ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ З МЕНЕДЖМЕНТУ: АНАЛІЗ РЕАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Світлана Головко,

здобувач кафедри педагогіки і методики професійної та технічної освіти ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

   Аналіз реальної практики професійної підготовки майбутніх менеджерів свідчить, що серед їх найважливіших компетенцій зазвичай виділяють навички взаємодії, лідерства, командної роботи, обґрунтування управлінських рішень, відкритості до нових знань та критичного мислення, уміння володіти дієвими інструментами мотивування персоналу організації та регулювання міжособистісних відносин, здійснення ефективних комунікацій у різних сферах діяльності організації тощо. 

   Указані навички трансформуються в необхідність формування у майбутніх менеджерів управлінської культури, що виступає складовою людської культури й формою використання загальнолюдських культурних надбань у сфері управління. За змістом культура управління менеджера характеризується його успішністю в організації і здійсненні процесу управління, організації управлінської праці, використанні техніки управління, а також вимог, що висуваються до систем управління і працівників, які обумовлені нормами та принципами суспільної моралі, етики, естетики й права.

   З метою з’ясування особливостей управлінської культури майбутніх магістрів із менеджменту протягом 2017 – 2018 рр. нами було проведено констатувальний експеримент на базі ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Сумський державний педагогічний університет імені С. Макаренка та ін.

   Нами виділено вибіркову сукупність у кількості 355 осіб, розподілену на складники: магістранти та експерти (науково-педагогічні працівників ЗВО, що здійснюють підготовку магістрів з менеджменту, а також випускники ЗВО, які працюють на посадах середнього та вищого рівнів управління в установах, організаціях, підприємствах, у т. ч. на посадах директора з розвитку підприємства, фінансового директора, керівника проектної групи, менеджера з міжнародного співробітництва тощо). Зазначена організація вибіркової сукупності була здійснена нами задля з’ясування реального стану сформованості управлінської культури майбутніх магістрів з менеджменту в процесі фахової підготовки, її основних проблем і недоліків, визначення напрямків реалізації технології формування зазначеної культури.

   Перш за все нами була вивчена думка експертів щодо управлінської культури менеджерів. Науково-педагогічні працівники (переважно учасники науково-практичних конференцій) майже одноголосно (93,7  %) поділили нашу думку про те, що управлінська культура виступає інтегративним динамічним особистісним утворенням, що включає в себе систему теоретичних знань і вмінь, управлінських технологій і особистісно-креативних якостей. Переважна більшість менеджерів із досвідом роботи (88,9 %) також упевнена, що саме управлінська культура фактично визначає професійну готовність до відповідальної і ініціативної управлінської діяльності та слугує основою для накопичення управлінського досвіду. 

   Цікаво, що перші дві категорії опитуваних пов’язували високий рівень управлінської культури із здатністю застосовувати на практиці вимоги та принципи менеджменту якості за стандартами ISO серії 9000. 

   Менеджери з досвідом роботи висловилася також про те, що мали різні проблеми на початкових етапах професійної діяльності (74,2 %), причому більшість респондентів (81,1 %) пов’язують ці проблеми з недостатнім рівнем сформованості управлінської культури. На питання про те, що саме є чинником недостатньо сформованої управлінської культури, досвідчені менеджери називали наступне: переважно недостатній рівень магістерської підготовки (слабка практико зорієнтована професійна підготовка, розбіжності між уявленнями про професійну діяльність і реальними функціональними обов’язками тощо). 

   Ми також попросили проранжувати характеристики успішного менеджера, який володіє високим розвитком управлінської культури (від найбільш значущою до найменш значущою): 1) упевненість у собі та своїх силах; 2) захоплення власною справою та покликанням; 3) сприйнятливість та відкритість новому; 4) індивідуальність та гнучкість мислення; 5) прагнення до самореалізації; 6) незалежність та самостійність суджень; 7) критичність та високий ступень рефлексії; 8) аутентичність особистості. Як свідчать результати опитування, характеристики № 5 – 8 не мають високого значення для респондентів. 

   Неоднозначні думки щодо проблеми дослідження висловили майбутні менеджери, так лише 44,8 % магістрантів уважають, що слабкий рівень управлінської культури може викликати труднощі професійної діяльності. Магістранти, переважно, не знайомі з сутнісними характеристиками управлінської культури як сучасного педагогічного феномену. Це яскраво свідчить, що вже на рівні магістерської підготовки простежується певне непорозуміння й недооцінка вагомості проблеми формування управлінської культури. 

   Спілкування з менеджерами зі стажем роботи дозволило також з’ясувати, які саме заходи варто реалізувати задля підвищення рівня формування управлінської культури в процесі університетської підготовки, найчастіше називали курси за вибором, методичні семінари, майстер-класи та тренінги.

   У процесі опитування магістрантів і менеджерів із досвідом роботи з’ясовано, що недостатньо дослідженими залишаються питання, пов’язані з підготовкою майбутніх магістрів із менеджменту засобами контекстного навчання, практико зорієнтованого навчання, а також навчання, що засновано на дослідженнях. Крім того, зазначено: задля формування управлінської культури доволі слабко використовують широкі можливості навчальних дисциплін фахового (професійно-практичного циклу), виробничої практики на підприємствах різних форм власності, організації й проведення магістерського дослідження.

   Принципове питання, яке нас цікавило в межах констатувального експерименту – виявити ті форми формування управлінської культури майбутніх магістрів із менеджменту, які гіпотетично можуть бути найбільш ефективними при реалізації наших дослідницьких пошуків. Для цього ми здійснили опитування експертів – науково-педагогічних працівників ЗВО, що готують магістрів із менеджменту . 

   Важливе місце відводиться традиційним формам – тренінгам, семінарам, діловим іграм (наприклад, «Основи управління», «Функціональний менеджмент» тощо), про це висловились 37 % експертів. Перевага віддається проведенню семінарів, ділових ігор, засідань круглого столу, дискусій, у ході яких можна виявити проблеми управлінської діяльності, недоліки та причини їх виникнення, розробити шляхи подолання труднощів та ін. Найменшу підтримку з боку експертів (14 %) отримала організація та проведення переддипломної виробничої практики, що зазвичай відбувається у відділах організацій (планово-економічному, внутрішнього аудиту, контролінгу та ін.).

   Уважаємо важливим для розроблення технології формування управлінської культури враховувати те, що переважна більшість експертів підтримує, що сам процес формування має ґрунтуватися на принципах студентоцентризму та індивідуально-особистісного підходу, а також реалізовуватися через дослідницьке навчання. 

   Крім того, робиться наголос на посиленні практичної орієнтованості та креативності у вигляді комбінації лекцій, практичних занять, самостійної навчальної і дослідницької роботи з використанням елементів дистанційного навчання, ініціативного самонавчання, розв’язування прикладних (ситуаційних) задач, виконання проектів, переддипломної практики, підготовки і захисту кваліфікаційної магістерської роботи тощо. 

   Цікаво, що високого рівня управлінської культури бажають досягти більшість опитаних магістрантів, причому в процесі фахової підготовки (72 %), 16 % респондентів уважають, що це може бути реалізовано виключно у межах майбутньої управлінської діяльності. Нажаль, виявилося також 13 % осіб, на думку яких управлінську культуру взагалі не потрібно формувати.

   Далі продовживши опитування, ми поцікавилися, наскільки значущою для сучасного менеджера є управлінська культура. Були отримані наступні данні: так, 35 % магістрантів уважає, що управлінська культура є дуже важливою, 32 % респондентів говорять, що вона скоріше важлива, 28 % стверджують, що зазначена культура скоріше не є важливою, й решта (5 %) взагалі вважають, що управлінська культура не потрібна для сучасного менеджера. Такі результати ми пов’язуємо з недостатнім розумінням сутнісних характеристик управлінської культури на рівні основних педагогічних категорій (функцій, властивостей, умов формування тощо).    

   Ми також попросили магістрантів здійснити самооцінку щодо визначення рівня власної управлінської культури. Виявилося, що 25 % магістрантів упевнені, що мають низький рівень, 62 % – середній, 13 % – високий, що фактично співвідноситься з результатами констатувального експерименту.

   Зрозуміло, для того, щоб магістранти мали бажання підвищити рівень власної управлінської культури, у них мають бути відповідні взірці. Відтак, ми запропонували згадати знайомих менеджерів із досвідом роботи й оцінити їхню управлінську культуру. Отримали наступні данні – високий рівень – 22 %, середній – 55 %, низький – 23 %. Отже, на думку магістрантів, фактично кожний четвертий працюючий менеджер має низький рівень управлінської культури, що яскраво підтверджує актуальність нашого дослідження. 

   У наступному запитанні ми спробували дізнатися, чи вважають респонденти, що в процесі університетської підготовки можливо якісно сформувати управлінську культуру. Ствердно відповіли 80 % респондентів, 12 % магістрантів не упевнені в цьому, категорично не підтримують зазначену пропозицію 8 % осіб. У результаті бесід також з’ясовано, що наявність управлінської культури, на думку респондентів, допоможе успішному працевлаштуванню, взаєморозумінню з колегами, створенню сприятливої робочої атмосфери в колективі, мобільності в прийнятті рішень тощо. Відтак, виникає необхідність розроблення нових технологій освітнього процесу, що забезпечать високий рівень сформованості управлінської культури як запоруки гарної підготовки магістрантів до ролі керівника підприємства різних форм власності та сфери діяльності.

   На запитання щодо видів університетської діяльності, в межах якої можливо формування управлінської культури, переважає освітня – 45 %, далі респонденти називали соціально-гуманітарну – 32 %. Лише 10 % із тих, хто чітко визначився, вважають, що науково-дослідна робота в магістратурі також може сприяти формуванню управлінської культури. Вважаємо, що при розробленні нашої авторської педагогічної технології варто вжити низку заходів щодо підвищення статусу університетської науки в контексті вирішення завдання нашого дослідження. 

   Констатуємо, що в цілому у магістрантів позитивне ставлення до важливості формування управлінської культури, й водночас нерозуміння шляхів зазначеного формування.

   У процесі проведених нами узагальнень науково-педагогічної літератури й результатів констатувального експерименту нами було визначено проблемне поле формування управлінської культури майбутніх магістрів із менеджменту у процесі фахової підготовки: 

• необхідність підготовки менеджерів із високим рівнем управлінської культури, що виступає запорукою ефективної управлінської поведінки, але разом із тим недостатнє врахування цього при навчанні в магістратурі;

• недостатня розробленість технологій формування управлінської культури, що враховують можливості навчальних дисциплін фахового (професійно-практичного циклу) та виробничої практики на підприємствах різних форм власності;

• недосконалість форм і методів організації наукової роботи магістрантів, яка спрямована на формування управлінської культури; відсутність у низки магістрантів інтересу до управлінської культури як педагогічного феномену, відповідного рівня мотивації та окреслення перспектив управлінської діяльності, наслідком чого не всі молоді менеджери виконують управлінські функціональні обов’язки без помилок, якісно, організовано та ефективно.

Відтак, нами досліджено особливості управлінської культури майбутніх магістрів із менеджменту. Розроблення технології формування зазначеної управлінської культури стане предметом подальших наукових розробок.

Please publish modules in offcanvas position.