СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Хамідрак Христина

студентка факультету української філології

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: к.пед.н., доц. Коломієць Н.А.

  В умовах, коли Україна, з одного боку, перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, а з іншого – знаходиться у стані загрози її національної безпеки, національно – патріотичному вихованню належить пріоритетна роль.

  На сучасному етапі розвитку українського суспільства проблема патріотичного виховання є надзвичайно актуальною, оскільки сучасні школярі забувають своє коріння, не знають історії. На сьогоднішній день ми маємо знецінення традиційних моральних цінностей, пропаганду жорстокості, насильства, невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу. У контексті подальшої розбудови суспільства виникає потреба у формуванні активної, творчої особистості учня-патріота, від діяльності якого у майбутньому значною мірою залежатиме духовний розвиток і добробут Української держави.

  «Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання… Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості», – зазначено в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді [4].

  Серед класиків педагогічної науки до проблем патріотичного виховання зверталися: Г. Ващенко, О. Духнович, А. Макаренко, О. Огієнко, С. Русова , Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський, Я. Чепіга та інші видатні вчені й педагоги. У своїх працях вони висвітлювали актуальні для свого часу проблеми розвитку патріотичних почуттів як складової частини національної системи виховання, висували ідею виховання «свідомого» громадянина, патріота своєї Батьківщини  .

  В сучасних умовах національно – патріотичне виховання підростаючого покоління набуває особливої актуальності, тому що воно викликане формуванням почуття любові та відданості Батьківщині, національну гордість, служінню своєму народові, розуміння та співпереживання його історії й культури, прагнення утвердження у світі як високорозвиненої, конкурентнозданної нації, суспільства і держави.

  Патріотизм – соціально-історичне явище, яке в різні історичні епохи має конкретні прояви. Cлово «патріотизм»  ( від «partis» ) – грецького походження, в перекладі означає «батьківщина, вітчизна» .

  У червні 2015р. Міністерство освіти та науки України розробило Концепцію національно – патріотичного виховання дітей та молоді і методичні рекомендації щодо її впровадження у загальноосвітніх закладах, а 13 жовтня 2015р. вийшов Указ Президента України № 580/2015 «Про стратегію національно – патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020рр. [4]. У цих документах звертається увага на те, що коли існує пряма загроза втрати Україною державної незалежності, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді

  Нині, як ніколи , потрібні нові підходи і шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. Це пов’язано з: інтеграційними процесами, що відбуваються в Україні; Євроцентричністю; пробудженням громадянської і громадської ініціативи, виникненням різних громадянських рухів; розповсюдженням волонтерської діяльності тощо. 

  У роботі, присвяченій патріотичному вихованню молоді О.Н. Ванєєв виділяє наступні види та форми молодіжної діяльності [1, с .88-91]:

1)участь в різних молодіжних організаціях, органах студентського самоврядування і координаційних радах;

2)соціальні проекти молоді на громадських засадах;

3)волонтерські проекти.

  За допомогою участі в соціальних проектах, молодь має можливість самореалізації, налагодження зв’язків і комунікацій, підвищення творчого потенціалу.

  До сучасних методів належить метод проектів із використанням ІКТ. Його впровадження базується на певних етапах і виборі актуальної теми патріотичного спрямування. Останнім часом все більшу популярність набуває проект «З Україною в серці», до розробки якого можуть долучатися учні всіх вікових груп.

  Дієвим методом впливу на формування національно – патріотичних якостей дітей та молоді є рефлексивно - експліцитний метод за І.Д. Бехом [5]. Назва цього методу походить від слів рефлексія (від лат. reqlexio – вигин, відображення) – мислення яке спрямоване на самоаналіз та експліцитний ( від. лат. explicitus – розгорнутий) – явний, чіткий.

  Сутність рефлексивно - експліцитного методу полягає в тому, щоб через атмосферу довіри педагога до вихованця, упевненості в наявності у молоді основ самоповаги, їхньому орієнтуванню на добро спонукати юнаків і дівчат до ґрунтовного усвідомлення свого внутрішнього світу ( емоцій, почуттів, мотивів, цінностей, потреб, інтересів, бажань, прагнень, ідеалів). Даний метод має такі етапи: пізнавальний (когнітивний), емоційно - ціннісний (мотиваційний), етап «Я – виклик» (до дії) , вчинково - діяльнісний етап. 

  Пізнавальний етап – це способи вияву, все що пізнала дитина через знання і навколишній світ. Дитина може цілком розуміти моральні поняття, однак не захотіти їх виявити.

  Емоційно – ціннісний етап передбачає процес занурення виховання у свої душевні глибини, їх осмислення і перебудова, що здійснюється під керівництвом педагога, який активізує рефлексивне мислення дітей,та сприяє винесенню його результатів на зовні.

  Вчинково - діяльнісний – це етап створення умов для дій, вчинків, визначення завдань, доручень.

  Застосування рефлексивно - імпліцитного методу може посилити виховну ефективність більшості форм та методів становлення патріотизму особистості.

  У національно - патріотичному вихованні доцільно використовувати і інші ефективні методи:ситуаційно – рольові ігри; мозкові атаки; аналіз моральних дилем; ситуація успіху;відкритої трибуни; самостійного пошуку істини; наративний; кластерний та ін.

  Отже , розвиток національно - патріотичного виховання – це планомірна виховна діяльність, у ході якої дитина поступово усвідомлює свою приналежність до родини, колективу, класу, школи, народу.

  Патріотичне виховання – це суспільна діяльність, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, ідеях.

Нові акценти національно - патріотичного виховання можна звести до наступного:

•громадянам України потрібно навчитися жити в повазі ;

•осердя сучасного патріотичного виховання – вироблення переконаності у дітей і дорослих в тому, що сила українців в їх єдності;

•потрібно починати будувати державу, засновану на конституційному патріотизмі;

•спільні цінності, правила гри, спосіб життя.

Список використаних джерел:

1.Ванеев О.Н. Патриотическое воспитание : возможности муниципальной политики / О.Н. Ванеев // Право и образование. – 2010. – № 2. – С. 83-92.

2.Загородня А. Сучасне розуміння патріотичного виховання молоді / А. Загородня [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.tme.umo.edu.ua/docs/10/6.pdt. 

3.Демешкевич В.А. Особливості патріотичного виховання молоді в контексті розвитку сучасного суспільства / В.А. Демешкевич [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.managment.kr.sch.in.ua/naukovo-praktachna_internet-K.

4.Про стратегію національно - патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www. Zako.rada,gov.ua/go/580/2015.

5.Бех І.Д. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І.Д. Бех, К.І. Чорна. – Київ, 2014. – 29 с.

 

Please publish modules in offcanvas position.