Віта Коханівська,
магістрантка 262 групи
факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Україна як демократична, правова держава, потребує високого рівня соціальної зрілості громадян, а саме – відповідальності, самостійності, толерантності, доброзичливості, співчуття до інших людей. Це зумовлює необхідність розвитку поваги до іншого в суспільному середовищі з метою поліпшення взаєморозуміння, взаємоповаги у спілкуванні як між окремими особами, так і між соціальними групами населенням. Утвердження поваги в суспільстві є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку держави.
Вітчизняні науковці розглядають сутність поняття “повага до дорослого” як моральну якість, яка ґрунтується на визнанні гідності людини, реалізується у взаємодії з іншими людьми, що знаходить свій прояв у ввічливому відношенні (тактовності, делікатності, дружелюбності, доброзичливості) та толерантності (емпатії: чуйність, співпереживання, розуміння почуттів іншого; уважному ставленні, довірі, безоцінному сприйнятті дорослого).
Виховання поваги до дорослих в учнів початкової школи є надзвичайно актуальною, тому що закладання основ суб’єкт-суб’єктної взаємодії у цьому віці стає тією ціннісною базою відносин до іншої людини, яка формує моральність людини. У дослідженнях психологів (Б. Ананьєв, Л. Божович, В. Мясіщев та ін.) доведено, що розвиток у молодшого школяра ставлення до інших людей випереджає формування інших ставлень, наприклад, ставлення до праці і до самого себе. Наслідком цих відношень є розвиток в нього відчуття захищеності, створення доброзичливої атмосфери для її становлення. Важливим мотивом виконання моральних норм молодшим школярем є прагнення до спілкування з учителем і однокласниками та збереження доброзичливих взаємин із ними. Дитина намагається поводити себе добре головним чином із потреби у схваленні значущими для неї особами.
Однією з особливостей розвитку учнів молодшого шкільного віку є те, що вони легко наслідують учинки дорослих і товаришів. Для них домінантним є приклад авторитетної людини, який проявляється у легкому засвоєнні її дій. У зв’язку із тим, що у молодших школярів недостатньо розвинена критичність їх суджень – учні початкових класів нездатні диференціювати вчинки оточуючих на позитивні та негативні. Отже, в основі виховного впливу на молодших школярів лежить наслідування.
Проведене діагностування дало змогу виявити, що більшість дітей молодшого шкільного віку перебувають на середньому (35,1%) та низькому (30,2%) рівнях вихованості поваги до дорослих.
Удосконалення процесу виховання поваги до дорослих в учнів початкових класів у позакласній роботі можливе завдяки врахуванню синзетивності психологічних особливостей молодших школярів для виховання поваги до дорослих; застосування інноваційного змісту, форм і методів позакласної роботи у вихованні поваги до дорослих в учнів початкової школи; забезпечення активної співпраці вчителів, батьків, школярів у системі особистісно-значущих cуб’єкт-суб’єктних відносин, спрямованих на поважливе ставлення один до одного.
Узагальнення результатів наукових досліджень окресленої проблеми дає підстави стверджувати, що процес виховання поваги до дорослих у молодшого школяра проходить два головні етапи: 1) виникнення здатності до вчинку (дії, внутрішньо вмотивованої і спрямованої зовні, яка забезпечує єдність внутрішнього світу особистості та її життєдіяльності); 2) перетворення цієї здатності в стійку якість особистості, яка проектує себе у майбутнє.
Зміст взаємодії вчителя початкових класів і сім’ї має полягати в тому, що обидві сторони мають бути зацікавлені у вивченні дитини, розвитку в ній кращих якостей. В основі такої взаємодії лежать принципи взаємної довіри і поваги, взаємопідтримки і допомоги, терпіння і терпимості по відношенню один до одного.
Важливими ознаками партнерської взаємодії сім’ї і школи з метою виховання в молодших школярів поваги до дорослих є їх готовність до усвідомленого взаєморозуміння; використання оптимальних засобів виховного впливу, адекватної вимогливості; застосування діалогічної стратегії спілкування як основи суб’єкт-суб’єктної взаємодії, що ґрунтується на дотриманні поваги, умінні говорити і слухати, відображати думку та почуття партнера. Прояв цих ознак залежить від рівня психолого-педагогічних знань батьків про сутність та особливості спілкування з дитиною; від ступеня готовності до сприйняття значимості дитини (збереження у дитини почуття гідності і впевненості в собі, у своїх силах).
За результатами формувального експерименту кількість учнів у експериментальній групі із високим рівнем вихованості поваги до дорослих зросла з 16,5% до 23,8%; із достатнім – з 19,1% до 38,3%. Суттєво зменшилася кількість учнів з середнім та низьким рівнями, відповідно з 36,0% до 24,1% та з 28,4% до 12,8%.
Отже, дослідно-експериментальним шляхом підтверджено, що виховання поваги до дорослих у дітей молодшого шкільного віку здійснюватиметься більш ефективно за дотримання визначених нами шляхів удосконалення позакласної роботи.
Список використаних джерел
1.Геник М. Формування морально-етичних понять у позаурочній виховній роботі / М. Геник // Початкова школа. – 2012. – № 1.– С. 49 – 51.
2.Кирмач Г. А. Філософські, психологічні та соціально-педагогічні основи виховання цінності іншої людини / Г. А. Кирмач // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" : Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2009. – № 1(25). – С. 139 – 143.
3.Повалій Л. Виховання у молодших підлітків поваги до старших / Л. Повалій. // Шкільний світ. №13 (237) квітень 2004. – С. 6 – 7.