Людмила Перхач,
викладач психології вищої категорії
КЗ ЛОР «Бродівський педагогічний коледж
імені Маркіяна Шашкевича»
У національному відродженні України як суверенної держави, одним з важливих завдань є рівень професійної підготовки студента до майбутньої трудової діяльності.
З метою підготовки високоякісних фахівців набули широкого впровадження інноваційні технології навчання. Більшість інноваційних технологій прямо пов’язана з психологічною наукою, знання якої не лише сприяють обізнаності у сфері різноманітних психічних явищ та комунікативних процесів, але й формують компетентність, прогресивність, ефективність спеціаліста будь-якої професії.
Головним критерієм оцінки педагогічної технології є її ефективність та результативність [4; с.92].
Наприкінці ХХ століття з’явився в Україні інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації. Мета технології — навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, яку отримує студент, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження.
У витоків цього напрямку навчання стояли такі видатні вчені як Л. Виготський, Дж. Дьюї, М. Коул, Д. Вертч, Л. Брунер.
Дослідженню феномена критичного мислення присвячено праці багатьох науковців (В. Біблер, М. Вертгеймер, Д. Вількєєв, Дж. Гілфорд, І. Ільясов, З. Калмикова, І. Лернер, О. Матюшкін, М. Махмутов, С. Рубінштейн, О.Тихомиров та ін.). Вивченню умов, шляхів формування критичності у школярів різних вікових груп присвячено дисертаційні дослідження Т. Бізенкова, С.Векслера, Д.Джумалієвої, Ф.Мінкіної, В.Синельнікова та ін. В Україні питання організації навчання з метою розвитку критичного мислення учнів значною мірою розроблено вченими і дослідниками О.Пометун, Д.Десятовим, К.Бахановим, І.Бондарук, О.Тягло, С.Терно. Уперше технологія критичного мислення була розроблена харківськими дослідниками О.Тягло, Т.Воропай [7].
Привертає увагу те, що недостатньо розробленими залишилися питання формування критичного мислення у студентів вищих навчальних закладів.
Критичне мислення — це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції [3; с.5].
Критичне мислення – поняття настільки різно – бічне, що спеціалісти різних галузей освіти сприймають його теж по-різному. З точки зору філософів, критичне мислення — це вміння логічно мислити та аргументувати. О. В. Тягло назвав його «просунутою сучас–ною логікою» [9; с.12]. З точки зору психології, критичне мислення — це таке мислення, яке має наступні характеристики: глибина (проникливе мислення), послідовність, самостійність, гнучкість, швидкість, стратегічність [2; с.21-23]. Воно формується поступово та є результатом щоденної кропіткої роботи викладача й студента.
Гловними умовами, створення яких здатне спонукати і стимулювати студентів до критичного мислення, є такі:
1.Час. Студенти повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на занятті, а й перед ним і після нього.
2Очікування ідей. Студенти повинні усвідомлювати, що від них
очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними, нетривіальними.
3.Спілкування. Учасники повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв'язання проблеми.
4.Цінування думок інших. Студенти повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».
5.Віра в сили. Студенти повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми. Викладач повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань.
6.Активна позиція. Студенти повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.
Технологія розвитку критичного мислення має унікальний набір прийомів і технік, які дозволяють на занятті створювати ситуації активної інтелектуальної діяльності. Матеріалом для таких ситуацій на заняттях психології служать навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відео-фільми.
У процесі роботи за технологією студенти опановують прийоми роботи з інформацією та активного використання їх у самостійній роботі.
На першому етапі ("виклик") намагаємося пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати студентів думати, згадувати те, що вони знають. Для цього спираємося на набуті знання та досвід, пропонуємо згадати, що їм відомо з даної теми, проаналізувати свої знання, спрямувати мислення у відповідне русло. Це дозволяє нам окреслити рівень та коло знань студентів, які згодом поповняться новими; відкоригувати помилки мислення.
Використовуючи різноманітні методи, форми та прийоми, активізуємо участь студентів у навчальному процесі, провокуючи їх до цілеспрямованого мислення, демонстрування вже набутих знань, висловлювання особистих думок, вибору форм навчання, мотивації інтересу до даної теми, критичного сприйняття нової інформації, усвідомлення здатності до саморозвитку та самоактуалізації.
На другому етапі (засвоєння змісту) підтримуємо зацікавленість, викликану на першому етапі; стимулюємо старання студентів (заохочуємо такі методи як аналіз, синтез і порівняння) та відстежуємо засвоєння нових знань.
Активність студентів проявляється в тому, що вони: ставлять запитання; роблять помітки в уривках тексту, які викликають сумнів, нерозуміння тощо.
Коли студент керує своїм розумінням, він: включається в процес уведення нової інформації в схему знань, які вже має; мимоволі зіставляє нове з тим, що йому вже відомо; щоб досягти розуміння, будує «мости» між новим і вже відомим.
На етапі рефлексії відбувається: осмислення студентами нового матеріалу; адаптація нових понять в особистій системі знань, тобто зміна вже існуючого уявлення; реструктуризація сформованих зв'язків, що формує місце для нової інформації; засвоєння й закріплення знань.
Отже, реалії сучасного життя вимагають подолання репродуктивного стилю навчання і переходу до нової освітньої парадигми, яка забезпечуватиме пізнавальну активність і самостійність мислення студентів — це є стратегічний напрямок модернізації освіти. А самостійність мислення неможлива без його критичності.
Список використаних джерел
1.Корінько Л. М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. - Х. : Вид. група "Основа", 2010. - 95 с.
2.Такман Б. В. Педагогическая психология: от теории к практике / Такман Б. В. ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 2002. – 572 с.
3.Терно С. О. Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження // Історія в школах України. – 2007. – № 9-10. – С. 3-11. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
4.Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення – сучасна методологічна основа історичної освіти / С. О. Терно // Особистість в єдиному освітньому просторі. Збірник наукових тез. / Наук. редактори В. В. Пашков, В. В. Савін, А. І. Павленко. – Запоріжжя: ТОВ "Фінвей", 2012. – С. 92-94. - Режим доступу: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/125.ukr.html
5.Тестов В. А. "Жесткие" и "мягкие" модели обучения / Тестов В. А. // Педагогика. – 2004. – № 8. – С. 35-39.
6.Тягло А. В. Критическое мышление на основе элементарной логики : [учеб. пособие] / Тягло А. В. — Х. : Центр усовершенствования социологического образования, 2001. — 210 с.
7.Тягло А. В. Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века / Тягло А. В., Воропай Т. С. — Х. : Изд-во Ун-та внутренних дел, 1999. — 284 с.
8.Тягло А. В. Критическое мышление: проблема мирового образования XXI века / Тягло А. В., Воропай Т. С. // Постметодика. — 2001. — № 3 (35). — С. 19-26.
9.Тягло О. В. Критичне мислення: [навч. посібник] / Тягло О. В. — Х. : Основа, 2008. — 187 с.