Смоктій Тетяна Сергіївна
(м. Умань, Україна)
На сьогодні життя вимагає від людини високої дисципліни і виконавської чіткості. Особливу роль у їх формуванні належить навчально-виховному процесу школи. Адже,саме в школі дитина робить перші кроки у цьому напрямі.
Дисципліна – якісна характеристика порядку, організованості певної спільноти, сфери життєдіяльності людей, яка відображає відповідність їхньої поведінки загальноприйнятим нормам права і моралі [4, с. 88].
У педагогіці розрізняють дві форми дисципліни: свідому й несвідому або внутрішню і зовнішню. Свідома (внутрішня) дисципліна спирається на усвідомлення людиною своїх обов’язків і розуміння тих правил, яким вона підкорюється. За такої дисципліни створюється особисте усвідомлення своєї правоти і сили, оскільки, підкорюючись певним правилам, людина підкорюється сама собі, своєму сумлінню й свідомості. Розробивши теорію дисципліни, А. Макаренко зазначав, що вона потрібна для того, щоб кожна людина свідомо виховувала в собі вміння переборювати перешкоди, формувала впевненість у своїх силах і правоті, була переконана в необхідності та корисності своєї діяльності для суспільства [2, с. 334]. Несвідома (зовнішня) дисципліна базується на почутті остраху і кари за невиконання обов’язків або на бажанні одержати схвалення, винагороду за її виконання. У цьому випадку відсутнє усвідомлення доцільності правил, що регулюють діяльність [1, с. 366].
Характер дисципліни всього суспільства, як відомо, відображає шкільна дисципліна, у якій передбачено, щоб учні дотримувалися правил поведінки у школі та за її межами, чітко й організовано виконували свої обов’язки, підкорялися суспільному обов’язку [3, с. 749]. Показниками високого рівня дисципліни є розуміння учнями необхідності дотримання її у школі, громадських місцях, в особистій поведінці; готовність і потреба у виконанні загальноприйнятих норм та правил дисципліни праці, навчання, вільного часу; самоконтроль у поведінці; боротьба з порушниками дисципліни у школі та за її межами.
Виховання звички дотримуватися правил поведінки, дисциплінованості, дисципліни починається з перших днів перебування дитини в навчальному закладі. Учитель початкових класів повинен чітко знати, якими методами домагатися її, пам’ятаючи, що навіть наймолодший учень-першокласник – це вже громадянин, наділений певними правами і обов’язками. На жаль, вихователь дуже часто бачить у ньому лише дитину. Деякі педагоги впливають на школярів тільки суворістю, прагнуть домогтися слухняності, ламаючи волю дитини. У такому разі в учнів виховується бездумний послух або зухвала непокора. Невсипущий контроль, постійні заборони, обмеження і регламентації призводять до абсолютно протилежних результатів – все це згодом викликає у вихованців роздратування, грубість, непокору.
Серед основних методів та прийомів виховання свідомої дисципліни молодших школярів педагоги традиційно виокремлюють постановку перспектив, переконання, позитивний приклад, доручення, вимогу, привчання, вправляння в поведінці, примус, заохочення, покарання. З нашого погляду, достатньо дієвими можуть стати й певною мірою осучаснені прийоми виховання свідомої дисципліни молодших школярів, які ґрунтуються на ціннісних аспектах правового виховання, як-от: правові ігри (наприклад, дидактична гра: «Ми – охоронці правопорядку», у ході якої учням надходять різні дзвінки із сигналами та проханнями про допомогу); розв’язання ситуацій типу «Я маю право, але я не повинен» (дітям роздають по дві картки з сюжетними малюнками із фразою «Я маю право на..., але я не повинен...»,яку треба доповнити (наприклад: «Я маю право на житло, але я не повинен його псувати, ламати речі»); екологічні ігри-драматизації («Людино, хто ти на Землі?»); рухливі ігри («Збережемо красу довкілля»); ігри-подорожі («Подолянчики», «Країна Світлофорії») та ін.; малювання знаків «заборони» та «дозволу» певних видів поведінки на чужій планеті; написання казок: «Дисципліноване кошеня», «У країні Хаосу» і т. ін.; конкурс на найдисциплінованіший клас (класи беруть на себе чітко окреслені зобов’язання, виражені в певних критеріях, наприклад: чергування без зауважень, чистота в кабінеті, відсутність запізнень, відсутність зауважень на уроках з боку педагогів, повне виконання домашніх завдань, відсутність незадовільних оцінок, охайний зовнішній вигляд тощо).
Отже, формування у молодших школярів уявлень про дисципліну потребує переосмислення методів і прийомів, які застосовуються у виховному процесі школи першого ступеня. Належний рівень шкільної дисципліни сприятиме підвищенню ефективності виховної діяльності вчителів. У той же час дисципліна дозволить обмежувати, гальмувати нерозважливі дії та вчинки окремих школярів, тобто буде мати превентивне спрямування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Ващенко Г. Виховання волі і характеру: підручник для педагогів / Г. Ващенко. – К.: Школяр, 1999. – 385 с.
2. Макаренко А. С. Понятие дисциплины в общей системе воспитания // Педагогические сочинения: в 8-ми т. / А. С. Макаренко. –К.: Радянська школа, 1976. – Т. 1. – С. 11–12.
3. Родинно-сімейна енциклопедія / авт. кол. : В. М. Благінін, Н. І. Бєлкіна та ін.; за заг. ред.. Ф. С. Арвата та ін. – К. : Богдана, 1996. – 438 с.
4. Словарь-справочник по педагогике / авт.-сост. В. А. Мижериков; под общ. ред. П. И. Пидкасистого. – М. : ТЦ Сфера, 2004. – 448 с.