Савіна Анастасія,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. пед. н., проф. Коберник Г. І.
Важлива роль в підготовці до творчої праці належить початковій школі. Саме в молодшому шкільному віці закладається психологічна основа для такої діяльності. Розвиваються уява і фантазія, творче мислення, виховується допитливість, формуються уміння спостерігати і аналізувати явища, порівновати, узагальнювати факти, робити висновки, практично оцінювати діяльність, активність, ініціатива. Починають виникати і диференціюватися інтереси, схильності, формуються потреби, що лежать в основі творчості.
Відмінна ознака творчої діяльності дітей – суб'єктивна новизна продукту діяльності. За своїм об'єктивним значенням відкриття дитини може бути і новим, незвичайним, але в той же час виконуватися за вказівкою вчителя, за його задумом, з його допомогою, а тому не бути творчістю. І в той же час дитина може запропонувати таке рішення, яке вже відоме, використовувалося на практиці, але додумався до нього самостійно, не копіюючи відоме.
У цьому разі ми маємо справу з творчим процесом, заснованим на здогадці, інтуїції, самостійному мисленні учня. Тут важливий сам психологічний механізм діяльності, в якій формується уміння вирішувати нешаблонні, нестандартні математичні задачі.
Успішне формування у молодших школярів творчого мислення можливе лише на основі врахування педагогом основних особливостей дитячої творчості і рішення центральних задач в розвитку творчого мислення.
П. Б. Блонським були точно помічені основні відмінні риси дитячої творчості: дитяча вигадка скупчена і дитина не критично відноситься до нього; дитина раб своєї бідної фантазії. Головним чинником, що визначає творче мислення дитини, є її досвід: творча діяльність уяви знаходиться в прямій залежності від багатства і різноманітності минулого досвіду людини. Звідси витікає і перша найважливіша задача у формуванні творчого мислення молодших школярів. Для того щоб сформувати в учнів уміння творчо вирішувати математичні задачі, необхідно перш за все поклопотатися про розвиток у них математичного кругозору, про створення реальної плотської основи для уяви.
Особливістю творчого мислення школярів є те, що дитина некретично ставиться до свого продукту творчості. Дитячий задум не відповідає ніяким ідеям, критеріям, вимогам, а тому суб'єктивний.
Розвиток творчого мислення невіддільне від формування виконавських умінь і навичок. Чим різносторонніше мислення учнів тим багатша їх фантазія, реальніші їх задуми, тим складніші математичні завдання виконують діти.
Психологами встановлено, що розвиток мислення людини невіддільно від розвитку його мови. Тому найважливіша задача в розвитку творчого мислення учнів – навчити їх словесно описувати способи розв’язування задач, розказувати про прийоми роботи, називати основні елементи задачі, зображати і читати графічні зображення її. Засвоєння тими, що вчаться необхідного словникового запасу дуже важливо для формування і розвитку у них внутрішнього плану дій. При кожному творчому процесі задача вирішується спочатку в думці, а потім переноситься в зовнішній план.
А. Савенков, працюючий над дослідженням спеціального, цілеспрямованого розвитку креативности, виділяє наступні умови формування творчого мислення учнів:
1) паритет завдань дивергентного і конвергентного типу, тобто завдання дивергентного типу повинні не тільки бути присутніми, але і на деяких наочних заняттях домінувати;
2) домінування розвиваючих можливостей учбового матеріалу над його інформаційною насиченістю;
3) поєднання умови розвитку продуктивного мислення з навичками його практичного використання;
4) домінування власної дослідницької практики над репродуктивним засвоєнням знань;
5) орієнтація на інтелектуальну ініціативу, поняття інтелектуальна инициативаќ передбачає вияв дитиною самостійності при рішенні різноманітних навчальних і дослідницьких задач, прагнення знайти оригінальний, можливо альтернативну дорогу рішення, розглядати проблему на більш глибокому рівні або з іншого боку;
6) неприйняття конформізму, необхідно виключати всі моменти, що вимагають рішень конформістів;
7) формування здібностей до критичності і лояльності в оцінці ідей;
8) прагнення до максимально глибокого дослідження проблеми;
9) висока самостійність навчальної діяльності, самостійний пошук знань, дослідження проблем;
10) індивідуалізація – створення умов для повноцінного вияву і розвитку специфічних особистісних функцій суб'єктів освітнього процесу;
11) проблематизация - орієнтація на постановку перед дітьми проблемних ситуацій.
Таким чином, дотримання цих умов дасть можливість формування творчого мислення школярів.