Ремінна Вікторія
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
викладач Байдюк Л. М
Перехід від дошкільного віку до шкільного є важливим етапом у житті дитини, який пов’язаний не лише зі зміною її розвивального середовища, а й із подальшим розвитком психіки, особливо пізнавальної та особистісної сфери. Однією з найважливіших проблем сучасної методики викладання іноземної мови є успішне оволодіння навичками мовлення з іншими людьми. Важливу роль в навчанні іноземної мови відіграє мотивація і як відомо, провідним видом діяльності молодших школярів є гра. Саме гра в іноземній мові є важливим засобом уведення та закріплення фонетичного, лексичного і граматичного матеріалу школярам 1–4 класів.
Одним із найефективніших засобів розвитку інтересу до вивчення англійської мови, поряд з іншими методами і прийомами, які використовуються на уроках у початкових класах, є гра. Про навчальні можливості ігор відомо вже давно. Багато видатних педагогів звертали свою уваги на ефективність гри у процесі навчання.
Гра – це діяльність, яка робить із звичайного навчання цікавий процес, а також сприяє засвоєнню школярами мовного матеріалу, формуванню вмінь і навичок іншомовного спілкування [4, с. 125].
Ігри дозволяють учителеві створити ситуацію, яка буде наближена до життя і дітям необхідно буде застосовувати іноземну мову для спілкування. Діти, які приймають участь в грі, мають розуміти про що говорять або пишуть інші. Отже, діти повинні мати знання та навички для участі в ігровій діяльності.
Саме в ігровій формі діти легше засвоюють складні граматичні конструкції, розширюють словниковий запас, допомагають створити наближені до життя ситуації і дають можливість дітям оволодіти необхідними комунікативними навичками і адаптуватися до реалій і потреб навколишнього середовища.
До позитивних моментів використання гри під час вивчення теми на уроках англійської мови відносяться:
- Ігрове завдання – відпочинок від основного виду діяльності. Учням необхідно змінювати види діяльності на уроці, аби не викликати втоми. З цим найкраще впорається гра.
- Гра-імпровізація максимально розкриває знання та вміння учнів класу з певної теми. Діти не бояться виглядати кумедними, а для педагога це найкращий спосіб розгледіти всі сильні сторони учня з теми.
- Індивідуальне ігрове завдання вводиться з прив’язкою до конкретної ситуації та конкретного школяра, що дає можливість кожному учневі проявити себе та не бути схожим на когось.
- Гра постійно надихає на нові відкриття, викликає позитивні емоції, створює невимушену ситуацію успіху.
- Переможців ігор-змагань вітає весь клас, що дає слабкому учневі поштовх до нових досягнень.
Приводом до ігрового етапу уроку можуть стати різні асоціації та правильні педагогічні установки. Іноді учні самі розпочинають гру, тому вчителеві необхідно підіграти та спрямувати гру у потрібне русло, і в жодному разі перешкоджати цьому [3, с. 15].
Д. Б. Ельконін уважає, що гра виконує чотири найважливіші для людини функції: є засобом розвитку мотиваційно-необхідної сфери, пізнання, розвитку розумових дій і засобом довільної поведінки. Саме в грі діти засвоюють норми поведінки, гра вчить, змінює, виховує [1, с. 54].
За допомогою гри добре опрацьовувати вимову, активізувати лексичний і граматичний матеріал, розвивати навички аудіювання, усного мовлення, навички спілкування з однолітками. Гра допомагає учням перебороти незручність, скутість, зняти мовний бар’єр, втому.
Ігрова діяльність впливає на розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви, всіх пізнавальних процесів. Гра – це не просто колективна розвага. Це основний спосіб досягнення цілей навчання, тому необхідно точно знати, які саме навички і вміння потрібно розвинути, що дитина не вміє і чого має навчитися в ході гри; гра повинна поставити дитину перед необхідністю розумового зусилля [5, с.10].
У грі проявляються творчі здібності дитини. Чим цікавіші ігрові дії, котрі вчитель використовує на уроках, тим ефективніше учні запам’ятовують, узагальнюють та систематизують отримані знання. Саме в початковій школі важливо зацікавити дітей до вивчення іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмету, адже відомо, що саме молодший шкільний вік характеризується тим, що дитині важко зосередитися та займатися тим, що їй не цікаво. Початкова школа має сформувати базові навички і вміння, потрібні для подальшого оволодіння комунікативними навичками в старшій школі. Початкові навички іноземної мови є базою для подальшого навчання школярів.
При виборі і розробці ігор на уроці англійської мови слід враховувати темп і ефективність засвоєння змісту навчання кожним конкретним учнем класу, аби побудувати урок максимально ефективно завдяки використанню ігор. Необхідно максимально активізувати асоціативну пам’ять і творчий розвиток особистості. Організація і проведення ігор потребують великої майстерності всіх учасників навчально-виховного процесу. Педагогу потрібно виробити чітку стратегію керівництва уроком-грою [6, c. 38].
На уроці вчителі мають справу з особливим видом ігор – навчальними іграми. Вони відрізняються від розважальних тим, що мають певну методичну мету. Для учнів така гра залишається розвагою, навчання відсувається на другий план. Для вчителя ж будь-яка навчальна гра – це насамперед передача знань. Він завжди чітко й точно уявляє собі, яку навчальну мету переслідує та або інша гра. Однак, педагогу в жодному разі не слід показувати учням, що його більше цікавить її навчальна сторона. Учитель повинен сміятися, радіти й гратися разом з учнями, інакше гра перетвориться у звичайну вправу. Знавець і організатор дитячих ігор С. А. Шмаков пише: «Сьогодні рідко хто з педагогів не розуміє значення гри, але мало хто робить гру союзницею своєї нелегкої праці, хоча гра – це перевірка дитини на практиці: гри бояться тому, що в ній потрібно самому вчителю грати, а це не легко. Але це необхідно» [7, с. 3].
Ігри доцільно проводити не тільки після повного засвоєння молодшими школярами навчального матеріалу теми, але й на певних етапах його вивчення. Під час пояснення нового матеріалу гра може допомогти вчителеві розв’язати два важливі взаємозалежні завдання – зацікавити учнів новою темою і зробити зміст теми зрозумілим [2, с. 155].
Отже, гра підвищує працездатність і зацікавленість школярів, допомагає подолати невпевненість, повірити в свої сили, показати свої знання на практиці, вивчити нову лексику та закріпити граматику. Саме ігри допомагають школярам стати творчими особистостями, навчають творчо та креативно підходити до вирішення різноманітних завдань. Використання ігрових вправ на уроках іноземної мови впливає на розумовий розвиток дітей, удосконалює їхні мислення, увагу, творчі здібності, забезпечуючи навчання у співпраці. Гра дає можливість уникнути перенавантаження молодших школярів і сприяє стійкому засвоєнню мовного матеріалу в умовах, максимально наближених до природних, створює навчально-мовні ситуації, у яких ураховуються вже сформовані мовні навички. Важливо зазначити, що до проведення ігор необхідна підготовка вчителя. Ігрові технології необхідно ретельно добирати, планувати, готувати та керувати ними.
Список використаних джерел:
- Витлин Ж. Л. Эволюция методов обучения иностранным языкам в XX в. Иностранные языки в школе, 2001. № 2. С. 53–56.
- Ворожейкіна О. М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Харків : Вид. група «Основа», 2011. 255 с.
- Данилович І. А. Система ігрових вправ у підручнику English Through Communication. Іноземні мови у школі. №2. С. 14–18.
- Єпанчінцева Н. Д. Вчимося розмовляти англійською мовою в початковій школі: Навчально-методичний посібник / За ред. Н. Д. Єпанчінцева. Белгород : ПОЛІТЕРРА, 2013. 125 с.
- Камінська Н. Ігрові моменти на уроках англійської мови. Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. 80 с
- Роман С. В. Психологічні особливості навчання іноземної у початковій школі. Іноземні мови, 2012. №1. С. 35–38.
- Самовник В. В. Значення та роль гри як інтерактивної технології навчання. Англійська мова та література, 2012. № 27. С. 2-7.