Кімаковська Катерина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
к.п.н., доцент Грітченко Т. Я.
Проблеми в соціально-економічному і політичному житті сучасного суспільства привели до зниження рівня культури мовної поведінки значної кількості молодих людей. Відсутність такту, делікатності, невміння коректно будувати свою мовну поведінку та правильно поводити себе в громадських місцях все частіше викликають обурення. Виходячи з перерахованих відхилень у мовній поведінці молоді, великого значення на сучасному етапі розвитку суспільства набуває спеціальне навчання школярів культурі міжособистісного спілкування. Однією зі складових культури спілкування є мовленнєвий етикет, що ґрунтується на дотриманні правил хорошого тону, вироблених людством, знання норм і вміння їх застосовувати як в повсякденних контактах з оточенням, так і в діловому спілкуванні. Особливого значення ефективність спілкування набуває у процесі навчання, оскільки цей процес з кожним днем, завдяки науковому прогресу, стає інформаційно найсиченішим й інтенсивнішим. Отже, правильно організоване міжособистісне спілкування у процесі навчання, безумовно, сприятиме ефективному навчальному процесу.
Навчальна діяльність молодшого школяра – це не лише діяльність із засвоєння знань, це ще і спосіб опановування соціальною реальністю, формування мотиваційної сфери дитини [4]. На жаль, доводиться констатувати суттєві недоліки в організації дидактичного спілкування в сучасній школі. Той рівень мовної культури, яким володіють нинішні учні початкової школи, не повною мірою відповідає потребам сучасної освіти й суспільства в цілому. Таким чином, є необхідність скорегувати сучасний навчальний процес з урахуванням цієї проблеми, щоб його правильна організація сприяла успішному й ефективному формуванню мовленнєвого етикету учнів початкової школи та культури мовлення в цілому.
В результаті дослідно-експериментальної роботи нами було виявлено комплекс педагогічних умов для ефективного формування мовленнєвого етикету молодших школярів у процесі вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ», однією з яких є – використання життєвого досвіду учнів як засобу формування їхнього мовленнєвого етикету.
Аналіз наукової літератури, дав нам можливість констатувати, що проблема використання життєвого досвіду учнів у навчальному процесі та формування на його основі особистісних якостей широка і багатогранна.
Людина пізнає навколишній світ як стихійно, несвідомо, так і планомірно, в спеціально організованих умовах (дитячий садок, школа, університет тощо). Пізнання навколишньої дійсності у всьому різноманітті її форм, явищ, взаємозв’язків є процесом накопичення індивідом життєвої інформації або досвіду. Цей процес накопичення і передачі інформації новим поколінням необхідний для того, щоб людське суспільство розвивалося, адже необхідність передачі соціального досвіду молоді виникла одночасно з виникненням суспільства і буде існувати на всіх етапах його формування. Батьки передають свій досвід дітям, старші – молодшим, досвідченіші – менш досвідченим [1].
Життєвий досвід учня – це сукупність знань, почуттів, вчинків, що відбивають світовідчуття особистості на певних стадіях її формування. Його специфіка ґрунтується на трьох основних позиціях. Перша не пов’язана з організованим процесом навчання і носить переважно автодидактичний характер (самонакопичення інформації). Друга: основний спосіб її отримання – ретроспективний аналіз життя, діяльності. Третя має не тільки допоміжну, але і самостійну освітню функцію.
Життєвий досвід у сфері мовленнєвого етикету будується у двох основних напрямах: по-перше, поетапно набирається словниковий запас і засвоюється граматична система мови; по-друге, мова забезпечує перебудову пізнавальних процесів (уваги, сприйняття, пам’яті, уяви, мислення) [2].
Зростання індивідуального словника у сфері мовленнєвого етикету, розвиток граматичної будови мови і пізнавальних процесів безпосередньо залежить від умов життя і виховання. У цьому відіграють важливу роль сім’я, навколишнє середовище, педагоги. Важливо, які етичні норми поведінки прищеплюють дитині з дитинства, чого навчають близькі люди і педагоги. В результаті чого і складається життєвий досвід індивідуума, що обумовлює базу, на якій необхідно будувати подальше навчання.
Суб’єктивний досвід школяра у сфері мовленнєвого етикету вбирає життєвий і освітній досвід. Включення у навчальний матеріал суб’єктивного досвіду породжує нову психодидактичну реальність, засвоєння якої, з одного боку, збагачує досвід особистості, надає знанням та вмінням особистісний сенс, з іншого – збільшує життєвий досвід.
Життєвий досвід індивіда формує його особистість. Навчаючи норм мовленнєвого етикету ми формуємо мовну культуру школяра, а, отже, і особистість соціально адаптовану до сучасних вимог суспільства [5].
Програма інтегрованого курсу «Я досліджую світ» побудована так, що все наступне спирається на вже пройдене, засвоєне. Доцільним буде будувати навчання мовленнєвому етикету на вже наявному запасі знань в цій галузі, тобто на життєвому досвіді учня [3].
У результаті дослідно-експериментальної роботи було визначено, що використання життєвого досвіду як засобу формування мовленнєвого етикету молодших школярів – це спільна цілеспрямована діяльність вчителя й учнів з організації на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» взаємозбагаченого спілкування, а, отже, й етичного діалогу, в основі якого знаходиться процес актуалізації життєвого досвіду індивіда на певному етапі онтогенезу і колективного життєвого досвіду.
Список використаних джерел:
- Вербицкая Н. О. Теория и технология образования взрослых на основе витагенного (жизненного опыта) : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.08 / Уральский гос. пед. ун-т. Екатеринобург, 2002. 327 с.
- Вікова психологія. За ред. Г. С. Костюка. Київ : Навчальна література, 2006. 414 с.
- Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. та інші. «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1–2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» : навчально-методичний посібник. Київ : «Алатон», 2019. 128 с.
- Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К. : Знання, 2001. 608 с.
- Лужецька Л. Мовний етикет і його роль у становленні мовленнєво компетентної особистості майбутнього вчителя початкових класів. Рідне слово в етнокультурному вимірі : збірник наукових праць. Дрогобич. 2013. С. 508–515.