Краєва Анастасія,
магістрантка І курсу факультету педагогічної освіти,
менеджменту та мистецтва
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди»
Науковий керівник: к. пед. н., доцент Красюк Л. В.
Сучасна школа покликана виховати освічену, інтелектуально та духовно багату, національно свідому особистість, яка вміє критично мислити, здатна адекватно реагувати на виклики часу. Серед засобів реалізації освітньої мети важливе місце належить предметам гуманітарного циклу, зокрема літературному читанню. Курс «Літературне читання» – органічна складова освітньої галузі «Мови і літератури». Його основною метою є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі [1].
Формування основ культури людських взаємин пов’язане з вихованням моральних якостей, творчих особливостей і розкриттям індивідуальності дитини.
Культура людських взаємин – це інтегральна якість, що розвивається під час взаємин людини з людиною, у процесі навчання, освіти, виховання, а також самонавчання та самовиховання й містить сукупність моральних знань, емоційно-психологічних умінь та навичок, моральних потреб і поведінкових дій, засадою яких є гуманістичні норми, принципи та ідеали.
Показником культури людських взаємин є здатність і бажання особистості переживати моральні почуття, емоційно реагувати на гуманні взаємини, розмірковувати про добро і зло, обурюватися, якщо принижується людська гідність, співчувати й радіти успіхам інших людей.
Художня література – найдоступніший і в той же час самий ефективний вид мистецтва для виховання культури людських взаємин школяра.
Пізнання краси слова є першим і найважливішим кроком у світ прекрасного. Слово – могутній засіб виховання витончених почуттів. Найважливіше педагогічне завдання полягає в тому, щоб вже в дитячі роки слово з його багатогранною красою стало невичерпним джерелом і засобом пізнання прекрасного, внутрішнім духовним багатством і в той же час засобом вираження цього багатства.
Мова – головний засіб спілкування людей, він охоплює різні сторони буття, тому можливості художнього відображення явищ життя в літературі особливо широкі. Слово як засіб виразності в літературному творі знаходить художню силу. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається в першу чергу розумом. Тому література – найважливіший засіб розвитку інтелекту учнів.
Перш ніж школяр зможе самостійно осягати емоційні відтінки слова, вчитель готує його до цього. Художня розповідь вимагає високої емоційної та естетичної культури педагога. Виразне читання вчителя розвиває в учнів здатність осягати емоційне забарвлення слова.
Сприйняття слова – це підготовка до читання художньої літератури. Читання може стати духовною потребою лише тоді, коли слово відклалося і в логічній, і в емоційній пам'яті.
Розвиток культури читання є одним з сильних засобів виховання літературного смаку, естетичної чуйності, має дуже великий вплив на формування культури людських взаємин.
На уроках літературного читання школярі вчаться сприймати літературу як мистецтво слова, відтворювати образи художнього твору в своїй уяві, тонко помічати властивості і характеристики дійових осіб, аналізувати і мотивувати їх вчинки [3].
Читаючи вірш, оповідання або казку, учні відтворюють обставини, оживляючи їх за допомогою власних думок, почуттів і асоціацій, тобто передають емоційний стан героя, збагачений особистим досвідом.
Література є однією з основних дисциплін у системі виховання людських взаємин, так як покликана зароджувати в учнів потяг до доброти, ввічливості, справедливості. Вивчення літератури завжди супроводжується зверненням до інших видів мистецтва: музики, живопису, театру, кіно. І завдання вчителя – допомогти учням усвідомити внутрішню логіку розвитку літератури і мистецтва, розкрити загальне та особливе у їх розвитку на різних етапах їх формування.
Виховання культури людських взаємин включає: культура спілкування, гуманні якості, прагнення зрозуміти інших. У процесі аналізу підручника «Літературне читання» для 3 класу за автором О. Савченко[2] ми виділили твори, які направлені на виховання культури людських взаємин.
Так, наприклад, читаючи казку «Кривенька качечка», ми виховували якість доброта.
У казці «Кривенька качечка» розповідається про чарівне перетворення качечки на дівчину. «За добро добром платять – головна ідея української народної казки.
У ній схвалюється те, що дід та баба узяли птаха із зламаним крилом додому. Вирішили доглянути за качечкою. Їх добрий вчинок був нагороджений. Качечка виявилась дівчиною. Доброю і дуже працьовитою. Уміла прибрати у хаті та приготувати їсти. Довго жили б вони разом, якби не вчинок діда та баби. Дівчина покинула їх, вони залишились без допомоги.
У казці засуджується хитрість та підступність діда і баби. Впізнали вони у гарній дівчині свою качечку. Не запитали дозволу, таємно швидко спалили гніздечко з пір’ячком. Сестри-качки скинули дівчині пір’ячко, вона назавжди обернулась качечкою. Казка сумно закінчується для діда з бабою. Вони залишились покараними за свій поганий вчинок.
Казка розвиває оцінні судження третьокласників. У процесі аналізу казки вони неодноразово стикаються з питаннями: Які якості найбільше цінуються в людях? За що карають, а за що нагороджують? Чому деяким персонажам казок навіть сили природи приходять на допомогу, а від деяких вони відвертаються?
На уроках літературного читання виховуючи моральну якість доброта, ми використовували наступні засоби:
Гра «Добрий дощик»
Діти стають у коло. Усі вони - «Добрі дощові краплинки». У середині «Мама Хмара».
Цій дитині дається чашечка з чарівною водою доброти. Вмикається весела музика, і всі «краплинки» танцюють,кружляючи навколо «Мами Хмари». Коли мелодія обривається, всі краплинки завмирають, а «Мама Хмара» бризкає водою з чашечки по черзі на кожну дитину в колі та запитує «краплинок», кому вони допомогли. Кожна має відповісти(наприклад: «Я побачила квіточку, зачахлу від спеки, та й напоїла її»; «А я помітила на дорозі брудну машину й помила її»; «Я розвеселила дітей» та ін.). Після того, як усі «краплинки» повідомлять про свої добрі справи, «Мама Хмара» повинна повторити все, про що розповіли їй «краплинки».
Бесіда
Покажіть дітям насінинку будь-якого фруктового дерева та попросіть їх намалювати, як виглядатиме це дерево через десять років. Після цього діти мають перелічити всіх, чия доброта допомогла цьому дереву вирости, (наприклад: доброта сонця, землі, повітря, вітерця, садівника).
Читання та обговорення казки «ДАРМА ЖОДНА СПРАВА НЕ ПРОПАДАЄ» (А. Нейолова)
- Запитання та завдання до казки
- • Чому крапелька пожаліла селянина?
- • Розкажіть, про що гомонять проміж себе крапельки та житні колоски.
- • Які риси повинен мати гарний землероб?
- • Уявіть, що одна краплинка, яка впала на житнє зернятко,була чарівною. Тож із нього виріс колосок доброти. Розкажіть, чим він допоможе людям.
- • Якою була Хмара — мама добрих краплинок? Чого і як вона навчала своїх діточок?
Опрацьовуючи пісню «Два півники» - де всі працюють ( і дорослі, і діти), відпочинок поєднують із піснею, танцями», ми виховували якість працьовитість та використовували наступні засоби.
Гра «Працюємо з любов’ю»
Педагог ділить дітей на групи та кожній дає доручення (наприклад: полити квіти, розставити іграшки, підмести підлогу, витерти пил, прибрати зі столу посуд тощо).
Варто заздалегідь попередити дітей, що вони повинні виконувати свою роботу з любов’ю. Після того як діти виконають доручення, вони мають розповісти, що відчувають різні предмети, коли їх розставили по місцях, полили, почистили тощо.
Потім діти від імені тих чи інших предметів дякують людям за турботу і догляд.
Казка Анатолія Дімарова «Для чого людині серце» – про дерев’яних чоловічків, які не знали, що таке радість, горе, співчуття. І тільки один з них – той, якому випадково дісталося людське серце, – пізнав радість живих почуттів і ціною свого життя врятував хлопчика від загибелі у морозному лісі.
Вивчаючи вірш Лесі Українки «Як дитиною бувало», ми виховували таку якість як сила волі. Адже головна ідея вірша – сильна духом людина здатна долати труднощі.
Отже, запропоновані нами засоби на уроках літературного читання позитивно впливають на виховання культури людських взаємин молодших школярів.
Список використаних джерел
1. Літературне читання: програма https://ru.osvita.ua/school/program/program-1-4/57055/
2. Савченко О. Я. Літературне читання. 3 клас : підруч. для загальноосвіт навч. закл. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2013. 192 с.
3. Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах : посіб. для вчителя. Київ : Освіта, 2006. 348 с.