Тетяна Полішевська,
магістрантка 264 групи
факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Соціально-економічні та політичні перетворення, що відбулися протягом ХІХ-ХХ століть, внесли значні зміни у статево-рольові відносини в усіх сферах соціального буття людини, зумовили зміну статусів жінки і чоловіка у суспільстві, призвели до виникнення нових форм шлюбу, трансформації ранньо усталених соціально-культурних стереотипів маскулінності і фемінності тощо.
У такій динамічно-стрімкій соціальнокультурній обстановці сучасна молодь повинна швидко адаптуватися до нових умов, постійно поповнювати свої знання і будувати свої відносини з іншими людьми на засадах толерантності, розуміння, поваги, співучасті і співпраці, що є запорукою ґендерної рівності.
Водночас традиційні стереотипні погляди на ролі, норми та цінності, які суспільство продовжує пропонувати чоловіку і жінці крізь систему соціалізації, не можуть і не повинні панувати над існуючими перетвореннями.
Сьогодні питання забезпечення ґендерної рівності в Україні набуває дедалі більшої актуальності. Реалізація принципу рівних прав та можливостей на всіх рівнях суспільного життя виступає необхідною передумовою формування в державі цивілізованого, паритетного суспільства та його інтеграцію в європейський освітній простір.
Позиція щодо того, що ґендер (gender) включає соціокультурне розуміння між чоловіком і жінкою, усталилась в різних науках (культурології, соціології, психології, історії та ін.), але саме педагогічна наука дозволяє сформувати у підростаючого покоління стійке соціальне сприйняття статі, розуміння і подолання стереотипних поглядів попереднього покоління. Це завдання покладається на ґендерне виховання.
У вирішенні проблем ґендерного виховання учнів початкової школи істотну роль відіграє система позакласної роботи, яка орієнтована на задоволення різноманітних потреб та інтересів особистості. Саме у позакласній діяльності вчитель може вільно спрямувати виховний процес на усебічний розвиток учнів, на індивідуалізацію, а також зробити акцент на статеву належність вихованців. Разом із цим, позакласна робота у сфері ґендерного виховання залишається малодослідженою.
З огляду на зазначене виникає необхідність цілеспрямованої педагогічної діяльності з формування в учнів початкової школи стійкого відчуття власної статі з характерною для неї ґендерно-ролевою позицією; поваги до людей іншої статі. Зазначені завдання можуть бути вирішені завдяки ґендерному вихованню у позакласній діяльності.
У результаті аналізу наукових джерел встановлено, що ґендерне виховання – це цілеспрямований процес усебічного впливу на вихованців різних статей, результатом якого є формування в учнів стійкого поняття власної статі з характерною для неї ґендерно-ролевою позицією; еталітарних цінностей; поваги до особистості незалежно від статі.
Позакласна діяльність має значний потенціал для ґендерного виховання учнів. Це особливо стосується учнів початкової школи, навчання предметів яких статево не диференційовано. У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності для хлопців і дівчат стає гра та спілкування з однолітками, а по-друге, відбувається опанування статево-рольовою поведінкою, формування адекватної ґендерної ідентичності.
Значні переваги позакласної діяльності щодо виховання учнів початкової школи у порівнянні з процесом навчання, який традиційно посідає чільне місце в школі, пояснюються тим, що вона надає можливості для неформального спілкування з однолітками, а також для задоволення власних інтересів та уподобань, самовизначення.
Педагогічна діагностика дозволила з’ясувати рівні ґендерної вихованості учнів початкових класів. Виявлено, що переважна більшість учнів мають низький (41,3%) та середній (48,0%) рівень гендерної вихованості. Моніторинг педагогів показав, що вони недостатньо обізнані з проблемами ґендерного виховання молодших школярів. Організація виховних заходів ґендерної спрямованості здійснюється ситуативно. Як наслідок, в учнів формуються консервативні статево рольові установки. Вони мають недостатнє уявлення про відносини між чоловіком і жінкою у шлюбі, про роль чоловіка і жінки у суспільстві тощо.
Ефективними шляхами удосконалення процесу гендерного виховання учнів початкових класів у позакласній діяльності можуть бути: удосконалення теоретико-методичної підготовки вчителів початкових класів до гендерного виховання учнів та оновлення змісту, форм і методів гендерного виховання молодших школярів у позакласній виховній роботі.
Доцільним є впровадження двох етапів ґендерного виховання учнів 1-4 класів у позакласній діяльності.
І етап – пропедевтично-інформаційний, який охоплював 1 і 2 класи за спеціально складеними річними планами позакласної виховної роботи з ґендерної тематики. Мета цього етапу, передусім, передбачала підвищення обізнаності учнів з ґендерною проблематикою. Його ефективність досягається завдяки: розумінню учнями сучасних ґендерних ролей чоловіка і жінки у суспільстві, усвідомленню ними специфіки особистісного погляду у сфері ґендерної поведінки представників обох статей на професійне і сімейне життя, інтересу до пізнання своєї особистості і свого призначення у соціальному світі.
ІІ етап – пізнавально-діяльнісний (3-4 класи). Він переважно спрямовується на підвищення рівня досвіду у сфері ґендерної проблематики. Даний етап передбачає засвоєння учнями соціальної значущості кожного незалежно від статевої приналежності, спрямованість особистості до відтворення толерантних стосунків статей.
Список використаних джерел
1. Безушко С. В. Ґендерне виховання учнів у позакласній діяльності – шлях до формування моральної особистості / С. В. Безушко // Морально-етичне виховання дітей та молоді у контексті сучасних глобалізаційних процесів : матеріали обласної науково-методичної конференції (м. Херсон, 24 квітня 2012 р.). — Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2012. — С. 15—18.
2. Єремєєва В. Хлопчики і дівчатка: два різних світи / В. Єремєєва, Т. Хрізман. — К. : Редакція загальнопедагогічних газет, 2003. — 112 с.
3. Павлущенко Н. М. Ґендерне виховання дітей молодшого шкільного віку : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Н. М. Павлущенко. — Тернопіль, 2011. — 20 с.