к. пед. наук, доцент кафедри теорії початкового навчання,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Людмила Роєнко,
к. пед. наук, доцент кафедри фахових методик
та інноваційних технологій,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Обговорюючи перспективи розвитку неперервної освіти в Україні, необхідно насамперед визначити теоретичний аспект поняття «зміст освіти».
За визначеннями вітчизняних педагогів, зміст освіти, у тому числі й початкової складається з чотирьох основних компонентів:
– досвіду пізнавальної діяльності – уміння діяти за зразком;
– практичного досвіду – у формі умінь і навичок, які можуть бути загальними;
досвіду творчої діяльності – у формі умінь приймати нестандартні рішення в проблемних ситуаціях;
– досвіду ставлення до дійсності – у формі світоглядних, морально-естетичних орієнтацій.
1. Пізнавальний досвід включає систему знань про природу, суспільство, мислення , техніку, засоби діяльності, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу.
2. Практичний досвід включає насамперед ті уміння й навички, які можуть бути загальними (складання плану, виділення суттєвого, порівняння, формулювання висновків, конспектування, анотування, робота з підручником, словниками, довідниками тощо) і спеціальними, що формуються лише в рамках певних навчальних предметів (уміння розв’язувати фізичні або математичні задачі, ставити досліди з хімії, креслити тощо).
3. Вагоме значення в системі змісту освіти має досвід творчої діяльності, адже він забезпечує готовність школярів до розв’язання нових проблем, до перетворення дійсності. Він включає: самостійне перенесення знань і умінь у нову ситуацію; бачення нових проблем у знайомій ситуації; бачення структури об’єкта і його нових функцій; самостійне комбінування відомих способів діяльності у нові; бачення різноманітних способів розв’язання проблеми й альтернативних доказів; побудова принципово нового способу розв’язання проблеми, що є комбінацією відомих.
4. Досвід ставлення до навколишньої дійсності – система морально-естетичних поглядів, цінностей, що виражають ставлення особистості до світу, діяльності людей.
Всі компоненти змісту освіти пов’язані між собою таким чином, що кожен попередній є основою для переходу до наступного.
Педагогічні вимоги до змісту освіти: зміст освіти повинен бути спрямований на досягнення основної мети виховання – формування гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості – громадянина України; зміст освіти повинен будуватися на науковій основі. У підручниках з педагогіки зазначається, що зміст освіти – це система наукових знань, умінь і навичок, розумових і фізичних здібностей школярів, формування світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці; під змістом освіти розуміється система знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує розвиток розумових і фізичних здібностей школярів, формування у них основ світогляду і моралі і відповідну їм поведінку, готує їх до життя і праці. Кожне з визначень має раціональне зерно. Більшість вчених схиляється до того, що змістом освіти є система наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-естетичних ідей, якими необхідно оволодіти учням у процесі навчання. Зміст є чітко окреслене коло систематизованих знань, умінь і навичок, які є основою для всебічного розвитку учнів, формування у них діалектико-матеріалістичного світогляду, пізнавальних інтересів. Проте тут можна заперечити. У визначеннях змісту освіти все зводиться до певної системи наукових знань, якими має оволодіти людина ще з раннього віку. Але ж оволодіння знаннями не завершується тільки в молодому віці. Людина упродовж усього життя засвоює знання, пізнає світ, збагачує власні знання надбанням культури людства. Отже, обмежувати зміст освіти лише певною системою наукових знань неможливо, бо це відбиває лише одну частину багатоступеневого навчально-виховного процесу. Засвоєння лише певних галузей знань може визначати зміст освіти, але зміст освіти лише галузевої.
Зміст освіти – сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної підготовки, досягнутий у результаті навчально-виховної роботи.
У « Педагогіці» під ред. В. Астахової зміст освіти розглядається як науково обґрунтована система дидактично і методично оформленого навчального матеріалу, покликаного забезпечити різні рівні освітньої і кваліфікаційної підготовки [4, с .213].
Дещо ширше це поняття розглядається у педагогічному енциклопедичному словнику. Зміст освіти – педагогічно адаптована система знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і емоційного ставлення до світу, засвоєння якого забезпечує розвиток особистості [3, с. 266].
Як стверджує російський вчений В. Полонскій, зміст освіти – педагогічно інтерпретований і науково обґрунтований досвід передачі від одного покоління наступному спеціально відібраних знань, способів діяльності, що втілюються у результаті їх засвоєння в уміння і навички, досвід творчої діяльності, цінності і відношення, що в сукупності забезпечують різнобічні якості особистості, її інтелектуальний, моральний, естетичний, емоційний і фізичний розвиток [ 5, с. 77].
На думку інших вчених, під змістом освіти слід розуміти ту систему наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-естетичних ідей, якими необхідно опанувати учням у процесі навчання, це та частина суспільного досвіду поколінь, що відбирається відповідно до поставлених цілей розвитку людини й у виді інформації передається їй [7, с. 69 ].
У підручнику з педагогіки (автор А. Радугін) зміст освіти розглядається як система знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних, моральних, суспільно-політичних, естетичних і інших ідей, якими необхідно опанувати індивіду у процесі навчання [6,с.140 ].
На сучасному етапі реформування середньої школи уведення нового змісту і структури освіти дає можливість посилити дійовість, практичність навчання, його вплив на розвиток творчих здібностей.
З приводу змісту початкової освіти, слід зазначити те, що його особливість сьогодні полягає у тому, що крім традиційних знань, умінь і навичок, в нього включаються принципово нові компоненти: досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.
Список використаних джерел
1. Єрмоленко С. Я., Бібік С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. Київ, 2001. 223 с.
2. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Вінниця, 1999. 344 с.
3. Педагогический энциклопедический словарь / Гл. ред. Б.М. Бим-Бад. М.: БРЭ, 2002. 528 с.
4. Педагогика / Под ред. В.А.Астаховой. Х.: ОКО, 1998. 275 с.
5. Полонский В.М. Словарь по образованию и педагогике. М.: Высш. шк., 2004. 512 с.
6. Радугин А. А. Педагогика. Учебное пособие для высших учебных заведений. М., 2002. 255 с.
