РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ЗАДАЧ НА РУХ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Жанна Ющенко,

студентка педагогічного факультету,

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Проблеми розв’язування задач у процесі вивчення математики знаходяться у полі зору методистів. Особливу увагу розв’язуванню задач як засобу розвитку мислення, формування системи математичних понять, добору задач до підручників у середній школі приділяли науковці Г.П. Бевз, Ю.М. Колягін, І.Ф. Тесленко, А. А. Столяр, Л. М. Фрідман, у початковій школі – М. О. Бантова, Г. В. Бельтюкова, М. В. Богданович, Г. В. Гап’юк, М. М. Левшин, М. Г. Моро, Я. А. Король, Л. П. Кочіна, А. С. Пчолко, Н. Уткіна та ін.

Під сюжетною задачею С. О. Скворцова розуміє «математичну задачу, в якій описується життєвий сюжет, а саме кількісний бік реальних процесів, явищ, ситуацій, і міститься вимога знайти шукану величину за даними в задачі величинами та зв’язками між ними [4, с. 103].

Сюжетні задачі виступають важливим засобом ілюстрації і конкретизації навчального матеріалу; розвитку пізнавальних процесів, оволодіння прийомами розумової діяльності; виховання вольових якостей, естетичних почуттів; розвитку вміння будувати судження, робити висновки; формування в учнів мотивації їхньої навчальної діяльності, інтересу та здатності до цієї діяльності. Сюжетні задачі, особливо практично зорієнтовані, забезпечують зв’язок математики із реальним життям дитини, виявлення учнем своєї компетентності.

У навчанні математики в початковій школі сюжетні математичні задачі виконують ряд функцій (навчальну, розвивальну, виховну, контролюючу), які докладно вивчено М. Богдановичем, Н. Істоміною, А. Пишкало, С. Скворцовою, Л. Фрідманом та ін. 

Сюжетні математичні задачі виступають засобом формування математичних понять, системи математичних знань, навичок і вмінь (навчальні функції задач), а також засобом формування та розвитку науково-теоретичного, зокрема функціонального, стилю мислення, оволодіння учнями прийомами розумової діяльності (аналізом, синтезом, порівнянням, конкретизацією, узагальненням, абстрагуванням), засобом розвитку вміння висловлювати судження, робити висновки (розвивальні функції задач). Розв’язування задач сприяє формуванню в учнів наукового світогляду, зв’язку навчання із життям, ознайомленню учнів з пізнавально важливими фактами та оригінальністю прийомів розв’язування задач, які збуджують у дітей естетичні почуття (виховні функції задач). На відміну від М. Богдановича, який також розглядає  навчальну, розвивальну та виховну функції задач, С. Скворцова [3, c. 3] виділяє контролюючу функцію, спрямовану на встановлення рівнів навченості і научуваності, здатності до самостійного вивчення математики, рівня математичного розвитку учнів та сформованості пізнавальних процесів. 

Очевидно, сюжетні задачі виступають ефективним засобом навчання і розвитку школярів.

У новій навчальній програмі з математики для 1-4-х класів (автори О. Онопрієнко, С. Скворцова, Н. Листопад) [2] мету змістової лінії «Сюжетні задачі» визначено відповідно до сучасних поглядів відносно цілей розв’язування сюжетних задач, а саме:

- формування в учнів загального підходу, загальних умінь і здібностей розв’язання будь-яких задач;

- пізнання математичних понять, що вивчаються, і деяких загальнонаукових та загальножиттєвих понять і більш глибинне оволодіння ними;

- оволодіння поняттями моделі і моделювання та власно математичним моделюванням;

- розвиток мислення, кмітливості учнів, їхнього творчого потенціалу [1, с. 314].

Досягти зазначених цілей можна двома шляхами: по-перше, через логічну побудову змісту навчання розв’язування задач, що й передбачено в новій програмі; по-друге, через упровадження ефективних методичних систем навчання молодших школярів розв’язування сюжетних математичних задач, що має бути реалізовано в новому поколінні підручників математики.

Ознайомлюючись з одним з найскладніших типів задач – задачами на рух двох тіл у різних напрямках (назустріч або у протилежні сторони), учні 4 го класу досить часто відчувають труднощі під час їх розв’язування.

Задачі на рух – особливий вид задач, у якому описується процес руху одне відносно одного двох тіл, що переміщуються в різних (назустріч і в протилежних напрямках) або в одному (навздогін та з відставанням) напрямках. Вони містять взаємопов’язані величини: подоланий шлях, швидкість руху і час.

Залежно від даних та шуканого кожен з видів цих задач поділяють на три підвиди (див. табл. 1).

Зазначимо, що, відповідно до Державного стандарту загальної початкової освіти (2019), задачі на рух в одному напрямку було вилучено з початкового курсу математики, тому зосередимо увагу на особливості формування у молодших школярів умінь розв’язувати задачі на рух двох тіл у різних напрямках, які є найскладнішими для засвоєння учнями 4-го класу. Це актуалізує потребу створення такої системи навчальних задач та технології роботи над ними, за допомогою яких учень зрозумів би особливості способів розв’язування задач цього типу та набув вправності у їх реалізації.

Таблиця 1.1.

Підвиди задач на рух

Назва підвиду

Зміст умови

Що дано?

Що треба знайти?

На знаходження відстані, яку разом подолали два тіла під час спільного руху

Швидкості обох тіл та час їх спільного руху

Відстань між тілами на момент початку або закінчення руху

На знаходження швидкості руху одного з тіл

Відстань між тілами на момент початку або закінчення руху, час спільного руху та швидкість руху одного з тіл

Швидкість руху іншого тіла

На знаходження часу руху

Значення відстані між тілами на момент початку або закінчення руху та швидкостей руху обох тіл

Час спільного руху тіл

Список використаних джерел

1. Коваль Л.В., Скворцова С.О. Методика навчання математики в початковій школі : теорія і практика. Харків: ЧП «Принт-Лідер», 2011. 414 с.

2. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. Київ : Видавничий дім «Освіта», 2012. 392 с.

3. Скворцова С.О. Методична система навчання розв’язування сюжетних задач учнів початкових класів : монографія. Одеса : Астропринт, 2006. 696 с.

4. Скворцова С.О., Гаєвець Я.С. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до навчання молодших школярів розв’язувати сюжетні математичні задачі: монографія. Харків : «Ранок-НТ», 2013. 332 с.

 

Please publish modules in offcanvas position.