Олексій Муковіз,
д. пед. наук, завідувач кафедри теорії початкового навчання Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Модернізація початкової школи, пов’язана із запровадженням нового Державного стандарту початкової освіти, гуманізацією освіти, ідей дитиноцентризму, принципів особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів, в навчальний процес початкової школи, вимагає удосконалення змісту підготовки майбутнього вчителя початкової школи.
Інформатизація сучасного суспільства та проникнення інформаційних технологій (ІТ) у різні галузі діяльності людини змінюють і погляди на підготовку майбутніх вчителів. Сучасне інформаційне суспільство потребує спеціаліста, який є не тільки всебічно розвиненою особистістю, але й фахівцем, спроможним швидко пристосуватися до освітніх інновацій, що надають ІТ, здатним ефективно розв’язувати професійні завдання за допомогою новітніх технологій, здатним до самоосвіти. Такі суспільні вимоги пов’язані з науково-технічним прогресом, збільшенням обсягів наукової інформації, швидкою зміною сучасних технологій.
Необхідність удосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя, її орієнтації на такі підходи до вирішення фахових завдань, які залишаться актуальними протягом тривалого часу, викликана тим, що стрімкий розвиток науково-технічного прогресу призводить до швидкого застаріння знань, умінь і навичок, отриманих під час навчання в освітньому закладі, інколи ще до його завершення.
Отже, майбутній учитель початкової школи повинен мати фундаментальні та професійні знання, вміння й навички, бути здатним і готовим навчатися протягом життя, швидко оперувати з ІТ, зокрема, технологіями дистанційного навчання (ДН), до підвищення власної кваліфікації відповідно до постійно змінюваних вимог.
Для організації ДН майбутнього вчителя важливе значення має наявність достатньої навчально-методичної й матеріальної бази ЗВО. Сьогодні це не тільки друкована література, рекомендовані навчальні посібники, авторські розробки викладачів, а й навчальні ресурси різних національних фондів, в яких розміщений сучасний та класичний навчально-методичний матеріал, педагогічні програмні засоби, календарні плани і конспекти уроків, сценарії різноманітних заходів тощо. Таке розмаїття колекцій сприяє створенню сайту системи неперервної освіти вчителів початкової школи (http://sno.udpu.edu.ua).
З появою та розвитком «хмарних» технологій студент має можливість не тільки користуватися усіма зазначеними сервісами, а й розміщувати в мережі власні проекти для оцінювання їх ефективності, публікувати результати особистих досліджень, брати участь у психолого-педагогічних диспутах і навіть наукових заходах.
Фактично дистанційний навчальний процес виходить за межі педагогічного ЗВО, зазнаючи впливу світового освітнього співтовариства. Зазначимо, що інформаційно-комунікаційна база ЗВО та її потужності також уже не є важливим пріоритетом успішної підготовки сучасного студента. Недостатність персональних комп’ютерів, що раніше обмежувало можливості підготовки сучасного вчителя, компенсується індивідуальною технікою студена – власними мобільними пристроями (ноутбуками, планшетами, смартфонами тощо). Сучасні ґаджети, підключені до мережі Інтернет дозволяють користуватися необхідними ресурсами без обмежень. Зараз спостерігається тенденція впровадження мобільних пристроїв в освіту та розвиток «мобільного навчання», коли через мобільні електронні пристрої створюється повноцінне освітнє середовище.
Вплив матеріальної бази на ДН студента проявлявся також у тому, що необхідно було систематично збільшувати потужність комп’ютерної техніки для встановлення сучасних педагогічних програмних засобів, необхідних для забезпечення освітньої діяльності студентів, а це вимагало значних матеріальних витрат. Сучасне інформаційно-освітнє середовище дозволяє студентам використовувати необхідні програмні продукти та навчальні ресурси віддалено – без їх установлення на персональний комп’ютер або мобільний ґаджет з «клієнтськими» додатками, які не потребують значних технічних ресурсів. Використання інформаційно-освітнього середовища дає й інші переваги для ДН – автоматизоване та вчасне оновлення версій, забезпечення надійного захисту від несанкціонованого доступу, можливості одночасного доступу багатьом користувачам до навчальних ресурсів, можливості використання незалежно від місця перебування або часового простору. Разом із тим, суттєвим показником ефективності ДН майбутнього вчителя початкової школи є створення належних організаційно- педагогічних умов ЗВО, повноцінне поєднання навчальної і наукової діяльності студента для засвоєння ним актуальними теоретико- методичними положеннями, опанування педагогічної майстерності, використання сучасного інструментарію у майбутній професійно- педагогічній діяльності. Це пов’язано із застосуванням у ДН нових педагогічних технологій, впровадженням нових освітніх стандартів, які потребують від учителя швидкого адаптування і засвоєння.
Сучасний учитель повинен уміти миттєво відчути нові вимоги до нього й адекватно зреагувати на них.
На продуктивність і якість ДН майбутнього вчителя початкової школи менше впливає навчально-методична і матеріально-технічна база, проте суттєвою є атмосфера освітнього закладу, створення організаційно-педагогічних умов для зручного темпу навчання студента, загальна спрямованість до наукових досліджень.
Технології ДН у підготовці майбутнього вчителя здатні індивідуалізувати процес навчання, що є важливим для реалізації одного із завдань вищої освіти – забезпечити можливість кожному студентові здобути освіту, яка найкраще відповідає його здібностям й особистим переконанням, створити умови, за яких кожний випускник досягає максимально можливого для нього інтелектуального рівня й професійної майстерності. Індивідуалізація навчання стає можливим шляхом надання кожному студентові права вибору власної швидкості і траєкторії в опануванні навчальним матеріалом, вибору навчально- методичної літератури, вибору способів вираження власних думок тощо.