Вовковська Ірина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
к.п.н., доцент Торчинська Т. А.
Рідна мова – один з найважливіших предметів у системі освітнього процесу. Через її вивчення «в початкових класах здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їхній розумовий і мовленнєвий розвиток» [2, с. 9], що надалі сприятиме формуванню, особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами у різних формах, сферах і жанрах мовлення.
До найважливіших проблем, продиктованих потребами шкільної практики, належить проблема роботи над словом під час вивчення української мови.
У процесі вивчення рідної мови в молодших класах здійснюється початкова мовна освіта школярів, їхній розумовий і мовленнєвий розвиток. Саме під час навчання у початковій школі закладаються першооснови грамотності, створюється база для подальшого освітнього рівня у середній та вищій ланках освіти. Дуже важливо, якими знаннями, уміннями та навичками опанує дитина у молодших класах.
Одне з чільних місць під час опанування рідної мови відведено вивченню будови слова.
Окремі аспекти вивчення морфемної будови слова досліджувались такими вченими: К. Ушинським, М. Вашуленком, С. Дорошенко, В. Горпинечем, Т. Біленькою, Т. Горбунцовою, П. Тофанчуком, та іншими. Усі ці дослідження представляють науковий інтерес.
Вивчення теми «Будова слова» має важливе значення в лінгвістичному розвитку учнів. Ознайомлення молодших школярів із морфемною будовою слова розкриває широкі можливості для систематичного розширення, уточнення словника дітей, оволодіння одним із способів розкриття лексичного значення слова. Під час вивчення цієї теми учні знайомляться із словотворчими засобами. Усе це сприяє розвиткові і образного мовлення дітей.
Вивчаючи морфемну будову слова, учні підвищують орфографічну грамотність, свідомо засвоюють основні правила української орфографії. Крім того, вони усвідомлюють будову слова і процеси його утворення, тобто проникають в «таємницю» слова, пізнають шляхи розвитку і поповнення словника мови новими словами, правильно розуміють значення слова. Вивчення теми розширює загальний розвиток учнів, підвищує їхню загально-мовну культуру.
Досвід проведення уроків у школі свідчить, що при опрацюванні цього розділу вчитель має приділяти більше уваги тому, щоб діти відкривали способи творення слів, усвідомлювали походження окремих з них, а також встановлювали взаємозв’язок між лексичним значенням слова та його морфемною будовою. Цілеспрямовано слід керувати збагаченням словникового запасу удосконаленням орфографічних навичок.
Опановуючи розділ «Будова слова», учні початкових класів мають практичне уявлення про основу і закінчення, вчаться виділяти значущі частини слова (корінь, суфікс, префікс). Разом з тим спостерігають за роллю суфіксів і префіксів у творенні нових слів, дізнаються про основне джерело поповнення нашої мови новими словами. Але при вивченні цього матеріалу виникає ряд труднощів, оскільки вживаються подібні терміни: основа, суфікс, префікс. Ці труднощі пов’язані з тим, що діти:
- аналізуючи слова, враховують лише зовнішнє їх оформлення (збіг окремих звуків) і не замислюються над значенням слів (вода і водити);
- враховуючи семантику слова, його значення, забувають про зовнішнє (звукове) оформлення однокореневих слів, а тому помилково вважають однокореневими, скажімо слова парк і сад (місце де ростуть дерева);
- не враховують того, що в коренях слів можливе чергування звуків (сніг, сніжок);
- не розрізняють однокореневих слів і форм одного й того самого слова (білий, білити і білий, білого);
- «склеюють» корінь із префіксом (наприклад, якщо для виділення кореня із слів заспів доберуть споріднені слова заспівати, заспівувати, то у них виникає бажання помилково прийняти за корінь заспів-, при доборі ж інших слів: співати, спів, співак – корінь буде виділено правильно);
- «склеюють» корінь із суфіксом (наприклад, аналізуючи слово робітник учні можуть дібрати споріднені слова робота, заробіток, робітничий визначити корінь робот-, робіт-, добір же слів зароблений, робити, роботящий переконує учнів в тому, -от-, -іт- - суфікси, а не частини кореня;
- «склеюють» між собою суфікси (наприклад, визначають у слові слоненятко суфікс –енятк- або –ятк- насправді ж тут три суфікси -ен-, -ят-, -к-);
- «склеюють» суфікс і закінчення (наприклад, у слові казка визначають, як суфікс –ка-) [3].
Отже, вивчаючи морфемну будову слова, вчитель повинен приділяти належну увагу попередженню цих типових учнівських помилок. Лише тоді, коли учні навчаться розмежовувати словотвір і морфемну будову слова, можна вважати, що матеріал вони засвоїли свідомо. Вивчення такого матеріалу відкриває широкі можливості для систематичної роботи над словом.
Список використаних джерел:
- Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір. Тернопіль : Лілея, 2009. С. 42-54.
- Вашуленко М., Собко В. Підготовка майбутніх учителів до формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів. Початкова школа, 2011. № 6. С. 27–31.
- Baшyлeнкo M. C. Укpaїнcькa мoвa i мoвлeння в пoчaткoвiй школі : мeтoдичний посібник. Київ : Ocвiтa, 2006. 268 c.
- Караман С. О. Методика навчання української мови в гімназії : навчальний посібник. Київ: Ленвіт, 2000. 272 с.