Ірина Желізко,
студентка ІV курсу педагогічного факультету
(спеціальність «Початкова освіта»),
Державний вищий навчальний заклад
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди»
Науковий керівник: к. пед. н. Васенко В. В.
На уроках трудової праці, графічна робота учнів має велику здатність до розумового розвитку. Розглянувши у дослідницькій роботі пристрій навчальної та пізнавальної дії щодо уроків трудового навчання, можна виокремити гіпотезу, що всяка графічна діяльність перш за все реалізується у думках, на засадах чого продукується конкретне графічне зображення в уяві учня, а лише потім це відтворюється у дійсних графічних проекціях. Невидима зовнішня інтелектуальна праця підкреслює тісну співдію розумової діяльності, абстрактного міркування та пам’яті. Внаслідок чого формується графічне зображення об’єкта, що закріплює у свідомості школяра ознаки предмета та яке умовно демонструється на креслярській діяльності чи буде побудовою відповідного образу. Графічну працю можна розглянути як нероздільний різнобічний рух, що показує співпрацю інтелектуальної та прикладної роботи, напрямленої на формування просторових ознак предметів та відображенню цих властивостей в образному мисленні на підґрунті існуючого зображення.
Розумова праця в графічній роботі на уроках трудового навчання є вимогою створення концепції образів, які виявляють просторість ознак і взаємозв’язків між собою предметів. Адже лише на базі попередньо сформованого образу виринає зафіксована думка про предмет або дотримується виконання ілюстрації його. Від правильного уявлення відповідно сформованого ескізу, безпосередньо має відношення сприймання якостей відображеного предмета та інформаційна повнота і чіткість виробленого на його базі зображення.
Графічні уміння – це уміння реалізувати графічні образи, які не зберігаються без професійних мистецьких умінь, тому як виявляються у підпорядкуванні одне одного. О. Літковець, говорячи про поняття «художньо-графічні уміння», має на увазі ступінь утилітарного опанування учнями молодшого шкільного віку виражальними перевагами графічного мистецтва з перетворенням рисунку в знаково-образну композицію. Звернемо увагу на те, що в графічній праці дії сприймання, пам’яті, уявлення, споглядання протікають в об’єднанні. Для вираження власних відчуттів злагодженості та гармонії прекрасного, учні початкової школи у процесі графічної образності, намагаються втілити свій творчий потенціал. Формування графічної грамоти в учнів початкової школи спираються на педагогічні положення, що мають вплив на процес організації та контролю навчальної діяльності [5, с. 12].
Процес створення графічних умінь залежать від точних завдань та етапів навчання відмінними методами й сполученням цих технік. Так, при першому інформуванню учнів з алгоритмом конкретних розрахунків або їх побудови особливу роль відіграє використання ігрового способу в єднанні з евристичною бесідою. На періоді закріплення вмінь базовим методом можлива індивідуальна робота учнів, а в окремих випадках – суміщення самостійної діяльності й ігрового методу. Поетапне використовування цих вимог у навчальні, задовольняє системну працю вчителів, де учні навчаються в залежності з вимогами обсягу знань кожного класу здійснювати побудову з допомогою масштабної лінійки та циркуля певні геометричні обчислення.
Реалізація принципу поєднання трудової діяльності учнів та життя яскраво відображається у опануванні цінністю предметів та їх атрибутами вимірювання. Тому формуванню графічних навичок завжди приділялася наполеглива увага. Під час навчального процесу учні початкової школи також навчались графічним умінням. Вони розвивають у школярів такі позитивні якості, як характер, акуратність, наполеглива праця та чесність. Дані, отримані з робіт, розглянутих учителем-методистом М. Волчастою, також поширюють можливість, стверджуючи, що, навчаючи учнів, вони неуважно зосереджувались на тому, щоб прийняти застосування комп'ютерної техніки та виконувати певні обчислювальні операції. Можна визначити, що приблизно більш ніж половина учнів не має необхідних знань одиниць вимірювання. Як результат, більшість школярів молодшого шкільного віку наприкінці четвертого класу не мають реальних базових навичок користуватися найпростішими інструментами обчислення (наприклад, лінійками). Такий невеликий результат інтерпретується тим, що численна кількість вчителів применшує роль цих навичок. Отриманні результати доводять, що в сучасній освіті мають значущість стійкі помилки при здійсненні найелементарніших геометричних побудов. З такими погрішностями учні переходять в наступні класи. Як визначається в методичній літературі, неабияке число учнів старшого шкільного віку так і завершують школу, не закріпивши простих графічних умінь. Зважаючи на те, що графічні вміння включаються в склад практичних умінь, неприйнятий стан негативно впливає на здійснення принципу сполучення навчання і з життям не лише у початкових класах, а й у старших класах загальноосвітньої школи [6, с. 4-8].
Складаючи практичні графічні завдання, потрібно вбачати словниковий запас дітей, щоб впроваджувати відомі для них поняття чи за необхідністю породжувати нові знання про величини, які вони опановують. Варто також уважно вишукувати числові дані, бо з розвитком суспільства вони реформуються.
Список використаних джерел
1. Виховання молодших школярів у праці / За ред. З. Н. Борисової. Київ: Освіта, 2012. 96 с.
2. Волощук І. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів. Трудова підготовка в закладах освіти, 2018. №3. С.4-8.
3. Літковець О. Д. Формування графічних умінь в учнів початкових класів на уроках трудового навчання : автореф. канд. пед. наук : 13.00.02 / О. Д. Літковець; Полтавський нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. Полтава, 2017. 22 с.
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, теорії і методики початкової освіти Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».