Хилобока Тетяна,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. біол. н., доцент Голуб В. М.
Розвиток Нової української школи в сучасних умовах одним із актуальних завдань початкової освіти передбачає підвищення якості та ефективності навчання шляхом всебічної активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх мислення та творчих здібностей до самостійного здобуття знань.
У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті [3] акцентується увага на необхідності створення умов для належного розвитку та самореалізації кожного громадянина України. При цьому загальноосвітня школа повинна створити умови для засвоєння учнями досвіду пошукової діяльності та самовизначення кожного вихованця, здатного створювати й помножувати цінності цивілізованого суспільства. Одним із спонукальних мотивів, які забезпечують розвиток пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку, є формування у них пізнавальних інтересів та активізація пізнавальної діяльності.
Підвищення якості викладання та активізація пізнавальної діяльності на основі розвитку в учнів пізнавальних інтересів у сучасній школі досягається різними засобами. Серед них особлива увага відводиться проблемну навчанню.
В. Т. Кудрявцев [1], А. М. Матюшкін [2], В. Оконь [4] та інші дослідники проблемного навчання пов’язують його роль із стимуляцією пізнавальної діяльності учнів, тому що внутрішні процеси пізнавальної діяльності поєднуються з несподіваністю, здивуванням, здогадкою, розумовим напруженням, очікуванням, пошуком аргументів та доказів.
Значення проблемного навчання виявляється також у тому, що воно збуджує та формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу й самостійність учнів, сприяє розумінню внутрішньої сутності процесів і явищ, формує вміння бачити проблему та шукати шляхи її розв’язання.
Найважливішим елементом проблемного навчання є «проблемна ситуація», яка має свою функціональну характеристику. Проблемна ситуація – це така ситуація, при якій суб’єкт хоче розв’язати складні для себе задачі, але йому не вистачає відповідної інформації (знань) і він самостійно повинен її відшукати.
Центральний елемент проблемної ситуації – невідоме, нове, те, що повинно бути відкрите, пізнане для правильного виконання завдання, для виконання потрібної дії.
В. Оконь [4] вважає, що проблемна ситуація включає три компоненти:
‒ необхідність виконання такої дії, при якій виникає пізнавальна потреба у новому;
‒ невідоме, яке потрібно розкрити у проблемній ситуації, що виникла;
‒ можливості учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов, відкритті нового.
О. М. Матюшкін [2] виділяє чотири етапи розв’язку проблемної задачі:
‒ використання відомих способів розв'язку – етап «закритого» розв’язку проблеми;
‒ виникнення проблемної ситуації та розширення області пошуку нових способів розв’язку – етап «відкритого» розв’язку проблеми та відкриття нового відношення або принципу дії;
‒ реалізація нового, відкритого принципу;
‒ перевірка правильності отриманого розв’язку – загальна схема процесу розв’язку.
Проблемна ситуація виникає на другому етапі розв’язку проблемної задачі. Пошук та відкриття невідомого в проблемній ситуації є одним із етапів розв’язку. Він починається з виникнення проблемної ситуації і завершується етапом розуміння нового принципу.
В залежності від рівня самостійності учнів у розв’язанні проблемної ситуації розрізняють такі групи методів проблемного навчання: частково-пошукові методи; проміжні методи; творчі методи.
На уроках предмета «Я досліджую світ» можуть мати місце наступні методи:
1 група: евристична бесіда; практична фронтальна робота; демонстрація досліду вчителем у супроводі евристичної бесіди; робота учнів з додатковою літературою в позаурочний час;
2 група: проблемний виклад;
3 група дослідницька робота в позаурочний час (елементи дослідження).
Список використаних джерел
1. Кудрявцев В. Т. Проблемное обучение: истоки, сущность, перспективы. М : Знание, 1991. 80 с.
2. Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М. : Директмедиа Паблишинг, 2008 г. 392 с.
3. Національна доктрина розвитку освіти / Збірник нормативних документів з освіти та виховання / Упоряд. З. М. Онишків. Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. 172 с.
4. Оконь В. Основы проблемного обучения. М. : Просвещение, 1968. 204 с.