Федорова Анжела Олексіївна
здобувачка другого (магістерського) рівня
КЗВО «Одеська академія неперервно освіти Одеської обласної ради»
Одним із першочергових завдань сучасної української системи вищої освіти є вихід на світовий ринок освітніх послуг. Покращення якості освіти та рівний доступ до неї є одним з головних завдань сучасної державної політики в галузі освіти, національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, умовою реалізації права громадян на освіту[1].Заклад загальної середньої освіти, виконуючи свою освітню місію в суспільстві, має забезпечити всебічний розвиток розумових, творчих і фізичних здібностей особистості. Формування та розвиток необхідних компетентностей – це запорука спроможності до нетрадиційних дій та мислення. У сучасному швидкозмінному світі освіта не тільки забезпечує необхідними знаннями, а й готує молоду людину до виходу з можливих глобальних криз чи катастроф. Реалізація головного завдання сучасної освіти в Україні можлива через впровадження інноваційних цифрових технологій, що забезпечують навчання та якісну комунікацію всіх учасників освітнього процесу. На сьогоднішній день неможливо обійтися без сучасних новітніх технологій, які поступово захоплюють кожну сферу суспільства. Важлива роль новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і в процесі управління в цілому та управління окремими керованими ділянками[2].Інтернет-сайти, соціальні мережі, віртуальна та доповнена реальність – це платформи для моделювання та управління сучасним комунікаційним процесом.
«В психолого-педагогічній науці існує таке поняття, як« комунікативні якості», від яких безпосередньо залежить характер і рівень взаємодії з оточуючими. Особливо важливо їх розвивати у керівника закладу загальної середньої освіти, який в управлінській діяльності повинен бути відкритим до міжособистісного спілкування і заохочувати до цього ж усіх учасників освітнього процесу. Пізнаючи їх, мотиви поведінки, бажання та наміри, керівник закладу загальної середньої освіти здатен порозумітися і, відповідно, дібрати адекватні ситуації методи взаємодії з метою найповнішого розкриття потенціалу учасників освітнього процесу»[4].
Управління комунікативними якостями вчителів спрямоване перш за все на розвиток та вдосконалення вміння педагогів ефективно взаємодіяти з учнями, колегами та батьками. Ефективна комунікація сприятиме розвитку професійних навичок вчителів, позитивно впливатиме на їх емоційний стан, допоможе уникати непорозумінь і конфліктів. Довірливі відносини, чітка і доступна комунікація стануть одним із інструментів мотивування учнів до навчання, активної пізнавальної діяльності та співпраці. Конструктивний діалог з батьками надаватиме відчутного росту довіри до закладу та педагогів, дозволить разом приймати важливі рішення і активно долучатись до освітнього процесу.
ЗЗСО з професійним і комунікабельним педагогічним колективом має позитивний імідж і серед батьків, і серед дітей, і в громаді. В такому закладі ефективна комунікація сприяє створенню атмосфери взаєморозуміння, співробітництва та захищеності. Отже для всіх учасників освітнього процесу дієвий розвиток комунікативних якостей – це позитивне сьогодення та інвестиція в майбутнє. Результативне управління розвитком комунікативних якостей створить синергійний простір для цілеспрямованого зростання всіх учасників освітнього процесу.
Аналізуючи стан управління комунікативними якостями вчителів у закладах загальної середньої освіти доцільно не лише зазначити його важливість для покращення освітнього середовища та підвищення якості навчального процесу, а й розглянути цей процес всебічно. Загалом у більшості закладів можна відокремити як позитивні аспекти, так і ті, що потребують покращення. Пропонуємо розглянути основні позитивні та проблемні моменти цього процесу.
Позитивні сторони управління комунікативними якостями вчителів:
1.Наявність методичних об’єднань, майстер-класів, тренінгів і інших видів діяльності спрямованих на вдосконалення професійних компетентностей вчителя та розвиток його комунікативних навичок. Такі заходи реалізуються шляхом групової, колективної та індивідуальної форми роботи і охоплюють теми, пов'язані з управлінням конфліктами, комунікацією з учнями різного віку та батьками.
2.Велика роль адміністрації у створенні стимулюючої, заохочувальної атмосфери в ЗЗСО. Багато закладів освіти надають підтримку педагогам у питаннях вдосконалення педагогічної комунікації, зокрема організовуючи тренінги, семінари, майстер-класи та коучингові сесії. Часто залучаються фахівці для проведення воркшопів з комунікативної компетентності.
3. Ефективна комунікація з боку адміністрації – це високий стандарт та приклад для наслідування. Формування атмосфери довіри і взаєморозуміння в колективі, підтримка ініціатив вчителів та їх заохочення до постійного вдосконалення своїх комунікативних навичок можливе лише за демонстрації власних високих комунікативних навичок у взаємодії з педагогічним колективом, учнями та батьками.
4.Залучення сучасних технологій. Використання цифрових інструментів, таких як електронні журнали та онлайн-платформи, дозволяє зручно та швидко обмінюватися інформацією. Це спрощує комунікацію не лише з учнями, а й з батьками та колегами, підвищуючи ефективність комунікативного процесу.
5.Зворотний зв’язок від учнів і батьків. Деякі ЗЗСО вже запровадили системи отримання регулярного зворотного зв’язку від учнів та батьків ( використовуючи різноманітні цифрові інструменти та онлайн-платформи), що допомагає вчителям розуміти, як їхня комунікація сприймається іншими та що можна покращити.
5. Довірливі відносин між учнями та вчителями, емпатія, вміння вислухати сприяють формуванню комфортного емоційного, психологічного клімату. Співпраця всіх учасників освітнього процесу на комунікативних засадах- запорука успішного навчання та розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти.
Проблемні моменти в управлінні розвитком комунікативних якостей вчителів:
1. Фрагментарний підхід до управління комунікативними якостями, відсутність чіткої програми розвитку комунікативних навичок стає причиною того, що педагоги не мають постійної підтримки та можливостей для самоосвіти.
2. Заклади освіти не завжди можуть забезпечити вчителям доступ до тренінгів і коучингів. Брак можливостей, через обмеженість ресурсів та недостатнє фінансування, обмежує доступ до нових підходів у комунікації та перешкоджає розвитку навичок емоційного інтелекту. Перенавантаження, швидкий розвиток інформаційно-комунікативних технологій – це нові виклики для вчителя нової формації.
3. У ЗЗСО недостатня увага приділяється рефлексії вчителів щодо своїх комунікативних навичок. Педагоги можуть бути недостатньо обізнаними про свої сильні та слабкі сторони в комунікації, а це також ускладнює процес побудови взаємовідносин між усіма учасниками освітнього процесу.
4. В час цифрових технологій відсутність культури зворотного зв’язку в педагогічному колективі не є нормою. Із-за цього вчителі можуть не отримувати повної картини про свої комунікативні якості та їхній вплив на навчальний процес. Крім того, подекуди педагоги не готові сприймати зворотний зв'язок через страх критики з боку адміністрації, батьків.
5. Незважаючи на інтеграцію цифрових технологій, деякі вчителі мають низький рівень цифрової компетентності спостерігаються труднощі з ефективним використанням цих інструментів у комунікації. Це може впливати на якість їхньої взаємодії з учнями та батьками, особливо у випадках дистанційного навчання.
З метою покращення ситуації та розвитку перспективи вдосконалення управління розвитком комунікативних якостей учителів пропонуємо:
1. Впроваджувати в систему постійного навчання та підвищення кваліфікації напрями з розвитку комунікативних якостей. Для цього використовувати довготривалі програми розвитку комунікативних якостей у вигляді практичних вправ (активне слухання, вираження емоцій, ведення дискусії) з регулярними сесіями та тренінгами (з залученням спеціалістів, психологів), що допоможе вчителям систематично вдосконалювати свої навички.
2. Розвиток культури рефлексії. Педагогів можна навчати самостійно аналізувати свою комунікацію, використовуючи рефлексивні щоденники, відеозаписи уроків та обговорення ситуацій з спеціалістами чи наставниками.
3. Розширення доступу до сучасних навчальних ресурсів. Додаткове фінансування на спеціалізовані курси, тренінги та консультації з фахівцями сприятимуть зростанню професійного рівня педагогів у галузі комунікації. Уміння швидко й правильно орієнтуватися в умовах зовнішньої комунікативної ситуації, чітко планувати свою мову, обирати відповідні засоби для передачі змісту повідомлення (тон, слова ) забезпечують прогрес в комунікаціях.
4. Покращення культури зворотного зв’язку. Важливо створити комфортне освітнє середовище, в якому педагоги могли б отримувати зворотний зв’язок без страху критики. Це допоможе їм краще орієнтуватись у необхідних змінах.
5. Підвищення рівня цифрової грамотності. Курси з цифрової компетентності, де педагоги навчаться використовувати сучасні технології для комунікації, допоможуть покращити взаємодію з учнями та батьками, а також підвищити загальну якість освітнього процесу.
Ефективна комунікація (вміння чітко і зрозуміло висловлювати свої думки, проявляти емпатію та будувати діалог) є основою для соціальної компетентності. Наукову категорію «соціальна компетентність» М. Докторович трактує як здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем[3]. А головне завдання освіти спрямоване не тільки на забезпечення знань та навичок, формування цінностей та світогляду , а також на соціалізацію – підготовку до життя в суспільстві через розвиток комунікативних та соціальних компетентностей.
Системність, індивідуальний підхід, мотивація та підтримка є найважливішими аспектами управління комунікативними якостями, застосування яких дозволить вчителю досягти високого рівня комунікативної компетентності
Список використаних джерел
1. Указ Президента України Про Національну доктрину розвитку освіти: // Законодавчі акти України з питань освіти: 36. — К.: Парламент, вид-во, 2004
2.Верюбовський І.А. Методика використання ІКТ в управлінській діяльності керівника ЗВО. Позиціонування закладу освіти засобами новітніх технологій менеджменту: Матеріали Всеукраїнського науково-методологічного семінару 29 жовтня 2021 р. Київ – Бориспіль: ДЗВО «Університет менеджменту освіти». 2021, 240 с., С.90-97. URL: https://bit.ly/3Oyz2yk
3.Докторович М. О. Формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї: дис… канд. пед. наук: 13.00.05. Київ, 2007. 153 с.
4.Кузів О. О. Розвиток комунікативної компетентності керівника закладу загальної середньої освіти в умовах управлінської взаємодії. Позиціонування закладу освіти засобами новітніх технологій менеджменту: Матеріали Всеукраїнського науково-методологічного семінару 29 жовтня 2021 р. Збірник тез. Київ – Бориспіль: ДЗВО «Університет менеджменту освіти». 2021, 240 с., С.90-97.