Строкаченко Світлана
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник:
к.п.н., доцент Побірченко О. М.
Сучасні процеси реформування початкової освіти відповідно до запровадження у практику Концепції «Нова українська школа», детермінують зміни самої парадигми освіти і виховання учнів. Сучасне виховання має орієнтуватися на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні, національні та соціально-політичні. Їх змістове наповнення спрямоване передусім на формування ціннісних ставлень і суджень особистості, що слугують базою для щасливого особистого життя й успішної взаємодії із суспільством [3]. Особливо, визначаються цінності та ставлення особистості до себе і людей, до суспільства та держави, природи й власного здоров’я, праці та мистецтва. Відтак, Нова українська школа покликана плекати українську ідентичність, виховувати не лише відповідальність за себе, а й за розвиток і добробут країни й людства в цілому.
Державну політику у сфері духовно-морального, гуманістичного і національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді окреслено у ряді нормативно-правових документів (Закон України «Про освіту», Указ Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання», «Нова українська школа» у поступі до цінностей», Державний стандарт початкової загальної освіти, «Концепція Нова українська школа»). У їх змісті зазначається, що головною домінантою сучасного виховання є формування в особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.
На жаль, у сучасному житті спостерігаються руйнівні процеси, що негативно впливають на розвиток суспільної свідомості особистості у сфері моральних відносин. Зокрема, поглибилися прояви деформації в системі ціннісних орієнтацій молодого покоління; у життєвому просторі простежується зниження вартості етичних норм і принципів, що врегульовують поведінку особистості. У молодих людей посилюються егоїстичні тенденції, знижується рівень розвитку моральних цінностей, почуттів, спостерігається викривлення моральної мотивації. В учнівському середовищі зростає злочинність, озлобленість, нігілістичне ставлення до принципів моралі: спостерігається крайній егоцентризм, відчуття вседозволеності, низький рівень культури спілкування, небажання брати на себе відповідальність, недостатня сформованість національної самосвідомості, втрата життєвого оптимізму та інші негативні прояви [2, с. 150].
Таке становище, дослідники пояснюють існуванням різних каналів соціалізації особистості, таких як: телебачення, Інтернет, реклама, ігрові технології, соціальні мережі тощо, які впливають на процеси формування зростаючої особистості, її адаптацію в суспільстві. Вони стають трансляторами та популяризаторами певних зразків та норм поведінки. Але, подібна інформація несе у собі приховану небезпеку як для підростаючого покоління, так і суспільства в цілому, а як наслідок – нівелюється істинна цінність людини. Молоде покоління, яке ще не має стійких ідеологічних, моральних та духовних цінностей, прагне до способу життя, який нав’язується ззовні.
Загальновідомо, що мораль покликана духовно єднати суспільство; орієнтувати особистість на краще. Сучасне виховання покликане зупинити соціальну деградацію, стати засобом відродження культури, стимулом пробудження моральних чеснот і якостей, інструментом забезпечення позитивної самореалізації, вироблення особистісної відповідальності за власний життєвий проєкт та розвиток суспільства загалом.
Отож, пріоритетними у вихованні є моральні цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) [3, с. 19], адже вони керують поведінкою особистості та охоплюють різні аспекти життя людини.
Моральні цінності дослідники пропонують розглядати [4] як відносно стійку систему спрямованості інтересів і освітніх потреб особистості на певну ієрархію уже сформованих життєвих цінностей молодших школярів, їхніх умінь і навичок у виокремленні і наданні переваги тим цінностям у різних життєвих ситуаціях, що за їхнім переконанням є для них незаперечно важливими і не вступають у протиріччя з загальноприйнятими ціннісними орієнтаціями сім’ї, учнівсько-педагогічного колективу закладу початкової освіти чи громади. У такий спосіб, О. Поліщук стверджує, що ціннісні орієнтації на певних етапах онтогенезу молодшого школяра складають внутрішній компонент свідомості, а головне, самосвідомості, як одне з важливих завдань, що має бути вирішено у процесі упровадження основних положень Нової української школи. Зокрема, В. Киричок стверджує, що ціннісні орієнтації «…утворюють змістову сторону спрямованості особистості і виявляють внутрішню основу її ставлень до дійсності та є показником її зрілості і сформованості…» [1, с. 991].
Узагальнюючи викладене можемо визначити пріоритетні моральні цінності молодшого школяра: відповідальність, гідність, доброта, краса, любов, милосердя, мудрість, повага до життя, повага до себе та інших людей, правда, справедливість, толерантність, турбота, чесність.
Список використаних джерел:
- Енциклопедія освіти / голов. ред. В. Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
- Ковбасюк Т. Моральні цінності сучасного виховання. Нова педагогічна думка. 2019. № 4 (100). С. 149-153.
- Нова українська школа, концепція, 2016., 40 с.
- Поліщук О. П. Формування морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної виховної роботи: дис. … докт. філософії: 011 – Освітні, педагогічні науки. Рівне, 2020. 228 с.