ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Байзан Людмила,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб В. М.

Створення та запровадження у початкових класах таких технологій навчання, які забезпечили б інтенсивне оволодіння тими, хто навчається, міцними знаннями, уміннями і навичками, сприяли б якісному системному засвоєнню змісту навчання та формуванню освітніх компетентностей молодших школярів, є однією з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодні перед педагогічною наукою та шкільною практикою. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки науковці і педагоги-практики докладають чимало зусиль для вирішення цієї проблеми.

Реформування освіти, яке сьогодні відбувається в Україні, кардинально відрізняється від усіх попередніх реформ тим, що вперше здійснюється за ідеями сенсо-ціннісного буття людини, а не на основі державних ідеологічних запитів. У зв’язку з цим в педагогічній вітчизняній пресі, на наукових і науково-практичних конференціях уже майже двадцять років обговорюються проблеми інноваційного розвитку освіти. Одним із пріоритетних сучасних напрямків такого розвитку є застосування технічних засобів навчання (ТЗН) в навчальному процесі.

Характерною тенденцією реформування сучасної освіти в Україні є її спрямованість на підвищення якості освіти, орієнтацію всебічного розвитку особистості та підвищення рівня її освіченості. Важливою складовою загальної освіти кожної людини є природнича освіта. В концепції загальної середньої освіти зазначено, що у її зміст слід закласти систему природничих знань, як «необхідну для адекватного світосприйняття і уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, опанування науковим стилем мислення, усвідомлення способів діяльності і ціннісних орієнтацій, що дають змогу безпечно жити у високотехнологічному суспільстві та цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем» [1]. При цьому знання розглядаються як елемент культури будь-якої освіченої людини, що є виявом важливої світової тенденції гуманізації освіти в цілому.

На сьогоднішній день вивчення природознавства не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого чинника існування людини.

Удосконалення навчально-матеріальної бази загальноосвітньої школи ‒ одна з головних умов покращення якості навчально-виховного процесу. Навчальне устаткування стало невід’ємною частиною уроку, так робота з ним для учнів ‒ це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу [2].

Для підвищення рівня засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони істотно підвищують ефективність навчання.

Використання технічних засобів ‒ це не вплив моди, а необхідність, яка продиктована сьогоднішнім рівнем розвитку освіти. Їх переваги зводяться до двох груп: технічних і дидактичних.

Технічними перевагами є швидкість, маневреність, оперативність, можливість перегляду і прослуховування фрагментів та інші мультимедійні функції.

Дидактичні переваги інтерактивних занять ‒ створення ефекту присутності («Я це бачив!»), відчуття автентичності, реальності подій, інтерес, бажання дізнатися і побачити більше.

Використання технічних засобів у процесі навчання забезпечує спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить різними каналами, тому ефективність навчання істотно підвищується. Ті учні початкових класів, яких навчали без застосування наочних і технічних засобів, у середній школі відстають від тих, хто не був обділений у їхньому застосуванні. Звідси виходить, що наочні та технічні засоби необхідні в навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі.

Однак ця дидактична проблема далека від вирішення в силу ряду обставин.

По-перше, багато вчителів не обтяжують себе у використанні наочних і технічних засобів. Деякі з них просто бояться їх використовувати або не знають, як вони працюють. цих випадках дитина погано засвоює матеріал, втрачає інтерес до предмета, і не розвиваються багато властивостей особистості або розвиваються, але на недостатньому рівні для наступного навчання у середній школі.

По-друге, існує й інша проблема, коли вчителі занадто захоплюються використанням наочності. При цьому у дітей гальмується розвиток абстрактного мислення. Велику кількість засобів можна використати лише тоді, коли явище потрібно розкрити з різних сторін, тому тут виправдане використання багатьох засобів наочності.

Список використаних джерел

1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. ‒ К., 2017. ‒ 135 с.

2. Павелко В. В. Формування знань і умінь молодших школярів у процесі навчання засобами наочності і моделювання / В. В. Павелко // Актуальні проблеми психології та педагогіки : Матеріали наук. викладацько-студент. конф. 24 квітня 2008. – Острог: Нац. ун-т «Острозька академія», 2008. – С. 39 –42.

Please publish modules in offcanvas position.