Цвященко Ольга Олександрівна,
здобувачка вищої освіти ступеня магістра,
КЗВО « Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»
Індивідуальні освітні траєкторії є важливим інструментом забезпечення отримання здобувачами педагогічних спеціальностей сучасної освіти, яка потребує гнучкості, критичного мислення та здатності адаптуватися до швидких змін. Індивідуальні освітні траєкторії сприяють формуванню компетентностей, що забезпечують професійний розвиток і практичну підготовку до роботи в умовах сучасного освітнього середовища.
Для вітчизняної професійно-педагогічної підготовки інтеграція трьох видів освіти: формальної, неформальної та інформальної є новим підходом. Значущість дослідження підсилюється зростаючою потребою адаптації освітнього процесу у закладах вищої освіти до різноманітних потреб, інтересів і цілей здобувачів освіти [4].
Значення індивідуальної освітньої траєкторії підкреслено в законодавстві України, зокрема, в Законі України «Про освіту», Законі України «Про вищу освіту», Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».
Необхідність гнучкості сучасної освіти актуалізується і міжнародними документами. На конференції міністрів Європейського простору вищої освіти у травні 2024 р. ухвалене Тиранське комюніке. Інтеграція української вищої освіти до європейського простору була підтримана, що визначило стратегії розвитку освітнього процесу на найближчі роки. Ця інтеграція підсилює академічну мобільність, відкриває можливості для здобувачів освіти і викладачів педагогічних спеціальностей, сприяючи їхньому професійному зростанню [1].
16 жовтня 2024 р. в Україні був затверджений професійний стандарт «Викладач закладу вищої освіти», який визначає вимоги щодо професійних кваліфікацій та професійного розвитку і є орієнтиром для підготовки здобувачів педагогічних спеціальностей, зокрема, формування умінь професійного розвитку, що може бути забезпечене використанням індивідуальних освітніх траєкторій [2].
У наукових розробках Т. Скорик і В. Вергунової зазначається, що неформальна освіта для майбутніх педагогів головним чином сприяє розвитку компетентностей, набутих внаслідок формальної освіти, і сприяє конкурентоспроможності та підходить для різних цільових категорій [3, с. 86-89].
З метою з’ясування актуальності формування індивідуальних освітніх траєкторій у закладах вищої освіти ми провели дослідження. Загальна кількість респондентів, що брали участь в опитуванні, становила 100 осіб, з них: 42 науково - педагогічних працівника, 58 здобувачів освіти.
Більшість здобувачів вищої освіти підтвердила можливості формування індивідуальних освітніх траєкторій, зазначивши, що в їхніх закладах ця можливість реалізується повною мірою. Проте значна частина респондентів відповіла, що така можливість існує лише частково, або ж вони вагаються з відповіддю. Це свідчить про те, що індивідуалізація освітнього процесу знаходиться у процесі впровадження, вона не стала системним елементом освітнього процесу у всіх закладах.
Лише 70% здобувачів педагогічної освіти вказали, що вони мають можливість самостійно обирати вибіркові дисципліни. Решта зазначила про адміністративне втручання з боку деканату або про відсутність чіткої регламентації цього процесу.
Інтеграція гнучкості програм, самостійного вибору дисциплін забезпечує адаптивність здобувачів до професійних викликів, мотивує до саморозвитку і дозволяє формувати автономного та відповідального, здатного до інноваційної діяльності майбутнього викладача. Результати дослідження вказують на певні обмеження у свободі здобувачів освіти при формуванні індивідуальних освітніх траєкторій, що вимагає вдосконалення нормативно-правової бази.
Ми провели також дзеркальне дослідження, з метою співставлення думок науково-педагогічних працівників та здобувачів педагогічної освіти. Позитивним є той факт, що думки науково-педагогічних працівників і здобувачів освіти (приблизно 90%) щодо важливості формування індивідуальних освітніх траєкторій майбутніх педагогів майже повністю збігаються. Це свідчить про загальне розуміння необхідності індивідуалізації освітнього процесу серед усіх учасників освітнього процесу.
Формування індивідуальної освітньої траєкторії передбачає ідею суб’єктності, яка вимагає зміни парадигми вищої освіти. Зокрема, інтеграція освіти до європейського простору сприяє запровадженню практик, що підтримують індивідуалізацію освітніх траєкторій здобувачів педагогічних спеціальностей.
Основними чинниками, які сприяють формуванню індивідуальних освітніх траєкторій, респонденти визначили потреби та інтереси здобувачів, використання сучасних освітніх технологій, а також їхню особисту мотивацію та відповідальність.
Водночас проблема зарахування результатів неформальної та інформальної освіти залишається актуальною. Понад половина опитаних здобувачів освіти зазначили, що не знають про існування положень, які регламентують процедуру зарахування таких результатів у їхніх закладах вищої освіти. Це свідчить про недостатню інформованість здобувачів та про потребу у розробці більш прозорих і чітких нормативних документів.
Також було встановлено, що термін «індивідуальна освітня траєкторія» або відсутній у нормативно-провових документах деяких закладів вищої освіти, або не має чіткого визначення. Така ситуація свідчить про поступове впровадження елементів індивідуалізації, вимагає подальшої систематизації, зазначення терміну та умов можливості формування індивідуальної освітньої траєкторії у освітньо-професійній програмі.
Таким чином, результати дослідження засвідчують наявність поступу у впровадженні елементів індивідуалізації навчання в закладах вищої освіти, але одночасно вказують на необхідність подальшої роботи над систематизацією цього процесу. Особливу увагу слід приділити формалізації підходів до індивідуальних освітніх траєкторій, вдосконаленню процедур вибору освітніх компонентів і зарахування результатів неформальної та інформальної освіти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конференція міністрів Європейського простору вищої освіти: ухвалено Тиранське комюніке 2024: Міністерствово освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/news/konferentsiia-ministriv-ievropeiskoho-prostoru-vyshchoi-osvity-ukhvaleno-tyranske-komiunike-2024 (дата звернення 31.06.2024).
2. Про затвердження професійного стандарту «Викладач закладу вищої освіти». Наказ МОНУ від 16 жовтня 2024р. № 1466 URL: https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-profesiinoho-standartu-vykladach-zakladu-vyshchoi-osvity1466 (дата звернення 31.06.2024).
3. Скорик Т. В., Вергунова В. С. Неформальна освіта як чинник професійного розвитку майбутніх учителів. Синергія формальної, неформальної та дуальної освіти майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю (11–12 червня 2021 року, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка). Чернігів, 2021. С. 86–89.
4. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки: МОНУ. Київ. 2020 р. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf (дата звернення 21.11.2024).