Яцемірська Тетяна Павлівна
методист ДНЗ–ЗНЗ І ступеня НВК «Лелека», м. Київ
Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу. У Концепції дошкільного виховання в Україні (1993) зазначено, що провідними засадами діяльності сучасного національного дошкільного закладу мають бути національна психологія, культура та історія, а також загальнолюдські духовні надбання. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів.
Значна увага патріотичному вихованню приділена в наукових працях Т. Врублевської, Л. Костенко, В. Кременя, В. Матещука, В. Постового, В. Раєвської, О. Сухомлинської, К. Чорної та ін. Різноманітні складові патріотичного виховання розкрито у сучасних наукових дослідженнях вчених: Т. Гавлітіної, Г. Гуменюк, В. Гонського, М. Качур, В. Каюкова, О. Коркішко, В. Кіндрата, В. Коваль, І. Мартинюка.
Свого часу відомий український педагог, великий патріот Батьківщини В. Сухомлинський стверджував, що патріотичне виховання школярів доцільно здійснювати на національних цінностях, серед яких провідними є любов до рідної землі, народу й Батьківщини, любов до найбільш рідних людей, членів сім’ї та родини, любов до рідної мови, шанобливе й бережливе ставлення до історії та культури українського народу, праця на благо свого народу й Батьківщини [5, с. 256].
У роботі «Як виховати справжню людину» В. Сухомлинським розкрито сутність морального ідеалу, який увібрав у себе найкращі риси менталітету українського народу. Принципи національно-патріотичного виховання в Україні в даний час В. Якубенко розкриває як принцип національної спрямованості виховання, культуровідповідності, гуманізації виховного процесу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, толерантності, особистісної орієнтації й життєвої творчої самодіяльності, які реалізуються у вигляді настанов, правил, Законів дружби [7, с. 11].
Духовно-патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Плекання національної свідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів починається з раннього дитинства, з перших років життя дитини, оскільки формування національної самосвідомості запізно починати в школі. Це потрібно робити вже у дошкільному закладі, тому що саме в ранньому віці закладається фундамент особистості. Втрачене на цьому етапі надолужити дуже важко. Усвідомлювати своє українство діти повинні змалечку. У кожну історичну епоху виховується не абстрактна людина, а представник того чи іншого народу, носій певної національної культури. Сьогодні перед нами поставлено завдання виховати інтелектуальну, інтелігентну, високогуманну людину, патріота свого народу, землі своїх батьків.
У ДНЗ–ЗНЗ І ступеня НВК «Лелека» м. Києва проводиться значна робота з патріотичного виховання дітей в інклюзивній групі відповідно до розділу програм «Дитина і навколишній світ», «Українське дошкілля», де чітко окреслено завдання щодо ознайомлення дітей з явищами суспільного життя за напрямами, зміст яких поглиблюється у кожній наступній віковій групі. Патріотичні почуття дітей дошкільного віку ми розпочинаємо формувати на інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони споглядають щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.
Патріотизму як моральній якості, притаманний інтегральний зміст. Тому в нашій педагогічній роботі ми поєднуємо ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, державні, національні свята, народознавство, засоби мистецтва, практичну діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.).
Основними напрямами патріотичного виховання визначено:
формування уявлень про сім’ю, родину, рід, родовід;
краєзнавство;
ознайомлення з явищами суспільного життя;
формування знань про історію держави, державні символи;
ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
формування знань про людство.
З огляду на це, дітей молодшої групи, знайомимо з назвою рідного міста; діти середньої групи отримують певні уявлення про Батьківщину: «Батьківщина – це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина – Україна». Діти повинні знати, що люди, які мають спільну Батьківщину – це народ, а ті, які народилися і живуть в Україні – український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому.
Старших дошкільників більш глибоко знайомимо з державними символами України. Діти повинні знати їх і розрізняти: прапор, гімн, герб України, назва її столиці, інших великих міст; значущі географічні назви (Карпатські гори, річка Дніпро ), пам’ятні місця України (Тарасова гора у Каневі, Хортиця, заповідник Асканія-Нова тощо). Цій меті підпорядковані заходи та заняття з патріотичного виховання: «Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її», «Пам’ятні місця України», «Рідне місто», «Вулиці нашого міста», «Наш герб» та ін., які ми проводимо з дітьми.
Також у програмах передбачено формування у дітей уявлень про історію рідного міста, походження його назви і назв вулиць, про географічні та історичні пам'ятки рідного краю. Для цього в дитячому садочку «Лелека» обладнано кімнату українського начиння, в якій діти мають змогу знайомитися із сучасним та минулим українського народу, що дає можливість вихователю формувати у дошкільників національну та громадську свідомість.
Працюючи з дітьми, поступово підводимо їх до усвідомлення, що моральний аспект патріотизму полягає і в розвитку національної економіки, насамперед це: створення нових робочих місць, заробітна плата працівникам, доходи бюджету, раціональне використання яких робить життя у рідній країні гідним; це підтримка національного виробника, економічна, господарська порядність власників підприємств, розвиток меценатства тощо. Для цього використовуємо приклади з минулого та з сучасного життя нашої країни. Доцільним у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку є використання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих.
Як ефективні методи і форми організації патріотичного виховання старших дошкільників ми проводимо: екскурсії вулицями рідного міста та до історичних пам’яток, визначних місць і розповіді про них дітям; зустрічі й бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценізація творів з дитячої художньої літератури; запрошення членів родин у дитячий садок; спільні з родинами виховні заходи: День сім’ї, свято бабусь тощо; зустрічі з батьками за межами дошкільного закладу, за місцем їхньої роботи та ін.
Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення дітей до народознавства – вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників знайомимо з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюємо зв’язок людини з минулими та майбутніми поколіннями, виховуємо розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій. Варто сказати, що народні традиції відіграють досить позитивну роль у вихованні старших дошкільників. Діти знайомляться з досвідом, звичаями, поглядами, смаками, нормами поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (пошана до старших, піклування про дітей, відзначення пам’ятних дат тощо ). З традиціями тісно пов’язані народні звичаї – усталені правила поведінки, те, що стало звичним, визнаним, необхідним. Діти засвоюють правила культури спілкування і правила поведінки як форм вияву народних традицій: привітання, відвідування гостей та поведінка в гостях тощо. Прилучаючись до народознавства, дошкільники поступово утверджуються у думці, що кожен народ, зокрема й український, має свої, притаманні лише йому, звичаї, які є спільними для всіх людей країни.
Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли ( вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка ), діти поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.
Водночас у них розширюються знання і уявлення про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних представників професій. При цьому ми намагаємося піклуватися не лише про збагачення знань. Насамперед турбуємося про творче засвоєння дітьми знань, виховання громадянських почуттів.
Проведене контрольне опитування дітей засвідчило, що переважна більшість дошкільників інклюзивної групи засвоїли державні та народні символи, правила культури поведінки, збагатили мовлення громадянською лексикою та почали доцільно послуговуватися нею.
Список використаних джерел:
1.Кравец Н. П. Малые фольклорные жанры как средство коррекции отклонений в развитии ребенка первых лет жизни: сборник научных статей по материалам Международной практической конференции №1 [Ранняя комплексная помощь детям с отклонениями в развитии в современном образовательном пространстве], (Москва, 18-20 апреля 2013 года) / сост. О. Г. Приходьво, А. А. Гусейнова, Е. В. Ушакова. – М. : МГШПУ, 2013. – 196 с.
2.Кравець Н. П., Ярич Я. Я. Особливості мовленнєвого розвитку старших дошкільників із ЗПР в умовах соціальної депривації / Н. П. Кравець, Я. Я. Ярич // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Вип. 32. Частина 1: збірник наукових праць / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П.Драгоманова: відп. ред. В. М. Синьов. К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. – 315 с. URI http: //enpuir. npu.edu. ua /handle/ 123456789/12791
3.Патріотичне виховання в сучасних навчальних закладах / упорядн. Жанна Сташко. К. : Шкільний світ, 2015. – 117 с.
4.Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1978. – 263 с.
5.Сухомлинський В. О. Народження громадянина / В. О. Сухомлинський. – Вибрані твори : в 5-ти т. К. : Рад. школа, 1977. Т. 3. – 572 с.
6.Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський – Вибрані твори : у 5–ти т. – К.: Рад. школа, 1976. Т. 3. – С. 7–279.
7.Якубенко В. Від народознавства – до свідомого патріотизму / В. Якубенко // Дошкільне виховання, 2002. – № 2. – С. 14–16.