Ставинчук Дарія,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. пед. н., доцент Волошина Г. П.
Втілення принципу гармонізації навчання і виховання передбачає справжнє взаємопроникнення сімейного і шкільного виховання з метою створення для дитини єдиного виховного середовища, допомогу батькам у цьому й водночас підвищення їхньої відповідальності за виконання своїх батьківських обов’язків.
Життя підказує необхідність створення і постійного оновлення у кожній школі системи педагогічного навчання батьків, оскільки педагогічна освіта батьків – це перша цеглина у фундаменті взаємодії школи і сім’ї, що має прямий вплив на здоров’я, навчання, духовність наших дітей. Умови виховання дитини в сім’ї мають охоплювати такі сторони:
● загальні відомості про сім’ю: структура сім’ї, вік, професія батьків, побутові і санітарно-гігієнічні умови життя сім’ї, матеріальне забезпечення;
● дані про родинне виховання: виховна спроможність і виховна активність батьків, і громадська спрямованість сімейного колективу, психологія родинних стосунків; робота батьків над формуванням загальної культури школяра, розвитку його здібностей, використання вільного часу, горизонти духовних запитів, родинні традиції, реліквії, культура дозвілля; відношення батьків до школи.
Загальні відомості про сім’ю класовод одержує під час першого знайомства з батьками, коли здійснюється фронтальне відвідування дітей на дому перед початком навчального року.
Одержання грунтовної інформації про родинне виховання передбачає, на нашу думку, використання сукупності методів і прийомів: спостереження, бесіди, анкетування, твори учнів і т. ін.
Педагогічно доцільними як механізм взаємонавчання та ефективними як форма взаємодії є “круглі столи” та “проблемні столи”, тематика засідань яких для початкової школи орієнтовно може бути такою:
● учитель і сім’я: етика взаємостосунків;
● спілкування з батьками як діалог;
● стиль сімейного виховання і можливості його корекції;
● авторитет батьків;
● труднощі внутрісімейних стосунків і допомога вчителя;
● педагогіка співробітництва педагога і батьків;
● українознавство як засіб інтеграції родинно-шкільного виховання.
Такі нетрадиційні форми роботи з батьками, які є досить поширеними у багатьох школах:
● педагогічний десант (виступити педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в установах, де працюють батьки);
● дерево роду (зустрічі поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки, педагогіки українознавства);
● у сімейному колі (анкетування батьків, індивідуальна допомога сім’ям через практичний показ, консультації);
● родинний міст (зустрічі з батьками з метою обговорення проблем виховання дітей, обміном досвідом сімейного виховання);
● народна світлиця (звернення до народних традицій, звичаєвості, формування особистості школяра через природу, спілкування дорослих і дітей, спільну діяльність батьків, дітей і педагогів);
● день добрих справ (спільна трудова діяльність педагогів, батьків, дітей);
● вечір великої сім’ї (участь беруть батьки, діти, вчителі: організація відпочинку, ігри, вистави театру тощо);
● альбом – естафета “Як ми відпочиваємо” (досвід організації відпочинку в родині);
● дискусійний клуб;
● клуб “Сімейні традиції”;
● аукціон ідей родинної педагогіки;
●сімейна скринька (добірка матеріалів з досвіду родинного виховання);
● батьківський ринг (взаємонавчання, взаємозбагачення членів родини, розв’язання педагогічних ситуацій);
● батьківська школа (організовується у формі клубу; передбачається проведення диспутів, банків ідей, випуски рукописних газет, інформаційних бюлетенів, бесід, підбір літератури, надання практичної допомоги);
● азбука сімейного виховання (обговорення проблем, труднощів виховання дітей у неповних сім’ях, виступи спеціалістів);
● сімейні свята в класі (започатковують їх педагоги, об’єднуючи сім’ї для спільного проведення днів народження дітей, календарних, народних свят тощо).
Вважається, що в учителя є суттєва перевага перед батьками – його професійні знання, які дають йому право давати настанови і дітям, і їхнім батькам. Заклади вищої освіти сьогодні вчать майбутнього педагога переконувати батьків, впливати на них, вимагати від них, пропонувати їм типові підходи при розв’язанні типових виховних ситуацій.
Список використаних джерел
1. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси./О. Вишневський – Львів, 1996. – 238с.
2. Вугрич В. П. Домашні завдання батькам // Початкова школа./В. П. Вугрич –№4, 1993. – С.54 - 56.
3. Калениченко Н. проблема сім’ї та сімейного виховання в Україні: 20-ті роки ХХ ст. // Шлях освіти. /Н. Калениченко– 1997. – №4. – С.47 – 50.
4. Клименко В. Психічний розвиток дитини: родинне виховання; вихователям і батькам: обдарованість, здібність, талант; що визначає життєвий шлях людини; прикрощі родинного виховання; ключі до спільності; дзеркало для вихователів і батьків. /В. Клименко. – К.: Навч. посібник, 1994. – 320с.