Лєонова Юлія,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет
імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. біол. н., доцент Перфільєва Л. П.
Становлення особистості істотно залежить від всієї сукупності умов, характерних для певної соціально-економічної ситуації, тому процес соціального виховання і навчання передбачає соціалізацію особистості школяра.
Питання налагодження сімейного виховання та соціалізації дитини неодноразово ставали предметом наукових досліджень. Так, у численних роботах вітчизняних і зарубіжних учених (Т. Алексєєнко, Ю. Азарова, Ф. Байкова, В. Гурова, Т. Кравченко, М. Міщенка, Т. Поніманської, Л. Пономаренко, В. Постового, А. Харчева, Т. Шеляг й ін.) розглядаються найрізноманітніші аспекти цієї проблеми: від теоретичних проблем сім’ї до та умов ефективного соціального виховання.
Під суспільним (соціальним) вихованням розуміють виховання, яке спрямоване на забезпечення гармонії суспільних і особистих інтересів, балансу між відповідальністю суспільства перед особистістю і особистості перед суспільством шляхом безпосередніх людських відносин, а також за допомогою спеціально створених для цієї мети суспільних інститутів (благодійних фондів, дитячих садків, шкіл, товариств, асоціацій тощо) [1].
Поняття «соціалізація» (від лат. socialis – суспільний) дедалі активніше використовується як наукова категорія представниками широкого спектра наук – філософії, соціології, психології, політології, педагогіки та ін.
Соціалізація – це прийняття індивідом групових норм, прийняття особистістю переконань, цінностей і норм вищого чи нижчого статусу, характерних для груп, членства в яких особистість домагається.
А. Мудрик групує фактори, що впливають на соціалізацію, виокремлюючи: макрочинники (космос, планета, етнос, суспільство, держава); мезочинники (місто, село, місцевість, регіон, засоби масової інформації, приналежність до певної субкультури); мікрочинники (сім’я, клас, друзі, школа, сусіди, ровесники, приватні державні організації) [2].
Сімейне виховання у широкому розумінні слова – це одна з найбільш древніх споконвічних форм соціалізації та виховання дітей, яка органічно об’єднує об’єктивний вплив культури, традицій, звичаїв, поглядів народу, сімейно-побутових умов і взаємодію батьків із дітьми, у процесі якої відбувається повноцінний розвиток і становлення їхньої особистості [2]. Під сімейним вихованням у вузькому змісті слова ми розуміємо взаємодію батьків із дітьми, яка ґрунтується на родинній інтимно-емоційній близькості, любові, турботі, повазі та захищеності дитини і сприяє створенню сприятливих умов для задоволення потреб у повноцінному розвитку і саморозвитку особистості дитини [3].
Варто зазначити, що категорія сімейного виховання є значно вужчою поняття «соціалізація».
З’ясувати хронологічну структуру та типологію процесу соціалізації загалом та місця у ньому шкільного етапу можна, роблячи засадовою для такої типізації структуру соціальних відносин зрілої особистості. Становлення цієї структури і є результатом соціалізації, відображаючись в її напрямках становлення такої структури визначає критерії періодизації, які відображають послідовні фази і переломні моменти соціалізації, а отже і відповідні педагогічні завдання на кожному з них. Вони переважно збігаються з хронологією розвитку індивіда: народження, вік немовляти, раннє дитинство, перед шкільний вік, шкільне дитинство, підлітковий вік, юність, молодість, зрілість, старість.
На кожному з цих етапів є свій провідний спосіб соціалізації, який знаходить своє вираження у переважному впливі певних агентів соціалізації, у провідних різновидах діяльності – грі, навчанні, входженні в систему сімейних, групових, фахових, етнічних, політичних, виробничих та інших відносин.
Соціальне виховання, без сумніву, є ведучим і визначальним фактором розвитку і формування особистості в наших умовах, де основною метою всього суспільства є забезпечення умов для всебічного розвитку людини.
Список використаних джерел
1. Інтеграція суспільного та родинного виховання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nvkdnz10.varashosvita.rv.ua
2. Капська А. Й. Соціальна робота : деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю / Алла Йосипівна Капська. – К. : УДЦССМ, 2001. – 220 с
3. Сімейне виховання як соціально-педагогічна проблема [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/24121/1/20-169-174.pdf