Добридень Алла Володимирівна,
к. пед. н., доцент,
доцент кафедри виховних
технологій та педагогічної творчості.
Уманський державний
педагогічний університет імені
Павла Тичини
Соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя сучасної молоді, впливаючи на всі сфери їх буття: від навчання і роботи до відпочинку та спілкування. Цей тісний взаємозв’язок викликає значний інтерес до дослідження того, як соціальні платформи формують світогляд молодого покоління і як цей вплив проявляється в різних сферах життя молоді.
Сучасний світ переживає надзвичайно швидкі зміни у сфері комунікацій та взаємодії, що відбуваються переважно за допомогою інтернет-платформ та соціальних мереж. Подорож у цифрову епоху розвинула нові форми спілкування та створила унікальні можливості для самовираження та ідентифікації. Однак, разом із цими можливостями, постають і серйозні виклики, особливо для молоді, яка в основному використовує соціальні мережі для збудування своєї ідентичності.
Вашій увазі пропонуємо розглянути важливі напрямки, які можна розвинути в цьому контексті: по-перше, це формування цінностей та ідентичності студентської молоді. Соціальні мережі пропонують безліч ролевих моделей та ідей, які впливають на те, як молоді люди сприймають себе та своє місце у світі. Вони формують уявлення про успіх, щастя, красу та інші важливі цінності.
По-друге, соціальні мережі відіграють все більш значущу роль у формуванні цінностей та ідентичності молодого покоління, що проявляється на різних рівнях: створення віртуальної ідентичності; формування цінностей через контент; соціальний тиск та конформізм; розвиток нових форм спілкування; розширення соціальних контактів; розвиток творчості; соціальна активність.
В супереч позитивним сторонам є негативні аспекти: Залежність від соціальних мереж; кібербулінг; дезінформація, поширення фейкових новин та маніпулятивних матеріалів може спотворювати сприйняття реальності та формувати хибні уявлення про світ.
Для того, щоб мінімізувати негативний вплив соціальних мереж та максимізувати позитивний, необхідно:
- Розвивати медіаграмотність.
- Сприяти розвитку критичного мислення.
- Створити безпечне онлайн-середовище.
- Заохочувати до реальної соціальної взаємодії.
Соціальні мережі, з одного боку, надають безмежні можливості для отримання інформації та розвитку, а з іншого – створюють середовище, де легко загубитися в потоці даних та маніпуляцій.
Розвиток критичного мислення є важливим завданням у сучасному світі, де соціальні мережі відіграють все більшу роль. За допомогою цілеспрямованих зусиль можна навчити молодь критично оцінювати інформацію, протистояти маніпуляціям та формувати власну об'єктивну думку.
Соціальні мережі значно впливають на те, як молоді люди спілкуються, будують стосунки та сприймають соціальні норми і цей вплив має як позитивні (розширення кола спілкування, підтримка у спільноті, розвиток комунікативних навичок) так і негативні аспекти (поверхневі стосунки, кібербулінг, соціальна ізоляція, фальшиві онлайн-персонажі).
Також, тривале використання соціальних мереж може призвести до розвитку залежності, депресії, тривоги та інших психічних розладів. Постійне порівняння себе з ідеалізованими образами в соціальних мережах може призвести до зниження самооцінки, комплексів неповноцінності та розвитку розладів харчової поведінки. Соціальні мережі можуть стати середовищем для кібербулінгу, що може завдати значної шкоди психологічному здоров’ю молодих людей. Занадто часте використання соціальних мереж може призвести до розвитку залежності, що негативно впливає на навчання, роботу та особисте життя. Постійне перебування в онлайн-просторі може сприяти розвитку тривоги, депресії та відчуття самотності. Світло екранів гаджетів порушує циркадні ритми і може призвести до проблем зі сном, що, в свою чергу, негативно впливає на психічне здоров’я.
Таким чином, вплив соціальних мереж є багатогранним і залежить від багатьох факторів. Важливо розуміти як позитивні, так і негативні аспекти використання соціальних мереж. Для того, щоб максимізувати позитивний вплив соціальних мереж та мінімізувати негативний, необхідно розвивати медіаграмотність молоді; сприяти розвитку емоційного інтелекту; заохочувати до реальної соціальної взаємодії; створити безпечне онлайн-середовище; обмежити час, проведений у соціальних мережах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Богдан М. С., Горецька О. В. Психологічні особливості спілкування залежних від соціальних мереж. Психологія і соціологія: проблеми практичного застосування. 2014. С. 25–29.
2. Данько Ю. А. Соціальні мережі як форма сучасної комунікації: плюси і мінуси. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки, 2012. С. 179–184.
3. Доценко С. О. Виховання в епоху цифровізації. Spiritualintellectual upbringing and teaching of youth in the 21st century, 2022. № 4. С. 311–314.
4. Литовченко І. В. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посіб. для батьків. Київ : ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2010. 48 с.
5. Лобікова О. О., Мельникова А. С. Соціальні мережі як феномен інформаційного суспільства. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 2011. Вип. 5. С. 154–160.