Кодак Руслана,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. біол. н., доцент Голуб В. М.
Проблема збереження та формування здоров’я учнів в умовах сучасної соціально-екологічної ситуації досить актуальна. За даними досліджень, лише 10 % випускників загальноосвітніх шкіл України є відносно здоровими, у 40 % учнів зустрічаються різноманітні хронічні патології, у кожного другого школяра виявлено поєднання кількох хронічних захворювань. У підростаючого покоління спостерігаються значне погіршення стану фізичного і розумового розвитку, пасивність, апатія та навіть агресивне ставлення до навчання. В Україні відбувається зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання дитячої смертності.
Тому головним завданням у діяльності педагогічних колективів навчальних закладів на сучасному етапі повинно бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.
В. О. Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям» писав: «Досвід переконав нас у тому, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні – поганий стан здоров’я, якесь нездужання або захворювання, найчастіше зовсім непомітне і таке, що можна вилікувати тільки спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя» [4].
Слова Василя Сухомлинського «Не нашкодьте здоров’ю дитини» залишаються актуальними і в наш час. Адже особливо важлива роль у збереженні та зміцненні здоров’я дітей належить саме вчителю початкової школи, бо дитина цього віку інтенсивно розвивається, її організм ще формується і тому занадто чутливий до будь-яких несприятливих зовнішніх чинників.
Завдання збереження та зміцнення здоров’я учнівської молоді відображені у Державному стандарті початкової загальної освіти. Зокрема, у документі говориться: «Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самої себе» [2].
Як допомогти дитині зберегти здоров’я, яке дане їй від народження? Як викликати у дітей бажання бути здоровими та постійно піклуватися про своє самопочуття, тобто як навчити дитину бути компетентною в питаннях збереження власного здоров’я?
За словами О. Савченко «здоров’я учнів має стати обов’язковим критерієм якості шкільної освіти» [3, с. 31]. О. Савченко зазначає, що «склалася неприпустима ситуація, коли з преси, телебачення діти щодня бачать те, що суперечить цінностям цивілізованого суспільства. Треба сказати відверто, що в цьому змаганні школа поки що залишилась без належної підтримки держави і суспільства» [3, с. 26].
Причинами, які впливають на погіршення стану здоров’я дітей, є:
‒ забрудненість навколишнього середовища, в якому проходить життя дітей;
‒ низька якість продуктів харчування, які насичені шкідливими добавками;
‒ психологічне напруження, що виникає внаслідок неефективної комунікації дітей з однолітками, батьками, родичами, учителями.
О. М. Ващенко узагальнила багаторічні дослідження та описала «шкільні» чинники ризику, які негативно впливають на здоров’я дітей. До них належать: стресова педагогічна тактика, інтенсифікація навчального процесу, невідповідність методик і технологій навчання віковим та функціональним можливостям школярів, перевищення норм навчального навантаження, невиконання елементарних фізіологічних і гігієнічних вимог до організації навчального процесу, неграмотність педагога та батьків у питаннях збереження та зміцнення здоров’я, недоліки в існуючій системі фізичного виховання; відсутність системи роботи з формування цінності здоров’я і здорового способу життя [11].
Проведений аналіз навчальної програми та підручників інтегрованого курсу «Я досліджую світ» свідчить про те, що формуванню здоров’язберігаючої компетентності приділяється занадто мало навчального матеріалу і часу, хоча специфіка навчального предмета має для цього багато можливостей. Враховуючи погіршення екологічного стану довкілля на усій планеті, в тому числі і в Україні, і як наслідок ‒ стану здоров’я населення, при розробці навчальних програм і навчальних підручників для нової української школи варто звернути більше уваги на підбір навчального матеріалу, який би з класу в клас формував і закріплював здоров’язберігаючу компетентність.
Розвиток нової української школи вимагає удосконалення змісту навчального матеріалу з усіх навчальних предметів, а також методів і методичних прийомів, що у майбутньому забезпечить оптимальні умови для формування всіх ключових освітніх компетентностей, в тому числі і здоров’язберігаючої. Адже при закінченні школи її випускники повинні будуть знайти своє місце у динамічному світі.
Педагогічними умовами формування здоров’язберігаючої компетентності в учнів початкових класів є:
технології, що спрямовані на створення безпечних умов праці класній кімнаті та за її межами у школі;
‒ оздоровчі технології, спрямовані на активізацію рухового режиму учнів;
‒ технології навчання здоров’ю та виховання культури здоров’я;
‒ проведення інтегрованих уроків з метою використання в межах одного уроку навчального матеріалу різних предметів, який має здоров’язберігаючий зміст;
‒ диференційоване навчання з метою уникнення стресів і фізичного перевантаження;
‒ активні рухові вправи на перервах;
‒ позаурочна робота.
Список використаних джерел
1. Ващенко О. М. Уміння вчитися ‒ ключова компетентність учнівської молоді сучасного інформаційного суспільства. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 43, вип. 5. С. 1‒14.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 № 462. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2011.
3. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти. К. : Грамота, 2013. 504 с.
4. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. К. : Акта, 2012. 562 с.