ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ГРУПОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Поліщук Ірина,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Науковий керівник: к. пед. н., доцент Волошина Г. П.

Школа сьогодення робить спробу повернутися до особистості дитини, до її індивідуальності, створити найкращі умови для розвитку й максимальної реалізації її нахилів і здібностей. Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми є диференціація навчання.

Успішність роботи при груповій формі уроку дуже залежить від організації роботи в групі. Перш за все важливо підібрати склад групи. Це повинен бути невеликий колектив, у якому всі члени взаємно доповнюють і компенсують досягнення і недоліки один одного.

Педагогіка співробітництва, доцільність впровадження якої у масову практику раціоналізації уроку не викликає заперечень, вимагає насамперед досконалої організації праці на уроці, продуманої й майстерно реалізованої гнучкої й різноманітної, динамічної й емоційної тактики керування навчально-виховним процесом взагалі, груповою формою його організації зокрема. Суть взаємодії вчителя й учня така: учень з «об’єкта» керування перетворюється на «суб’єкт». Простіше кажучи, вчитель «не тягне» учня за собою силоміць, а йде з ним поруч керуючись правилом: «Підбадьор і допоможи!» В цьому смисл нинішнього демократичного уроку, що проводиться не для учнів, а з учнями, організований і керований з урахуванням їхніх потреб та інтересів.

Групові форми навчання забезпечують радість навчання: обопільність контакту вчитель-учні.

Головні ознаки групової форми навчання ми вважаємо і провідними умовами їх педагогічного впливу на підвищення розумового розвитку школярів:

– клас на даному уроці ділиться на декілька груп для вирішення конкретних навчальних завдань;

– кожна група одержує певне завдання і виконує його спільно під безпосереднім керівництвом лідера або вчителя;

– завдання виконуються таким способом, який дозволяє враховувати і оцінювати індивідуальний вклад кожного;

– склад групи непостійний, з врахуванням можливостей її учасників.

Склад групи може змінюватись нарізних предметах чи уроках з одного й того ж предмету. У групі не повинно бути дітей, негативно настроєних один на одного.

Допомога, взаємоконтроль, взаємоперевірка – важливі показники роботи груп. У ході дослідження ми виявили такі вимоги до можливостей групових форм навчання:

1 . Мета діяльності повинна бути усвідомленою, забезпечувати реальне виконання дії.

2. Завдання повинні бути проблемними, щоб викликати пізнавальний інтерес учнів, створювати певні пізнавальні труднощі та умови для активного використання набутих знань, спонукати до творчого мислення, пошуків нових знань.

3. Завдання повинні мати відносно високий рівень складності і емпірично вміщувати розумові операції.

4. Навчальний матеріал і використані при його вивченні методи повинні дати кожному учневі в рамках групової роботи можливість реалізувати свої здібності.

5. Завдання повинні стимулювати дітей до самоконтролю, зміцнювати потребу в ньому на різних етапах виконання навчальної роботи, здійснювати спеціальне навчання способом перевірки усіх основних умінь, тренувати якості довільної уваги учнів.

6. Визначати місце в структурі уроку, регулювати міру допомоги у процесі їх роботи з поступовим збільшенням самостійності учнів.

Групова діяльність обов'язково підсумовується, узагальнюється, на основі чого планується корекція подальшої навчальної діяльності.

У класах, де впроваджувалась технологія організації групової навчальної діяльності, було проведене опитування учнів. Діти відзначили, що із задоволенням приходять у клас (84,8%), все, що робиться у класі, важливо (87,5%); працювати краще в групі (83,3%).

 

Список використаних джерел

1. Буряк В. К. Диференціація навчання на уроці // Педагогіка і психологія. / В. К. Буряк. 1990, № 3. – С. 58-64. 

2. Логачевська С. П. Використання матеріалу підручника для диференційованих завдань / С. П. Логачевська. // Початкова школа, 1990, № 8. – С. 33-38.

3. Логачевська С. П., Савченко О. Я. Диференційоване навчання молодших школярів // Грані творчості / Відп. ред. М. Д. Ярмаченко. /С. П. Логачевська, О. Я. Савченко. – К.: Радянська школа, 1990. – С. 25-43.

4. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи./О. Я. Савченко – К.: Генза, 1999. – 367 с.

 

Please publish modules in offcanvas position.