Пижова Світлана
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
к.п.н., доцент Лоюк О. В.
Одна з найперспективніших дослідницьких сфер, яка має яскраво виражений проблемний характер та вимагає ґрунтовних теоретико-експериментальних досліджень, стосується особистості учня початкової школи щодо розвитку його творчої уяви в контексті навчальної діяльності. Тому очевидною стає необхідність теоретичного обґрунтування та реалізації психолого-педагогічних умов розвитку творчої уяви молодших школярів у процесі навчальної діяльності.
Під психолого-педагогічними умовами розвитку творчої уяви молодших школярів у процесі навчальної діяльності ми розуміємо такі необхідні та достатні обставини освітнього середовища, що сприятимуть підвищенню ефективності та результативності розвитку творчої уяви учнів початкової школи в процесі урочної діяльності.
Перша умова – проведення навчальних екскурсій з метою спостереження і вивчення учнями різних об’єктів, явищ дійсності, їх взаємозв’язків і взаємозалежностей.
Творча уява молодшого школяра розвивається поступово, в міру набуття ним реального життєвого досвіду. Чим багатший досвід школяра, чим більше він бачив, чув, дізнався, чим більше вражень про навколишню дійсність він накопичив, тим багатшим матеріалом володіє його уява. Підтвердженням цьому є думка відомого психолога Л. Виготського: «творча діяльність уяви знаходиться в прямій залежності від багатства і різноманітності колишнього досвіду людини, тому що цей досвід представляє матеріал, з якого створюються образи фантазії. Чим багатший досвід людини, тим більшим матеріалом володіє його уява» [1, с. 24].
Реалізації означеного сприятимуть навчальні екскурсії. Центральним методом навчання під час екскурсії в контексті розвитку творчої уяви молодших школярів є спостереження, який передбачає тривале цілеспрямоване сприймання об’єктів чи явищ навколишнього світу із фіксацією змін, які в них відбуваються, і виявлення на цій основі внутрішніх зв’язків і залежностей, розкриття сутності явищ [5].
Друга умова – необхідне та доцільне застосування наочних засобів навчання на уроках у початковій школі.
Образи уяви створюються завдяки здатності людини помічати і виокремлювати в усьому, що вона бачить, читає, чує, відчуває і переживає, окремі деталі, якості, ознаки, властивості предметів і використовувати їх при створенні нових образів. Недарма окремі психологи порівнюють уяву з дитячою іграшкою – калейдоскопом, в якому в якості кольорових скелець представлено багатство навколишнього світу і внутрішнього світу людини, у всіх деталях і подробицях. У калейдоскопі-уяві ці деталі, подробиці можуть скластися в незліченну кількість найрізноманітніших образів. Тому образ, необхідний для реалізації творчої діяльності, потребує значного ступеня наочності [2].
Третя умова – використання дидактичних та сюжетно-рольових ігор з метою активізації творчої уяви молодших школярів.
Збагачення чуттєвого досвіду дитини не є єдиною умовою і способом розвитку її фантазії, оскільки специфіка уяви полягає не тільки в накопиченні уявлень про навколишній світ. Необхідним також є розвиток здібностей до переконструювання, комбінування цього досвіду [4]. Відображення навколишнього світу через механізм активної переробки наявного досвіду є можливим лише в процесі активної взаємодії суб’єкта з об’єктом, тобто в процесі діяльності. Ігрова діяльність значно стимулює уяву молодшого школяра. Підтвердженням цьому є слова дитячого психолога B. Мухіної, яка стверджує, що «розвиток уяви не причина, а результат оволодіння ігровою, конструктивною, образотворчою та іншими видами діяльності» [3, с. 36]. У грі дитина повно й вільно виражає себе, тому необхідно, щоб її ігри були різноманітними. З часом гра переходить у внутрішній план, що стимулює творчу активність: діти складають вірші, казки, оповідання. Такі творчі прояви потрібно заохочувати.
Обґрунтування та реалізація психолого-педагогічних умов розвитку творчої уяви молодших школярів у процесі навчальної діяльності дозволили зробити висновок, що творча уява молодших школярів існує, функціонує та розвивається в контексті взаємодії дітей зі світом. Виникаючи у відповідь на вплив об’єктивної реальності на дитину, уява не тільки відображає дійсність, а й доповнює її, надає можливість змінювати дійсність, випереджаючи її діяльність в образах майбутнього.
Список використаних джерел:
- Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. Москва : Просвещение, 2001. 93 с.
- Крайг Г. Психология развития. СПб : Питер, 2015. 988 с.
- Мухина В. С. Возрастная психология. Феноменология развития [Текст] : учебник для студ. высших уч. заведений. Москва : Издательский центр «Академия», 2015. 608 с.
- Телегина Э. Д., Гагай В. Д. Когнитивно-личностные конструкты развития творческого мышления младших школьников. Мир психологии. 2003. № 2. С. 233–245.
- Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посібник. вид. 2-ге, випр., доп. К. : Академвидав, 2007. 560 с.