ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНО МИСЛИТИ В УЧНІВ 4 КЛАСУ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Перехрест Анжела,

магістрантка І курсу факультету педагогічної освіти,

менеджменту та мистецтва

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

 університет імені Григорія Сковороди»

Науковий керівник: к. пед. н., доцент Красюк Л. В.

Зміни, які відбуваються в сучасному українському освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, вимагають від вчителів переорієнтації освітнього процесу на забезпечення умов формування учня-громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку. В таких умовах пріоритетними стають здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно і самостійно. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання, оновлення форм організації освітнього процесу. 

Під критичним мисленням слід розуміти особливий вид розумової діяльності, характерними ознаками якого є: вироблення стратегій прийняття правильних рішень у розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття, аналізу, опрацювання відомостей; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, перевірочних, контролюючих, оцінних), які виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища, зокрема, і власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок і поглядів, вияв власної позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як своєї, так і сторонньої діяльності.

«Літературне читання» є органічною складовою освітньої галузі «Мови і літератури», основна мета якого – розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, що входить до складу комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі. На уроках літературного читання формуються ключові компетентності учнів: уміння вчитися, загальнокультурна, комунікативна, інформаційна [2]. 

Аналіз оновленої програми з літературного читання для 2-4 класів виявив, що з метою подолання надмірної архаїзації програми було вилучено застарілі за змістом і художньою мовою тексти та введено близько 40 нових авторів. Значне місце в колі читання молодших школярів відведено творам сучасних українських дитячих авторів: Івана Андрусяка, Катерини Бабкіної, Василя Голобородька, Сашка Дерманського, Оксани Лущевської, Галини Малик, Зірки Мерзантюк, Тараса та Мар’яни Прохаськів, Тетяни Стус, Галини Ткачук, Григорія Фальковича й інших. Це твори, близькі світу сучасної дитини, які відображають актуальні теми та реалії сьогодення, віддзеркалюють суспільно-психологічні й культурні трансформації, написані живою «сучасною» мовою. Саме в сучасній дитячій літературі, здатній задовольнити читацькі інтереси молодшого школяра, вбачаємо потужний потенціал для розвитку критичного мислення [3].

Під час підготовки уроку вчителю необхідно звернути увагу на структуру уроку критичного мислення та методи і прийоми їх реалізації.

На етапі актуалізації знань (виклик) проводиться підготовча робота до читання тексту твору з метою розширення уявлень дітей про описані в тексті події і явища, розвиток інтересу до персонажів, історії написання того чи іншого твору. Завдання учителя – викликати природну допитливість дитини, її цікавість, які сприятимуть розвитку інтересу до нового твору. Як свідчать наші дослідження, ефективними на цьому етапі є такі методи критичного мислення: 

«Мозкова атака» використовується для зацікавлення та постановки мети для пошуку. Учням пропонується укласти списки того, що вони знають або думають, що знають про предмет подальшого обговорення. «Мозкова атака» може проводитися в індивідуальному, парному або груповому режимах, а всі ідеї записуються на дошці. Обов’язковою умовою цього прийому є прийняття всіх ідей. Під час виконання вправи учителю необхідно прислухатися до учнівських ідей, утриматися від висловлення власних коментарів якомога довше і дати можливість учням виговоритися. 

«Асоціативний кущ» («Семантична карта», «Ґронування») використовують для того, щоб побачити, які в учнів є асоціації стосовно ключового поняття художнього твору. Учитель записує ключове слово або фразу посередині аркуша паперу; учні пропонують всі слова та фрази, які спадають на думку з даної теми. Коли всі ідеї записані, встановлюються зв’язки між поняттями. 

Припущення на основі запропонованих слів застосовується для того, щоб налаштувати учнів на сприйняття художнього тексту, який вони будуть читати або слухати на уроці. Вчитель обирає 4-5 ключових слів з тексту і пропонує учням в парах або малих групах спільно змоделювати розвиток дії в оповіданні на підставі цих слів. 

Метод «передбачення» може мати такі варіанти: передбачення за ілюстрацією, за назвою твору, за прислів’ям, за загадкою. 

Наприклад, показавши ілюстрацію до теми обговорення, вчитель просить дітей зробити власні припущення щодо теми та розповісти, що вони знають з цього приводу. Вчитель може задати такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? Чого це торкається? Яка буде тема нашого твору? Що ви чули про це?

«Дошка запитань». Суть її в тому, що на стіні класу вивішується великий аркуш паперу, на якому вчитель просить учнів записувати будь-які запитання, що виникають у них під час сприймання й усвідомлення та осмислення нових знань. Цей метод стимулює природну допитливість учнів, розвиває вміння ставити запитання, привчає не відволікатися від теми уроку, а вчитель має можливість побачити, що з вивченого залишилось незрозумілим [1].

Вищезазначені прийоми роботи на етапі актуалізації є найефективнішими для уроків літературного читання у початковій школі. 

Етап побудови знань (осмислення) характеризується тим, що учні безпосередньо контактують з інформацією (читають, слухають, дивляться, досліджують). На цьому етапі уроку, коли необхідно залучити дітей до читання художнього твору і зробити цей процес осмисленим, доцільно використовувати такі методи: 

«Спрямоване читання» передбачає самостійне читання учнями тексту мовчки з метою знаходження відповіді на попередньо поставлене запитання рівня «розуміння». Текст заздалегідь ділиться на фрагменти, між якими робляться зупинки і учитель ставить підготовлені запитання на розуміння тексту та обговорює з учнями прочитане. Дослідження показали, що під час обговорення розповідних текстів необхідно ставити запитання стосовно персонажів твору, проблеми чи спроб її вирішення, наслідків дій, теми чи ідеї твору. 

«Спрямоване читання з міркуванням» схоже на «спрямоване читання», але по мірі читання учням тексту пропонується прогнозувати подальший розвиток подій, а згодом перевірити, чи справдились ці припущення. 

Метод «спрямоване слухання та міркування» схожий на «спрямоване читання з міркуванням», але при цьому учитель читає фрагменти тексту вголос. 

При опрацюванні текстів науково-пізнавальних статей доречним буде метод «Читання тексту з позначками», в основу якого покладено читання з одночасним маркуванням окремих його частин спеціальними позначками на полях. Цей метод потребує певного часу, але учні глибше вивчають текст підручника, навчаються класифікувати інформацію. Критеріями класифікації є самі позначки. 

Отже, у процесі навчання літературному читанню суттєвим є формування прийомів критичного мислення, як одного з видів розумової діяльності. Залежно від індивідуальних особливостей і ступеня підготовленості учнів, складності й обсягу матеріалу, що вивчається, учителю необхідно або добирати спеціальну систему вправ, за допомогою якої і формуються навички критичного мислення, або доцільно знайомити четвертокласників зі складом і сутністю прийому, що допомагає розвивати критичне мислення. Усе це забезпечує розвиток критичного мислення у четвертокласників, яке проявляється такими ознаками: незалежністю мислення, протистоянням навіюванню думок, критичним ставленням до себе, пошуковою спрямованістю мислення та вмінням аргументовано висловлювати думки.

 

Список використаних джерел

1. Волошина Г. П., Роєнко Л. М. Підготовка майбутнього вчителя до застосування прийомів розвитку критичного мислення на уроках літературного читання. URL:https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/7712/1/PIDGOTOVKA%20_DO_%20PRY%60JOMIV_ROZVY%60TKU.pdf

2. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2-4 класи. Schoollife. URL: https://www.schoollife.org.ua/ zavantazhyty-onovleni-programy-dlya-pochatkovoyi-shkoly-2016-2017-n-r/

3. Мєлєкєсцева Н. Розвиток критичного мислення молодших школярів засобами сучасної української дитячої літератури. URL: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:HHUNNXhMeo0J:pedosv.kpnu.edu.ua/article/download/188311/187636+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua

 

Please publish modules in offcanvas position.