Степанюк Віта,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. пед. н., доц. Муковіз О. П.
Формування відповідального ставлення до здоров’я через освіту виокремлено, як один з пріоритетних напрямків державної політики в галузі освіти. Сформовані знання, вміння, навички забезпечують необхідний рівень працездатності, моралі та духовності кожної особистості й насамперед – дитини. Вони дають змогу сформувати, зберегти, зміцнити здоров’я та сприяють свідомому ставленню до власного здоров’я. Саме тому психічний та фізичний стан здоров’я дітей – це і загальнодержавна, і міжнародна справа. Адже нинішні школярі складатимуть більшу частину потенціалу суспільства України ХХІ ст. Тільки здорова дитина зможе в майбутньому реалізувати свій талант. Державним стандартом загальної початкової освіти здоров’я розглядається цілісно і багатовимірно – через фізичну, психічну, соціальну та духовну його складові. Кожна складова здоров’я багатогранна. І лише за умов їх органічного поєднання формується і розвивається здоров’я людини [2]. Проблема здоров’я у сучасному освітньому просторі стає центральною у навчально-виховному процесі школи.
Донести інформацію про здоров’я до учня можна через цікаво дібраний матеріал на уроках у формі гри. Ігри – важливі забави в житті кожної дитини. Засобом ігрової діяльності може не лише розвивати певні навички дитини, а й допомогти швидше одужати та прискорити період реабілітації після хвороби, а можливо і попередити появу деяких з них.
Формування відповідального ставлення до здоров’я учнів молодшого шкільного віку на основі здоров’язберігаючих технологій стає пріоритетним напрямком у діяльності кожного навчального закладу. На нашу думку його можна реалізувати шляхом застосування ігрової діяльності молодших школярів для:
навчання дітей елементарним прийомам здорового способу життя (профілактичним методикам: оздоровча гімнастика, пальчикова, коригуючи, дихальна, для профілактики простудних захворювань, для бадьорості, самомасаж; простим навичкам надання першої домедичної допомоги при порізах, садинах, опіках, укусах);
прищеплення дітям санітарно-гігієнічних навичок (миття рук, використання носової хустки при чиханні та кашлі);
організації рухової активності учнів (заняття оздоровчою фізкультурою, рухливі ігри, своєчасний розвиток основ рухливих навичок);
для виконання санітарно-гігієнічних вимог до організації навчально-виховного процесу (використання фізкультхвилинок і рухливих перерв; провітрювання та вологе прибирання приміщення; аромотерапія, вітамінотерапія; функціональна музика)
проведення масових оздоровчих заходів (спортивно-оздоровчі свята, тематичні свята здоров’я, виходи на природу, екскурсії);
пропаганди здорового способу життя [3].
Ідея формування відповідального ставлення до здоров’я проходить у початковій школі крізь усі навчальні предмети. Діти вчаться відповідально і дбайливо ставитися до власного здоров’я завдяки змісту освіти і системі виховання.
Світова наука розробила цілісний погляд на здоров’я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові – фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід’ємні одна від одної, вони тісно взаємопов’язані і саме разом, у сукупності, визначають стан здоров’я людини. Для зручності вивчення феномена здоров’я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я. Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.
На результат процесу формування відповідального ставлення до здоров’я учнів молодшого шкільного віку засобами ігрової діяльності впливає велика кількість різноманітних чинників. Однак чинник не діє автоматично. Щоб реалізувати його потенціал необхідні відповідні умови. Умови складають те середовище, обстановку, в якій те або інше явище або процес виникають, існують і розвиваються, при цьому впливаючи на явища і процеси, умови самі піддаються їх дії. Формування відповідального ставлення до здоров’я – цілеспрямований процес, що передбачає як організацію й керівництво зі сторони соціуму, соціальних працівників, так і власну активність особистості.
Як зазначає О. Асмолов, соціально-діяльнісна сутність особистості визначає суттю педагогіки – організацію діяльності людей, їх співпрацю в загальній справі [1]. Тому особлива роль у процесі формування відповідального ставлення до здоров’я належить його організаторам, які створюють умови, обґрунтовано вибирають і застосовують певні способи його реалізації.
Сутність формування відповідального ставлення до здоров’я в учнів молодшого шкільного віку (відповідно до визначених структурних компонентів відповідального ставлення до здоров’я і їх сутнісних характеристик) є:
процесом отримання достовірної, актуальної, збалансованої інформації для усвідомлення цінності здоров’я й особистої відповідальності за нього;
вироблення системи особистих цінностей, формування ієрархії термінальних цінностей, у яких цінності здоров’я належатиме найбільш значуще місце;
створення мотивів когнітивно-пізнавальної діяльності, формування значущих, стійких мотивів, які не тільки безпосередньо спонукають до дій, але і надають сенс ігровій діяльності;
змістових інтересів, які стимулювали б активну діяльність особистості, спрямовану на збереження та зміцнення свого і громадського здоров’я; безпосереднього переживання та проживання особистістю відповідального ставлення до здоров’я у взаємодії із реальною оточуючою дійсністю;
напрацювання життєвих умінь і навичок, які сприяють досягненню успіху, підтримці й «вирощуванню» свого благополуччя [4].
Ігрова діяльність матиме оптимальний вплив на формування відповідального ставлення до здоров’я, якщо дотримуватися наступних умов: організація ігрової діяльності на концептуальних засадах сприяння покращенню здоров’я; відповідність змісту освітніх, просвітницьких ігор, програм сутнісним та структурним характеристикам відповідального ставлення до здоров’я.
Інформація, яка надається учням молодшого шкільного віку щодо здоров’я, повинна мати безпосередній і очевидний зв’язок із реально наявними потребами конкретних учнів та надаватися у більшості випадків у формі ігрової діяльності, що підсилює адекватність змісту навчальної програми до потреб дітей. Водночас ігрова діяльність виступає потужним мотиваційним чинником до збереження та зміцнення здоров’я та засобом творчої самореалізації особистості молодшого школяра.
Отже, на основі аналізу різних підходів науковців до трактування поняття «формування» та «відповідальне ставлення» у межах нашого дослідження поняття «відповідальне ставлення до здоров’я» схарактеризуємо як інтегральне особистісне, яке проявляється в здатності усвідомлено брати на себе прості зобов’язання, чітко дотримуватися їх виконання, передбачати наслідки власних дій та включає в себе знання і позитивне ставлення до намірів діяти відповідно до вимог здорового способу життя, щоб відповідати встановленому уявленню про те, як бути здоровим.
Поняття «формування відповідального ставлення до здоров’я» можна розглядати як системну діяльність учасників навчально-виховного процесу (учителі, учні, батьки), спрямованої на вироблення та виявлення позиції щодо здоров’я в особистості в спеціально створюваних умовах, зокрема, засобом ігрової діяльності.
Отже, у молодших школярів відповідальність виявляється у формі почуття відповідальності за себе (як здатність розуміти й переживати відповідність результатів своїх дій необхідній меті, нормативам). З розвитком здатності дітей молодшого шкільного віку до усвідомлення та узагальнення власних переживань, відповідальне ставлення до здоров’я стає доступним для самооцінки, постає засобом саморозвитку і стимулом формування здорового способу життя. Ігрова діяльність у формуванні відповідального ставлення до здоров’я покликана зацікавить дитину, підсилювати пізнавальний інтерес, формувати активну життєву позицію щодо зміцнення власного здоров’я та сприяти творчому розвитку і самореалізації особистості молодшого школяра.
Список використаних джерел
1. Асмолов А. Г. Поту сторону сознания: методологические проблемы неклассической психологии. Москва. «Смысл», 2002. 480 с.
2. Державний стандарт початкової освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-п#Text.
3. Заїка Л. Формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я: Методичні рекомендації. Директор школи. Квітень 2002. №15. С. 7.
4. Омельченко С. О. Здоров’я людини та його джерела. Рідна школа. 2007. № 7-8. С. 21.