Молодичук Ганна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
к.п.н., доцент Грітченко Т. Я.
Проблема активізації навчальної діяльності школярів нині стає дедалі актуальнішою, адже доступ до найрізноманітніших джерел інформації, а дуже часто– наявність готової інформації, породжує пасивність та пригнічує природні бажання дитини до пізнання світу, пошуку, творчості.
Впродовж останнього десятиліття можна спостерігати стрімку тенденцію зменшення інтересу учнів до природничих наук, зокрема біології та зниження рівня біологічних знань школярів. Зменшується кількість випускників, які склали успішно ЗНО з біології.
Особливе місце для розв’язання цієї проблеми відводиться початковій ланці, адже як зазначає «Біла книга» національної освіти, від результативності початкової освіти значною мірою залежить якість функціонування середньої і старшої школи [1]. Щоб навчання приносило дитині радість, слід спрямовувати цей процес на розвиток її навчально-пізнавальної діяльності, яка саме і збагачує розвивальний потенціал змісту навчання [4, с. 240]
Завдання сучасної освіти – створити умови для всебічного гармонійного розвитку особистості, врахувавши задатки, інтереси, здібності та навички самостійної пізнавальної активності кожного учня. Ефективність пізнавальної діяльності школярів залежить від того, наскільки активно вони пізнають і вивчають явища та об’єкти природи.
Аналіз наукових джерел демонструє, що проблему формування пізнавальної активності та психологічні аспекти навчання молодших школярівдосліджували Б. Ананьєва, Д. Богоявленського, Л. Божович, Н. Бібік , Л. Виготський, Д. Ельконін, В. Крутецький, В. Лозова, Г. Щукіна, та ін.; питання розвитку методики навчання природознавства в початковій ланці освіти в Україні розкрито в педагогічно-методичних працях Т. Байбари, Л. Богданової, Л. Нарочної, О. Савченко та ін.
Проаналізувавши науково-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми, можемо зазначити, що важливим моментом є те, що для активізації навчальної діяльності на уроках природознавства необхідно, аби вчитель глибоко розумів можливості тих чи тих засобів активізації діяльності учнів певного класу, вмів точно враховувати рівні їхнього розвитку, щоб правильно визначав співвідношення між репродуктивною і пошуковою діяльністю. Учитель має стати організатором пізнавальної пошукової діяльності учнів, а учень – активним співучасником педагогічного процесу.
Вибираючи методи, прийоми, шляхи активізації навчальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства, необхідно врахувати певні принципи, зокрема:
- Принцип проблемності викладу матеріалу. Шляхом завдань, що послідовно ускладнюються, або питань створити в мисленні учня таку проблемну ситуацію, для виходу з якої йому не вистачає наявних знань. У такий спосіб, учень здобуває нові знання не в готових формулюваннях вчителя, а внаслідок власної активної пізнавальної діяльності.
- Принцип забезпечення максимально можливої адекватності пізнавальної діяльності характеру практичних завдань. Практичний курс завжди був складовою частиною професійної підготовки учнів. Суть цього принципу полягає в тому, щоб організація пізнавальної діяльності максимально наближалася до реальної діяльності.
- Принцип взаємонавчання. Учні в процесі навчання можуть навчати одне одного, обмінюючись знаннями. Для успішної самоосвіти необхідні не тільки теоретична база, але й уміння аналізувати й узагальнювати явища, що їх вони вивчають, факти, інформацію; уміння творчо підходити до застосування цих знань; здатність робити висновки зі своїх і чужих помилок; уміти актуалізувати і розвивати свої знання й уміння.
- Принцип дослідження проблем, що вивчаються. Дуже важливо, щоб навчально-пізнавальна діяльність учнів мала творчий, пошуковий характер і, за можливості, залучала елементи аналізу й узагальнення. Процес вивчення того або того явища, або проблеми мають мати дослідницький характер.
- Принцип індивідуалізації. Це організація навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей учнів.
- Принцип самонавчання. Не менш важливим у навчальному процесі є механізм самоконтролю і саморегулювання, тобто реалізація принципу самонавчання. Цей принцип уможливлює індивідуалізувати пізнавальну діяльність: навчання кожного учня на основі їхнього особистого активного прагнення до поповнення і вдосконалення власних знань і умінь, вивчаючи самостійно додаткову літературу, отримуючи консультації.
- Принцип мотивації. Активність як самостійна, так і колективна діяльність, можлива тільки за наявності стимулів. Головним на початку активної діяльності має бути невимушеність, а бажання розв’язатипроблему, пізнати щось нове, довести, спростувати [3].
Усі ці принципи дозволяє врахувати проєктний метод навчання, адже він дає учням змогу розв’язати проблему, яка потребує певної суми знань; сприяє розвиткові критичного мислення; формує навички роботи з інформацією (учні шукають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують); вчить розв’язувати пізнавальні й творчі завдання у співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі.
Як зазначає О. Онопрієнко, метод проєктів – це освітня технологія, націлена на придбання учнями нових знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок за допомогою системної організації проблемно орієнтованого навчального пошуку [2].
Зважаючи на наведені вище міркування, можна зробити висновок, що активізація навчально діяльності молодших школярів залежить від ефективності використання як традиційних, так й інноваційних методів навчання. Вважаємо, що метод проєктів є сучасною педагогічною технологією, основна мета якої – формування гармонійної особистості, здатної не лише самостійно здобувати знання, а й застосовувати в процесі дослідження певної проблеми особливості свого критичного мислення. Але варто пам’ятати, що вчитель, його особистісно професійний вплив, відіграють ключову роль в активізації навчально-пізнавальної діяльності.
Список використаних джерел:
- Біла книга національної освіти України. Акад. пед. наук України / за ред. В. Г. Кременя. Київ, 2011. 342 с.
- Онопрієнко О. В. Інноваційна діяльність вчителя початкових класів: з досвіду застосування методу проектів. Шлях освіти. 2004. № 1. С. 35–38.
- Полякова А. А. Система работы по развитию познавательных инстересов младших школьников. Одаренный ребенок. 2008. №6. С. 110–116.
- Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підручник. Київ : Грамота, 2012. 504 с.