Максимук Оксана,
магістрантка І курсу факультету педагогічної освіти,
менеджменту та мистецтва
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди»
Науковий керівник: к. пед. н., доцент Красюк Л. В.
Здоров’язбережувальна компетентність передбачає збереження власного фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я. Вона включає:
‒ життєві навички, що сприяють збереженню фізичного здоров’я (раціональне харчування, рухову активність, санітарно-гігієнічний режим праці та відпочинку);
‒ навички, що сприяють соціальному здоров’ю (ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, поведінка в умовах тиску, погроз, дискримінації, спільна діяльність і співробітництво);
‒ навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю (самоусвідомлення та самооцінка, аналіз проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей і програм, самоконтроль, мотивація успіху та тренування волі) [2].
Добираючи форми та методи роботи на уроках основи здоров’я, особлива увага звертається на відповідність їх змісту та віковим особливостям дітей, реальним потребам учнів та їх навчальним можливостям. Лише за цих умов реалізація освітньої лінії за схемою: «знання ‒ уміння ‒ ставлення ‒ життєві навички» сприятиме формуванню здоров’язбережувальної компетентності.
На уроках на основі знань, умінь та ставлень, практикуючи конкретні моделі поведінки, формуються необхідні для збереження здоров’я життєві та практичні навички. Наприклад: надання першої медичної допомоги, дотримання гігієни, дотримання правил техніки, виклик працівників екстрених служб.
О. Ващенко підкреслює, що формувати здоров’язбережувальну компетентність допомагає емоційний комфорт на уроці, розв’язання задач валеологічного змісту, проведення валеопауз, хвилин рухової активності, використання парт-конторок, аромотерапія тощо. Тому для вирішення цієї проблеми у освітній процес впроваджуються здоров’язбережувальні технології такі, як здоров’язберігаючі, оздоровчі, технології навчання здоров’ю, виховання культури здоров’я [1].
Для формування компетентностей, в тому числі і здоров’язбережувальної, доречно застосовувати такі методи та прийоми роботи: «мозкова атака», рольові ігри, робота та виконання вправ у малих групах, інсценування, тренінгові заняття, конкурси, вікторини, конкурс ерудитів, спільне виготовлення навчальних проєктів, аналіз життєвих ситуацій, навчання за методом «рівний ‒ рівному», альтернативна методика.
Так, з метою активного засвоєння теми «Здорове харчування» в 3 класі пропонуються розглянути наступні питання за допомогою альтернативної методики.
Учитель. Для чого людина їсть? Розібратись в цьому ти спробуєш сам. Поміркуй і дай відповіді на запитання.
Питання 1. Для чого машину заправляють бензином? (Машина «їсть» бензин, її заправляють бензином, щоб вона могла їхати, набирати швидкість, перевозити людей і грузи.).
Питання 2. Для чого телевізор умикають в розетку? (Телевізор «їсть» електрику. Його умикають в електричну розетку, тому що без електрики він не буде працювати.).
Питання 3. То для чого людина їсть? (Людина вживає їжу для того, щоб бути сильною, працювати, навчатися в школі, гратися з друзями, допомагати батькам, ходити, бігати, сміятися.). Отже, людина їсть, щоб жити!
З метою компетентнісного підходу доречно інтегрувати знання з математикою. Пропоную розв’язати задачу валеологічного змісту.
Добова норма вживання їжі дорослою людиною становить приблизно лише 1/20 частку маси її тіла. Знаючи власну вагу, підрахуй, скільки в середньому за добу ти повинен з’їсти різноманітної їжі?
Твоя маса тіла 20 кг. Розв’язування задачі супроводжується бесідою про культуру споживання їжі.
Щоб виробити в учнів негативне ставлення до паління, проводиться робота в групах методом «ПРЕС».
Роздаються матеріали, в яких зазначено чотири етапи методу «ПРЕС»:
Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що...» і висловіть власну думку, поясніть вашу точку зору.
Обґрунтування: починаючи словами «...тому, що...», наведіть причину виникнення цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції. Приклад: продовжуйте висловлювання словом «...наприклад...» і наведіть факти, що підтверджують ваші докази, вони підсилять вашу позицію.
Висновки: закінчіть висловлювання словами «Тому, я вважаю...» й узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що слід робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію.
Отже, завдяки використанню на уроках основи здоров’я, вищезгаданих засобів в учнів поступово формується, так званий пакет здоров’язбережувальних компетентностей, що допоможуть їм швидко зорієнтуватися й прийняти правильне рішення у складних життєвих ситуаціях.
Список використаних джерел
1. Ващенко О. Методика організації здоров'язбережувального освітнього середовища початкової школи Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. 2014. Вип. 32. С. 34-36.
2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 1‒4 класи (зі змінами). Тернопіль : Мандрівець, 2018. 256 с.