Тетяна Махомета,
к. пед. н., доцент, декан факультету
фізики, математики та інформатики
Ірина Тягай,
к. пед. н., доцент кафедри вищої математики
та методики навчання математики
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Однією з найпоширеніших форм навчання у закладах вищої освіти є лекція. Найчастіше використовують традиційні лекції презентуючого характеру, мета яких є виклад максимального обсягу навчального матеріалу за відведений час. Така лекція, як правило, має суто інформаційний характер і побудована переважно на активності викладача, а не студентів, тому є потреба в активізації сприйняття студентами навчальної інформації, під час лекційних занять. Адже, тільки лекційне заняття, на якому буде поєднуватись керуюча роль педагога з високою активністю студентів на основі використання сучасних інноваційних (інтерактивних, мультимедійних) технологій, дає можливість опрацювати великий обсяг навчального матеріалу, налагодження оперативного зворотного зв’язку зі студентами, інтенсифікації педагогічної праці та досягнення високих результатів освітньої діяльності.
Проблеми проведення лекцій у закладах вищої освіти досліджені багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими, серед яких А. О. Галай, Л. В. Головко, В. Г. Казаков, Л. Г. Кайдалова, Л. В. Кондрашова, К. В. Корсак, А. І. Кузьмінський, П. Г. Лузан, В. К. Марігодов, О. В. Михайличенко, Л. Ф. Панченко, О. О. Тележкіна, В. П. Черних, М. М. Фіцула та інші.
Однак, особливості впровадження інтерактивного навчання на лекційних заняттях з математичних дисциплін не достатньо дослідженні у процесі підготовки майбутніх учителів математики. Проте, ми впевненні, що вдале використання методів та технологій інтерактивного навчання, що урізноманітнюють традиційну лекційну систему навчання в університеті, підвищує результативність навчання, сприяє інтелектуальному розвитку та творчій активності студентів.
Мета статті – дослідити шляхи удосконалення лекційних занять з математичних дисциплін у закладах вищої освіти шляхом впровадження в освітній процес інтерактивного навчання.
Ми повністю поділяємо думку З. І. Слєпкань, що «добре підготовлена і прочитана лекція – це творче спілкування викладача зі студентами, пізнавальний і емоційний ефект від якого вищий, ніж при самостійному опануванні тексту студентами за підручником» [5, с. 119].
Здатність лектора ефективно розкривати зміст лекції, викликати у слухачів зацікавленість у сприйняті суті лекції залежить від особистих якостей лектора, його темпераменту, характеру, тобто від педагогічної майстерності педагога. Педагогічна майстерність лектора складається з комплексу компетентностей і якостей, серед яких найважливішими є: бездоганне знання свого предмета; уміння підібрати і систематизувати навчальний матеріал для лекційного виступу й оформити його відповідно до поставленої мети; уміння ефективно використовувати технічні засоби навчання; вміння правильно добирати методи та технології навчання відповідно до мети лекційного заняття та студентської аудиторії на яку спрямована лекція; уміння знаходити контакт з аудиторією. Якість лекційного викладання посилює у студентів мотивацію навчання, активізує розумово-мисленнєву діяльність та зацікавленість у навчанні.
Одним із способів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, створенні сприятливих умов для сприймання та розуміння студентами нового навчального матеріалу є використання на лекційних заняттях технологій та методів інтерактивного навчання.
В останні роки викладачів зацікавлює такий тип інтерактивної лекції як лекція-конференція. Проводиться вона за схемою наукових конференцій. Тобто заздалегідь до її проведення із поставленої проблеми складається системи доповідей по кожному питанню, що висвітлює дану проблему. При цьому, викладач повинен попередити студентів, що виступ готується як логічно закінчений текст, який є результатом їхньої самостійної роботи та не повинен перевищувати 5 – 10 хвилин. Функція викладача полягає у керуванні підготовкою таких доповідей до лекції. Під час лекції викладач може дещо узагальнити матеріал, допомогти «лектору-початківцю», якщо студент не може дати чітку відповідь на запитання аудиторії. Такий вид лекцій значно підвищує роль самопідготовки студентів. Ми вважаємо, що такий вид лекції дуже вдало можна застосовувати під час вивчення студентами методики навчання математики, історії математики, елементарної математики, методів обчислень. Наприклад, під час вивчення студентами методів обчислень лекцію-конференцію можна провести під час вивчення теми «Методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР)», адже із системами лінійних рівнянь студенти знайомі ще під час вивчення лінійної алгебри (що вивчається студентами ще на першому курсі). Викладач подає студентам такий план лекції-конференції:
1. Розв’язування СЛАР методом оберненої матриці.
2. Розв’язування СЛАР методом Крамера.
3. Розв’язування СЛАР методом Гауса.
4. Розв’язування СЛАР методом головних елементів.
5. Розв’язування СЛАР методом квадратного кореня.
6. Розв’язування СЛАР методом ітерації.
7. Розв’язування СЛАР методом Зейделя.
Викладач повинен наголосити, що студенти повинні розкрити суть досліджуваного методу, наголосити на його позитивних та негативних сторонах. Також усі студенти отримують одну систему алгебраїчних рівнянь, яку повинні розв’язати тим методом, за яким вони закріплені. Для того, щоб зекономити час на занятті, студентам пропонується підготувати презентацію до своєї доповіді, де поетапно буде показано хід розв’язання СЛАР.
Також позитивно впливає на студентів лекція-конференція з історії математики. Наведемо план такого виду лекції на тему «Математика Олександрійської епохи. Занепад грецької математики»:
1) Аксіоматична побудова математики в «Началах» Евкліда.
2) Зародження інтегральних методів в роботах Архімеда.
3) Ератосфен Киренський.
4) Причини занепаду грецької математики.
5) Друга Олександрійська школа.
6) Розпад держави Олександра Македонського.
7) Створення греко-єгипетської держави Птоломея.
Також, для кращого візуального сприйняття та емоційного насичення виступу, варто доповідь супроводжувати презентацією. Так, наприклад, під час підготовки лекції-конференції з теми: «Історія розвитку математики Китаю, Індії та Арабського халіфату» студент готуючись до виступу з питання розвитку геометричних знань в Індії може використати демонстрацію однієї або декількох геометричної задач, або під час ознайомлення з великим узбецьким математиком Аль-Хорезми продемонструвати пам’ятники та місця названі на його честь.
Лекція-конференція сприяє підвищенню мотивації студентів до самостійної роботи за рахунок її наближення до реальних умов майбутньої професійної діяльності. Такі заняття сприяють розвитку пізнавальної самостійності та професійної компетентності студентів. Але недоліком таких лекцій є те, що не усі студенти активно працюють як на етапі підготовки, так і на етапі проведення такої лекції. Усунути ці недоліки можна в умовах інноваційної лекції, у процесі якої викладач організовує обговорення питань, які виникли у студентів під час підготовки до заняття.
Впровадження інтерактивного навчання на лекційних заняттях здатне зламати стереотип, який глибоко засів у свідомості студента, що йому повинні «надати» готові знання, і замінити його на розуміння того, що він повинен «здобувати» знання власними зусиллями. Отже, реалізація ідей інтерактивного навчання на лекційних заняттях при підготовці майбутніх учителів математики сприяє набуттю студентами навичок майбутньої професійної діяльності, дозволяє підтримувати діалог між усіма учасниками освітнього процесу, що сприяє накопиченню досвіду роботи студентів із великим обсягом навчального матеріалу, представленої у різних формах, формуванню комунікативної компетентності, розвитку пізнавальної активності.
Список використаних джерел
1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
2. П’ятакова Г. П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі : навч.метод. посіб. для студентів та магістрантів вищої школи / Г. П. П’ятакова, Н. М. Заячківська. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 55 с.
3. Полякова Н. М. Професійно-спрямована лекція з математики – шляхи удосконалення / Н. М. Полякова // Дидактика математики: проблеми і дослідження. – 2008. – № 30. – С. 117 – 122.
4. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі : навч. посібник / З. І. Слєпкань. – К. : Вища школа, 2005. – 240 с.
5. Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / Т. І. Туркот. – К. : Кондор, 2011. – 628 с.