Гурський Ігор Юрійович
(м. Умань, Україна)
Сьогодні змістова, логічна та лаконічна форма представлення великого масиву інформації стає вимогою сучасності. Заполонивши друковані видання, неосяжний простір Інтернету, інфографіка почала активно використовуватися в освітній сфері, оскільки представлений у «згорнутому» вигляді та грамотно візуалізований навчальний матеріал краще сприймається та запам’ятовується студентами закладів вищої освіти під час вивчення теоретичних дисциплін іноземних мов.
У науковій літературі репрезентовано значну кількість праць, присвячених проблемі вивчення принципів, етапів створення та типів інформаційних графіків. Серед фундаментальних досліджень цієї проблеми слід назвати праці «батька» інфографіки – американського статистика та політолога Едварда Тафті‚ в яких здійснюється огляд великої кількості прикладів та практичних рекомендацій у цій галузі. Крім того, означена проблема знайшла своє відображення у працях таких експертів із візуалізації даних: Альберта Каїро‚ Найджела Холмеса‚ Хав’єра Ерреа.
Сьогодні науковці О. Трушко‚ Ю. Шпаковський наголошують на тому, що інфографіка є способом візуалізації інформації, який дозволяє швидко та зрозуміло представити дані читачеві [2, с. 111].
Крім того, термін «Інфографіка» представляють у такій редакції: «Галузь комунікативного дизайну, в основі якої лежить графічне представлення інформації, зв’язків, числових даних та знань» [2‚ с. 111].
Отож, інфографіку необхідно розглядати, як потужний засіб візуалізації навчального матеріалу та елемент дизайну.
На думку дослідників Ж. Єрмолаєвої‚ О. Лапухової‚ І. Герасимової та О. Швед‚ інфографіка – це синтетична форма організації інформаційного матеріалу [1, 3]. Це пов’язано із тим, що тексти та візуальні елементи перебувають у гармонійній єдності. Як правило, текст пояснює причинно-наслідкові зв’язки між наявними візуальними елементами.
Як видно на рис. 1‚ функціональна палітра засобів інфографіки може включати: зображення‚ графіки, діаграми, блок-схеми, таблиці, карти, списки. На нашу думку, на особливу увагу заслуговує виокремлення основної відмінності інфографіки від інших способів візуалізації інформації. Відмінність полягає в тому, що інформаційна графіка являє собою не лише схему, розроблену на основі критичного аналізу та систематизації наукових джерел, але й наочний образ, у якому знаходить відображення зв’язок із конкретними життєвими прикладами, предметами обговорення тощо.
Складовою частиною освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів освіти, компетентних та конкурентозданих вчителів іноземних мов, які володіють фундаментальною теоретичною базою фахових дисциплін, є комплекс теоретичних дисциплін, які дозволяють «побудувати» міцний фундамент для цілісного розуміння мови як інтегрованої системи, що постійно розвивається. Серед комплексу таких навчальних дисциплін якісно вирізняється «Порівняльна лексикологія англійської та української мов», покликана стати «ключем», який відкриє студентам двері у світ розуміння принципів організації та функціонування лексичних систем англійської та української мов крізь призму зіставного аналізу.
На наш погляд, із метою забезпечення послідовного та систематизованого викладу наукових проблем та тем із вищеозначеної навчальної дисципліни доцільно використовувати інфографіку під час проведення лекційних занять.
Створення інфографіки – складний творчий процес, який повинен ґрунтуватися на реалізації 7 взаємопов’язаних принципів, візуалізованих нами за допомогою рис. 2. Під час розробки інформаційних графіків викладач передусім повинен орієнтуватися на вікові особливості студентської аудиторії для забезпечення відповідності рівня складності пропонованого навчального матеріалу рівню підготовленості студентів до її сприйняття. Для реалізації принципу простоти та стислості викладач повинен на основі критичного аналізу існуючих точок зору на вирішення поставленої лінгвістичної проблеми систематизувати інформацію, таким чином, аби стимулювати студентів до осмислення аломорфних та ізоморфних рис словникового складу англійської та української мов
Крім того, для реалізації інших принципів викладач має візуалізувати навчальний матеріал у нестандартному форматі для активізації освітньо-пізнавальної діяльності студентів. Наприклад, для розгляду зв’язку зіставної лексикології з іншими лінгвістичними дисциплінами ефективним є використання плакату, чи схеми, що сприятиме розумінню студентами її призначення в царині історичної, описової лексикології тощо.
Як видно на рис. 3‚ технологія створення інфографіки базується на 3 етапах. Для того, щоб втілити задум викладач повинен не лише продемонструвати інфографіку на лекційному занятті, але й також залучити студентів до наукової творчості, тобто, на основі осмислення запропонованого візуального образу студенти мають створити свій.
Наведемо приклад використання інфографіки на лекції-конференції з «Порівняльної лексикології англійської та української мов, присвяченій темі «Етимологічні характеристики словникового складу англійської та української мов у зіставному аспекті».
На наш погляд, доцільним є використання плакату, на якому зображено 2 об’ємних кругових діаграми, кожна із яких символізує словниковий склад порівнюваної мови. Це дасть змогу виокремити ключові елементи словникового складу англійської, української мов та уможливить проведення уявної мандрівки історією порівнювальних мов для з’ясування причин, які вплинули на їхній розвиток. Студенти матимуть можливість продемонструвати вміння аналізувати, синтезувати вивчений теоретичний матеріал із «Історії англійської мови», «Лексикології англійської мови», «Української мови» та на основі цього вони вироблятимуть рішення щодо розв’язання проблемних ситуацій. У свою чергу, це перетворить студентів із пасивних слухачів на активних дослідників і закладе підвалини студентоцентрованого навчання.
Таким чином, сформулюємо основне призначення інфографіки на лекційних заняттях із «Порівняльної лексикології англійської та української мов» ‒ представити систематизований теоретичний матеріал у нестандартній, естетично привабливій формі задля підвищення інтересу та рівня розуміння студентами історії розвитку, методології, сучасного стану та перспектив розвитку лексикології англійської мови у порівнянні з українською. У свою чергу, це дасть змогу майбутнім учителям іноземних мов набути здатності проводити теоретичні дослідження в галузі лексикології англійської мови та використовувати набутий багаж знань у практиці викладацької діяльності.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ермолаева Ж. Е., Лапухова О. В., Герасимова И. Н. Инфографика как способ визуализации учебной информации / Ж. Е. Ермолаева, О. В. Лапухова, И. Н. Герасимова // Школьные технологии. – 2015. – № 2. – С. 100–107.
2. Трушко Е. Г.‚ Шпаковский Ю. Ф. Инфографика как современный способ представления информации / Е. Г. Трушко, Ю. Ф. Шпаковский // Труды БГТУ. – 2017. – № 1 (195). – С. 111–117.
3. Швед О. В. Інфографіка як засіб візуальної комунікації в сучасній журналістиці / О. В. Швед // Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. – 2014. – Вип. 30. – С. 305–313. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gotvnz_2014_30_29.