Помінчук Оксана,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. пед. н., доцент Волошина Г. П.
Сім’ю В. О. Сухомлинський вважає справжньою школою виховання любові, сердечності, відозви. Особливу роль в ній відіграє мати. Вона займає високі суспільні пости, керує закладами і підприємствами, виконує складні соціальні функції, але завжди залишається і матір’ю, і жінкою, і вихователькою своїх дітей.
Великий педагог вважає, що майбутню матір, жінку і виховательку потрібно формувати в школі. В ній повинен панувати культ матері, дух високого ставлення до жінки, яка створює людське життя, красу.
На думку В.О.Сухомлинського виховання любові до матері, як реальному образу гуманізму повинно початися ще вдома, в сім’ї і продовжуватися в школі з перших днів перебування дитини в ній. Василь Олександрович завжди прагнув до того, щоб ім’я матері стало святинею для кожного вихованця.
В. О. Сухомлинський вважав, що виховання – це насамперед формування у дітей гуманності, зокрема любові до своєї мами, чуйного ставлення до неї. Хто навчиться піклуватися про матір, той навчиться турбуватися і про всіх, навчиться розуміти стан іншої людини, відчувати її настрої, той ніколи не буде грубим, бездушним, жорстоким. Усі кращі почуття людини, зокрема любов до Батьківщини, патріотизм, виростають з одного кореня – любові до матері. В. О. Сухомлинський зазначав: “Ми переконуємо дітей: буття, висока мрія про ідеал, благородне поривання виявити себе в творчості, ваша любов, щастя людської відданості, творення нової людини, віра у власну непохитність і нездоланність у найважчі хвилини життя, радість подолання труднощів і свідомість власної мудрості – все це від матері. Мати не тільки родить, а й народжує. Якби вона тільки родила, вона не була б творцем роду людського. Мати народжує наше буття, мати одухотворяє живий клубочок життя духом твого народу, рідним словом, думкою, любов’ю і ненавистю, відданістю і непримиренністю. Мати творить твою неповторну людську особистість – ось у чому сенс, мистецтво і майстерність того, що ми називаємо народженням. Завдяки матері своїй ти поєднаний із своїм народом, ти – крапелька крові в його жилах, але разом з тим ти єдиний у світі. З молоком матері ти відібрав у себе свою людську самобутність.
Берегти матір – значить піклуватися про чистоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху й питимеш до останньої миті свого життя: ти живеш і дивишся в очі інших людей як людина лише остільки, оскільки ти назавжди залишаєшся сином своєї матері” [2, с. 208].
З метою виховання шанобливого ставлення до старших Сухомлинський розробив своєрідні закони – “Десять не можна”, порушення яких вважалось ганьбою:
1. Не можна ледарювати, коли всі працюють.
2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми.
3. Не можна сперечатися з дорослими і шанованими людьми, особливо із старшими. Якщо є сумніви, придержи їх в голові, подумай, а потім запитай так, щоб не образити.
4. Не можна показувати незадоволення тим, що у тебе немає тієї чи іншої речі і вимагати її.
5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, що вона не дає собі – кращий шматочок на столі, краща цукерка, краще плаття…
6. Не можна робити те, що засуджують старші, – ні на очах у них, ні десь з боку.
7. Особливо недопустима настирливість, прагнення без потреби нагадувати про себе.
8. Не можна залишати рідну людину самотньою, особливо матір; в радісні дні свята ніколи не залишай одну.
9. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших, не дочекавшись від них побажань щасливої дороги і побажати щасливо залишатися.
10. Не можна сідати, коли стоїть дорослий, особливо стара людина і жінка.
Звертаючи особливу увагу на проблему виховання у дітей поваги і любові до батьків, В.О.Сухомлинський водночас підкреслює не менш важливе завдання формування відповідальності батьків за виховання дітей. Глибоко і змістовно розглядається проблема материнської любові як основи виховання почуття відповідальності О. В. Сухомлинською [1].
Зокрема вона звертає увагу на те, що В. О. Сухомлинський у своїй творчості й практичній діяльності широко розглянув проблему виховання у дітей почуття відповідальності як найвищої загальнолюдської цінності. Інструментом формування відповідальності, на його думку, виступає особистісно-діюче, емоційно-почуттєве ставлення до світу, самоусвідомлення особистості, пізнання нею світу.
Список використаних джерел
1. Сухомлинська О. В. Материнська любов як основа виховання почуття відповідальності // Початкова школа. /О. В. Сухомлинська – 1999. – №10. – С.13-15.
2. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину. Вибрані твори. В 5-ти т. /В .О. Сухомлинський – К., 1976. – Т.2. – С.208-209.
3. Сухомлинський В. О. Листи до сина. Вибрані твори. /В.О.Сухомлинський – К., 1977. – Т.3. – 623с.
4. Сухомлинський В. О. Моральні цінності сім’ї. Вибрані твори. /В.О.Сухомлинський – К., 1977. – Т.5. – С.111-116.