитку оціночного мислення, розумових характеристик і комунікативних якостей учня дає йому змогу ефективно працювати з інформацією, формулювати нові запитання, аргументи, приймати незалежні обґрунтовані рішення.
Серед інтерактивних прийомів розвитку критичного мислення дослідники називають «Парний мозковий штурм», «Груповий мозковий штурм», «Переплутані логічні ланцюжки», «Розбиття на кластери», «Знаємо –хочемо дізнатися – дізналися», «Система маркування тексту», «Взаємоопитування», «Взаємонавчання», «Подвійні щоденники», «Перехресна дискусія», «Думай самостійно», «Вільні письмові завдання», «Кубування», «Кошик ідей», «Дерево передбачень» тощо. На основі аналізу наукових і навчально-методичних праць науковців і вчителів-практиків з вищезазначеної проблеми, а також безпосереднього досвіду педагогічної діяльності у закладі загальної середньої освіти виокремимо ті, які, на нашу думку, доцільно застосовувати на уроках математики в роботі з молодшими школярами:
Для формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками під час реалізації змістової лінії «Геометричні фігури» ефективним є метод «Кубування» за таким алгоритмом: 1) назвіть, опишіть предмет, явище; 2) порівняйте (На що схожий і на що не схожий?); 3) назвіть асоціацію ; 4) проаналізуйте (Як зроблений, з чого складається?); 5) застосуйте; 6) оцініть.
Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» − метод «Взаємоопитування» − учитель ділить клас на команди, які по черзі ставлять запитання одна одній з відповідної теми.
Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» − метод «Кошик». На дошці вчитель малює або прикріплює зображення кошика, в який умовно збирає ідеї для обчислення виразів, рівностей, нерівностей, навіть, якщо вони помилкові.
Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» − «Система маркування тексту задачі на відоме (+) та невідоме (-).
Змістова лінія «Робота з даними» − метод «Кластер». Мета методичного прийому − навчити графічній організації матеріалу, що дозволяє унаочнити думки, які виникають щодо певної теми, у процесі читання тексту, пошуку взаємозв’язків між окремими поняттями, спільного дослідження інформаційного поля теми. Результат роботи − структура, яка графічно відображає міркування, визначає інформаційне поле теми.
Отже, використання інтерактивних методів розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках математики є запорукою самостійного і незалежного прийняття рішень в майбутньому та свідомого суспільного вибору особистості.
Список використаних джерел
1. Пометун О., Пилипчатіна Л., Сущенко І., Баранова І. Основи критичного мислення. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2010. 74 с.
2. Типові освітні програми для закл. загальної середньої освіти: 1-2 класи. К. : ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР+», 2018. 240 с.