ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ GOOGLE В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Тітаренко Світлана Анатоліївна

(м. Умань, Україна)

   Рівень розвитку країни значною мірою визначається рівнем розвитку освіти, яка повинна швидко й адекватно реагувати на потреби суспільства. Але через притаманний їй консерватизм дедалі більшої актуальності набуває проведення кардинальних реформ. Одним із важливих чинників реформування освіти виступає її інформатизація, яка з урахуванням світового досвіду, стає однією з актуальних наукових і практичних проблем.

   Науково-технічний прогрес, інформатизація суспільства XXI століття зумовили розвиток інформаційного забезпечення всіх ланок суспільства. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) сприяв активізації комунікативних аспектів освітньої діяльності студентів. Нині в мережі наявна низка технологій, за допомогою яких здійснюється спілкування між учасниками освітнього процесу, обговорюються різноманітні проблеми, створюються інтелектуальні та творчі цінності, здійснюється обмін досвідом та інформацією (М. Кадемія, І. Шахіна) [2]. 

   Аналіз педагогічної та спеціальної літератури засвідчує, що проблема професійної підготовки майбутнього фахівця і технологій навчання були предметом дослідження багатьох вчених. Онлайн-сервіси як інструменти, що застосовуються у освітньому процесі ЗВО, розглянуто у значній кількості публікацій, яка останніми роками збільшується. Досліджуються і питання використання онлайн-сервісів для підготовки студентів певних спеціальностей, і загальні аспекти, переваги та недоліки застосування цих інструментів у вищій школі. Зокрема, ці питання досліджено у наукових публікаціях таких вчених: В. Биков, С. Гончарова, Т. Носенко, В. Олексюк, О. Спірін, О. Юдін та ін. 

   Сьогодні багато уваги приділяють питанням технічного та технологічного забезпечення ЗВО, що включає застосування новітніх інформаційних технологій в освітньому процесі. Це, своєю чергою, передбачає ліцензування й оновлення програмного забезпечення, що потребує значних фінансових витрат. На думку С. Гончарової, у ЗВО є три шляхи упровадження новітніх інформаційних технологій в освітній процес: 1) придбання ліцензованого стаціонарного програмного забезпечення; 2) перехід на використання вільного стаціонарного програмного забезпечення; 3) заміна стаціонарного програмного забезпечення веб-аналогами. Тому сьогодні перед ЗВО постають питання, пов’язані з вибором прикладних програм, серед яких є і безплатні, і платні продукти [1]. 

   Найпопулярнішою безкоштовною онлайн службою, яка надає сервіси для колективної роботи та активно використовується в освітній та адміністративній діяльності вищої школи на сьогодні є Google. 

   Сучасні сервіси Google надають можливість формувати необхідні майбутньому педагогу уміння, а саме: шукати інформацію, порівнювати різні джерела, розпізнавати потрібну інформацію, використовувати різні типи медіаресурсів. Для розміщення матеріалів на соціальних сервісах потрібна реєстрація.

   В. Олексюк зазначає, що онлайн-сервіси вільно поширюються, вони інтегровані, україномовні, є такі, що об’єднані єдиним інтерфейсом і можуть слугувати платформою для формування інформаційно-освітнього простору ЗВО [4]. 

Вважається, що великий комунікаційний потенціал і можливості, надані Blogger та Google Sites, дозволяють по-новому підійти до вирішення таких питань організації дистанційного навчання, як: 

– організація особистого інформаційного простору викладача і студента;

– організація відкритих і закритих співтовариств для колективного обговорення різних питань і здійснення спільної роботи під наглядом модератора (викладача), що істотно розширює ефективність групової навчальної діяльності; 

– створення електронних медіабібліотек, до складу яких можуть бути включені каталогізовані тематичні бази навчальних, довідкових, ілюстративних та інших документів і даних для забезпечення адресного пошуку та вільного мережного доступу; 

– забезпечення оперативного та надійного зв’язку між викладачем і студентом для вирішення питань, отримання відповідей, обговорення поточних проблем і організаційних моментів; 

– зручність додавання, читання та пошуку потрібних повідомлень дає можливість для розгортання конструктивних дискусій, які є невід’ємною частиною педагогічного процесу; 

– надання студентам можливостей для обміну інформацією один з одним для самостійної роботи та взаємонавчання; 

– використання електронних конспектів та лекцій під час навчання, рекомендованої літератури, тощо, які можуть пересилатись в електронному вигляді з подальшим утворенням групових консультацій з різних питань; 

– застосування в освітньому процесі тестів та опитувань, що дозволяють виявити проміжний рівень знань або визначити ставлення студентів до певної проблеми [3].

Аналіз спеціальної літератури дозволяє стверджувати, що порівняно з тими, які стали вже стандартними поштовими веб-сервисами, Gmail пропонує ряд переваг та нововведень: 

1. Теми. За допомогою тем можна налаштувати зовнішній вигляд акаунта Gmail за своїм смаком. 

2. Перегляд обговорень. Метод категоризації повідомлень, при якому Gmail відстежує окремі «обговорення» початкове повідомлення з ланцюжком відповідей на нього (максимальне число листів в ланцюжку 100). Ланцюжки створюються автоматично, проте їх не можна створювати вручну (А. Береза, 2001). 

3. Мітки. Листи не заносяться в папки, а діляться за категоріями, які користувач може доповнювати і змінювати. Ефективність цього механізму вища, ніж більш традиційного з папками, оскільки реалізується можливість комбінування різних поєднань міток. Існують «стандартні» мітки, наприклад inbox (вхідні). При великому обсягу скрині електронної пошти не потрібно видаляти листа для звільнення обсягу, досить зняти з них ярлик inbox (вхідні) щоб відправити їх до архіву. 

4. Автозбереження. При редагуванні повідомлень, декілька разів на хвилину виконується автоматичне збереження чернетки листа, для запобігання втрати даних у разі виключення живлення або інших збоїв. 

5. Розвинений список контактів. Для кожного співбесідника можуть задаватися фотографія, адреси і телефони. Також реалізована підстановка адрес із списку, який відображається при наборі тексту в рядку «кому» по імені користувача або його електронній адресі, набраній навіть частково. 

6. «Гарячі клавіші». Використання поєднання клавіш для прискорення роботи із застосуванням. Можливість використання поєднань клавіш є рідкісною для поштових інтернет-сервісів. 

7. Підтримка RSS. Завдяки ній можна читати листи за допомогою інших RSS-клієнтів, наприклад, з персоналізованих сторінок пошукових сайтів msn.com, yahoo.com і самого google.com, програми Microsoft Deskbar. Це дає можливість перевіряти пошту, не підключаючись до веб-сервера-інтерфейсу. 

8. Вбудована перевірка орфографії. Автоматично визначає мову повідомлення і пропонує варіанти написання помилкових слів. 

9. Вбудований чат. Повідомлення можуть доставлятися не тільки за допомогою поштових протоколів, але і через протокол Jabber, завдяки чому користувачі можуть обмінюватися миттєвими повідомленнями, використовуючи веб-сервер-інтерфейс поштової скриньки, програму Google Talk, або будь-які інші, що підтримують Jabber. 

10. Пошта на власному домені. Можливість використання при роботі із службою Gmail власного доменного імені, і створення в нім великого числа поштових скриньок, кожен з яких може використовувати всі переваги Gmail. При цьому для доменів, зареєстрованих не за допомогою партнерів Google, буде потрібно спеціальну настройку і – сервер. Дана можливістю є частиною сервісу, що надається, Google Apps.

   Отже, пріоритетом розвитку освіти сьогодення є впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій, що забезпечують подальше вдосконалення освітнього процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Освіта має орієнтуватися на перспективи розвитку суспільства. А це означає, що в сучасній освіті необхідно застосовувати найновітніші інформаційні технології. Створення якісного інформаційного середовища є ключовим завданням на шляху переходу до інформаційного суспільства. 

   Застосування онлайн-сервісів у закладі вищої освіти є збагачувальним і перетворювальним чинником, одним із шляхів оновлення змісту освіти відповідно сучасних вимог і має певні переваги: вільний доступ; безкоштовність; наявність інструментів, що дають змогу сформувати відповідні практичні навички у студентів; сумісність із більшістю операційних систем; відсутність необхідності встановлення додаткового спеціального програмного забезпечення для виконання практичних робіт з дисципліни; відсутність прив’язки до певного робочого місця; постійне вдосконалення розробниками сервісу тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Гончарова С. А. Использование онлайн-сервисов сети интернет в учебном процессе вуза / С. А. Гончарова // Международный конгресс по информатике: информационные системы и технологии : материалы международного научного конгресса 31 окт. – 3 нояб. 2011 г. : в 2 ч. Ч. 1. – Минск : БГУ, 2011. – C. 336–339.

2. Кадемія М. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі : навчальний посібник / М. Ю. Кадемія, І. Ю. Шахіна / – Вінниця, ТОВ «Планер», 2011. – 220 с.

3. Лабудько С. Блог як сучасний засіб взаємодії вчителів / С. Лабудько // Електронні інформаційні ресурси в освіті і науці: створення, використання, доступ. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції 2013 р. – Вінниця: Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 2013. – С. 50-56.

4. Олексюк В. П. Деякі аспекти застосування сервісів Google Apps у вищому навчальному закладі / В. П. Олексюк // Інформаційні технології в освіті. – Вип. 16. 2013. – С. 116–122. 

Please publish modules in offcanvas position.