ДОСВІД РОЗВИТКУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ ЄС

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Павло Дячук,

к. пед. наук, доцент кафедри теорії початкового навчання,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 

Людмила Перфільєва,

к. біолог. наук, доцент кафедри теорії початкового навчання,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Реформування початкової освіти є своєчасним і прогресивним, але, зрозуміло, що воно неспроможне водночас розв’язати всі суперечності системи. Відтак, важливим стає пошук відповідей на численні виклики, що постали перед освітою на шляху її модернізації у контексті європейських орієнтирів розвитку, і віднаходження балансу між збереженням досягнень і національних особливостей та кореляцією із загальними тенденціями розвитку початкової школи в Європі.

Аналіз спільних тенденцій розвитку шкільної освіти в країнах Спільноти та європейський вектор освітньої політики України дають підстави для обґрунтування рекомендацій щодо модернізації національної початкової освіти. Рекомендації структуровані за трьома рівнями: змістовий, початкової управлінський. Утворюючи перший щабель шкільництва, початкова освіта завжди перебувала у центрі уваги науковців і політиків.

Роки незалежності України тим більше сприяли зростанню зацікавленості суспільства у розбудові сучасної початкової школи, на яку сьогодні покладається розв’язання низки соціально-економічних завдань, що постали перед новою Україною. Внутрішні процеси державотворення та зовнішня політика євроінтеграції визначають сьогодні і вектор реформ, і проблематику теоретичних та практичних досліджень у царині початкової освіти. Відтак, входження України до європейського освітнього простору актуалізує вивчення досвіду країн ЄС у розбудові з метою системного охоплення проблемних питань.

Реформування початкової освіти є своєчасним і прогресивним, але, зрозуміло, що воно неспроможне водночас розв’язати всі суперечності системи, серед яких: непослідовність державної політики у галузі освіти, відсутність моніторингу якості проведених реформ, тривала економічна й демографічна кризи, дефіцит відповідального батьківства, суперечливий вплив ЗМІ та Інтернету на дітей, непідготовленість педагогічних і управлінських кадрів до вчасного й адекватного реагування на інновації [1].

Модернізація національної школи спрямувала науковий пошук вітчизняних учених на дослідження: психологічних особливостей молодшого школяра; дидактичних умов навчально-виховного процесу в сучасній початковій школі; дидактико-методичних особливостей підручників для початкової школи; виховної роботи з молодшими школярами – теоретичної та методичної підготовки вчителів початкової школи до навчання й виховання молодших школярів.

Аналіз тенденцій розвитку початкової освіти в країнах ЄС та узагальнення результатів наукового дослідження дають підстави для обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення політики модернізації початкової освіти в Україні. Як зазначає Ярова Олена Борисівна, рекомендації структуровано за трьома рівнями (змістовий, організаційний, управлінський), що уможливлює системне охоплення проблемних питань. Перебуваючи в постійному розвитку, зміст як базовий компонент шкільної освіти спрямовується соціокультурним та політико-економічним контекстом, що формулює вимоги суспільств до рівня й характеру підготовки молоді.

Трансформації змісту початкової освіти, яка відповідає першому рівневі освіти за шкалою Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО – ISCED, 2011), в Україні відбуваються під впливом загальноєвропейських тенденцій – стандартизації, переорієнтації на компетентнісні засади та посилення ціннісного виміру.

На змістовому рівні в контексті модернізації національної школи цінним є досвід Європейської спільноти, де моделювання змісту початкової освіти характеризується педагогічними новаціями на шкільному рівні з метою модернізації навчального середовища,процес входження України до європейського освітнього простору потребує врахування загальноєвропейських тенденцій розвитку шкільництва, зокрема сутності й напрямів модернізації його змісту та ін. Зважаючи на можливості, які відкриває оновлене освітнє законодавство України, і суспільно-політичну зацікавленість проблемами освіти, сьогодні від початкової школи очікується практична реалізація задекларованих принципів дитино центризму. 

Сучасні реформи на організаційному рівні спрямовано на оптимізацію навчально-виховного процесу в початковій школі шляхом упровадження циклів навчання, забезпечення доступу до початкової освіти, адаптації режиму навчання до вікових особливостей молодшого школяра, розширення шкільної автономії у питаннях планування розкладу та форм занять, розширення вчительської автономії у питаннях використання технологій і методів навчання, що забезпечують індивідуалізацію, інтегрований підхід, продуктивну взаємодію з учнями.

Організаційні трансформації в освіті безпосередньо пов’язані із формуванням нової системи управління. Домінуючою ідеєю в Європі стає децентралізація шкільництва та розширення шкільної та вчительської автономії. Перерозподіл влади між центральними й федеральними органами освіти та місцевими менеджерами супроводжується розбудовою системи шкільного інспекторатуі поширенням практики школо-базованого менеджменту на рівні МСКО. 

Недосконалість системи управління шкільною освітою в Україні, що пов’язана з фінансовими, технічними та кадровими проблемами, потребує вивчення досвіду країн ЄС щодо реформ на управлінському рівні. Аналіз даних інформаційної бази дослідження  підтверджує, що системними проблемами державного управління загальною середньою освітою, а в її межах і початковою, впродовж усіх років незалежності залишаються занадто велика концентрація повноважень у МОН, що суперечить проголошеним намірам щодо утвердження державно-громадської системи управління освітою.

Аналіз проблем реформування початкової школи в Україні та сучасних тенденцій розвитку освіти на рівні МСКО 1 у країнах ЄС демонструє наявність спільних викликів. Це актуалізує порівняльні дослідження та вивчення досвіду європейських держав щодо проведення трансформацій на організаційному, змістовому та управлінському рівнях початкової освіти з метою використання прогресивних ідей у розбудові нової української школи. Перспективним для національної освіти вбачається всебічний аналіз європейських ідей громадсько-державного управління школою та школобазованого менеджменту.

Список використаних джерел

1. Локшина О. І. Тенденції розвитку змісту шкільної освіти в країнах Європейського Союзу : дис. … д- пед. наук : 13.00.01. – Київ, 2011. – 465 с.

 

Please publish modules in offcanvas position.