ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

 Борисова Людмила Володимирівна, 

(м. Умань. Україна)

   ХХІ століття оголошено ЮНЕСКО «Століттям освіти». Сучасна цивілізація багато в чому пов’язує професійне становлення особистості, її продуктивну діяльність з розвитком вищої освіти як найважливішої передумови створення наукового, економічного, соціокультурного та духовного потенціалу суспільства.

   В сучасних умовах освіта не розглядається як підготовка людини до життя, а стає його частиною. Професійна підготовка майбутніх фахівців вивчається у контексті особистісного спрямування. Як зазначається в Енциклопедії освіти неперервна професійна освіта — це постійний творчий розвиток і вдосконалення кожної людини протягом усього життя шляхом взаємодії між знаннями, що здобутi на початкових етапах освіти, i знаннями, здобутими на наступних етапах, а також взаємодії між теоретичними і практичними знаннями, що підтверджуються компетентністю в подальшому їх практичному використанні. Неперервна професійна освіта охоплює базову професійну і подальшу освіту й передбачає послідовне поєднання навчальної і професійної діяльності в освітніх закладах, професійне самовдосконалення на різних життєвих етапах. [2, с.582].

   В вищих навчальних закладах необхідно кардинально змінити підготовку вчителя, врахувавши, по-перше, зміну споживача продукції – вчителя нової формації; формування його освітньої траєкторії впродовж усього життя; універсалізацію освіти; зміни освітніх установ (дошкільних і позашкільних закладів, сільських чи міських шкіл, ПТУ, ВНЗ тощо); характер цих змін – реформування, модернізацію, інновації аж до персоналізації освіти; підвищення конкурентоспроможності на ринку послуг освітніх закладів, їх рейтинг, можливість впливати на освітню політику. По-друге, працювати над тим, щоб випускники вищого педагогічного навчального закладу забезпечували якість освіти, продуктивну працю й були готовими до змін у майбутньому. По-третє, вибудувати дійову модель майбутнього фахівця з урахуванням змін на ринку праці та у сферах виробництва і послуг [4, с. 39-40].

   Як відомо, вища педагогічна освіта покликана вирішувати два комплекси взаємопов’язаних завдань: по-перше, сприяти соціально ціннісному – загальнокультурному, моральному, громадянському розвиткові особистості майбутнього педагога; по-друге, допомагати йому в професійному становленні та спеціалізації у педагогічній діяльності. Переорієнтація освіти на особистість студента, учня, вихованця вимагає перегляду основних підходів до функціонування складових професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

   Засвоєння психологічних, педагогічних і предметних знань стає передусім засобом збагачення і розвитку особистості педагога, який має бути «людиною культури», що визначає самоцінність кожної дитини [3, с.72]. А отже, професійна підготовка майбутнього вчителя може бути реалізована лише на гуманістичних засадах взаємодії учасників професійної підготовки, яка передбачає співпрацю та співтворчість викладачів і студентів, упровадження особистісно-орієнтованої ступеневої моделі професійної підготовки майбутнього учителя.

   Розв’язуючи уявні і реальні педагогічні задачі, майбутній педагог має виявити готовність прийняти рішення в інтересах дитини, бути відкритим до інновацій, спиратись на силу, а не слабість дитини. У прийнятті цінностей особисто-орієнтованого навчання пріоритетні саме особистісні якості педагога, а потім його методична підготовка. Серед особистих якостей базисними компонентами є: здатність вчителя до самореалізації, володіння етикою взаєморозуміння і довіри, висока емоційна стабільність, продуктивна поведінка у мінливих ситуаціях шкільного життя [3, с.72].

   Отже, професіоналізм учителя - це сформовані уміння на високому професійному рівні вирішувати педагогічні завдання у процесі практичної діяльності, інтегративна якість, яка включає: професійно значущі якості особистості вчителя (інтелектуальні, комунікативні і мотиваційні); знання, уміння й навички професійної діяльності, зокрема з реалізації особистісно орієнтованого навчання, уміння застосовувати набуті знання у нових ситуаціях, навчатися упродовж життя; здійснювати педагогічний вплив на особистісний розвиток учня; здатність до самоуправління, саморозвитку, самоактуалізації [5, с.16].

   Професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи в умовах неперервності педагогічної освіти в університеті забезпечує диференційований (в залежності від змісту майбутньої професійної діяльності, кваліфікації, індивідуальних можливостей студента тощо) та інтегрований (координація різних типів навчальних закладів, установ та організацій, їх підрозділів), підходи до формування освіти, її принципово нового змісту згідно із загальними цілями підготовки педагогів.

   Одним із головних чинників, які впливають на якість професійної підготовки майбутніх педагогів, є зміст педагогічної освіти – науково обґрунтована система дидактичного й методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. 

   Визначаючи зміст навчання, ми повинні при цьому керуватися дидактичними вимогами, а саме: по-перше, завданнями формування гармонійної розвиненої особистості; по-друге, - вимогами побудови органічно цілісної системи підготовки спеціалістів; по-третє, -науково- педагогічними вимогами формування способів і прийомів пізнавальної і професійної діяльності, поставлені метою навчання.

   Не менш важливим є оволодіння знаннями про інноваційні педагогічні технології, методикою, культурою використання інновацій у навчально-виховній роботі з дітьми, формування особистісної позиції студента- випускника щодо необхідності використання інноваційних педагогічних технологій; професійного підходу задля озброєння сучасними знаннями.

   Як показують дослідження психолого-педагогічної науки, розвиток людини проходить в процесі діяльності. Щоб забезпечити гармонійний розвиток студентів, необхідно організувати їх різнобічну /керовану і самокеровану/ діяльність як у аудиторний, так і поза аудиторний час, ширше включаючи їх у систему суспільних, виробничих та інших відносин.

   На сучасному етапі особливого значення набуває підготовка студентів до науково-дослідницької діяльності. Обов’язковим стає не тільки використання у навчальному процесі нових наукових знань, а й включення творчого пошуку в освітню діяльність.

   Науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує вирішення таких основних завдань: 

- формування наукового світогляду, оволодіння методологією та методами наукового дослідження; 

- надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму; 

- розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів; 

- прищеплення студентам навичок самостійної науково- дослідницької діяльності; 

- розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у практичній роботі. Залучення здібних студентів до розв’язання наукових проблем, що мають важливе значення для науки і практики; 

- необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань; 

- розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього педагога; 

- створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, підготовка у стінах вищого навчального закладу резерву вчених, дослідників, викладачів.

   Ефективність процесу професійної підготовки багато в чому залежить від особистості викладача, рівня його професійною кваліфікації, стилю спілкування зі студентами, його духовно-моральної сутності, адже зміст, організація, методи і засоби професійної підготовки опосередкуються і реалізуються через педагога. Працюючи за навчальною програмою, він щоденно вирішує питання обсягу знань, необхідних студенту для його засвоєння в процесі навчальної діяльності, здійснює відбір і структурування навчального матеріалу, проводить практичні, семінарські та індивідуальні заняття, лекції, поза навчальну діяльність [1, с.141].

Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місті, той відстає». Тому перепідготовка педагогічних працівників – це обов’язкове нове навчання, нове готування до оволодіння іншою кваліфікацією. Важливість такої роботи зумовлена тим, що лише педагог-майстер здатний формувати всебічно розвинену особистість, цілеспрямовано впливати на студента, учня, формувати необхідні вміння та навички, розвивати його здібності, нахили і потреби.

   До професійної підготовки майбутніх вчителів кафедрою залучаються провідні фахівці наукових установ та практичної освітньої галузі. За їх участю реалізуються проекти інтеграції науки з практикою, кафедри стають освітньо-науковими центрами, організується науково-творча діяльність викладачів у методичних об’єднаннях, семінарах педагогів областей України, узагальнюється власний досвід, досвід колег з педагогічної інновації; забезпечується участь у колективній експериментально-дослідницькій роботі у межах наукової теми кафедри. Отже, основними шляхами забезпечення ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи, результатом якої є становлення конкурентоздатного фахівця в умовах неперервності педагогічної освіти в університеті, можна назвати: оновлення змісту професійної підготовки, в якому панує пріоритет професійно-особистісного розвитку студента та викладача; наскрізність та варіативність освітніх програм; створення насиченого розвивального освітнього середовища, наявність  взаємодії учасників неперервної педагогічної системи університету.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая підготовка в системе высшего педагогического образования / О.А. Абдуллина. - М.: Просвещение, 1990. –с.141. 

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний редактор В.Г. Кремень. – К: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. -с.582. 

3. Євтух М.Б., Волощук І.С. Забезпечення якісної вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства // Педагогіка і психологія №1, 2008, с.72.

4. Смівоцький А. Нові методи стратегічного мислення/ А.Смівоцький – К.: КМ Академія, 2002 . – 39-40 с.

 5. Чобітько М.Г. Теоретико-методологічні засади особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх вчителів: Автореф. дис. д-ра пед. наук – К., 2007. – с.16.

Please publish modules in offcanvas position.