Кобець Катерина,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб В. М.
Особливості розвитку українського суспільства гостро вимагають формування компетентностей особистості на різних ланках освітнього процесу. Досить актуальною ця проблема є у загальноосвітній школі, перед якою стоїть завдання виховати особистість, здатну до активної життєвої творчої діяльності. Сучасний світ ставить високі вимоги до діяльності людини, тому конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.
Компетенція визначається як наперед задана вимога до знань, умінь, навичок, якими повинна володіти особистість для успішної діяльності в межах тієї сфери, де ця діяльність буде здійснюватися.
Компетентність ‒ надбання самої особистості, яка визначає якісний рівень, засвоєння внаслідок навчання знань, умінь навичок та здатності застосувати їх на основі власного досвіду, в процесі здійснення певної діяльності. Компетенція пов’язана з певним видом діяльності, тоді як компетентність – з особистістю, з її внутрішніми якостями та здібностями.
Компетентнісний підхід у навчанні сприяє успішній адаптації школярів у соціумі, вирішенню ключових проблем сучасного життя, їх професійному самовизначенню. Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні освітніх і базових компетентностей.
Введення поняття освітніх компетенцій дозволяє вирішувати проблему, типову для освітніх закладів, коли учні можуть добре опанувати набір теоретичних знань, але зазнають значних труднощів у практичній діяльності, що вимагає використання цих знань для вирішення конкретних завдань або проблемних ситуацій.
Щоб набувати компетентностей, школярі мають навчатися за діяльнісним підходом, тобто вони мають частіше щось робити, замість того, щоб сидіти за партами і слухати вчителя.
У процесі розвитку освітніх компетентностей учнів особливу увагу слід приділяти формуванню емоційно-вольового компонента особистості. Необхідно актуалізувати сферу психологічних процесів, пов’язаних із саморозвитком особистості, що охоплює сприймання, увагу, пам’ять, мислення, уяву, волю, характер, здібності, фантазію. Важливо звернути увагу на значення прояву почуттів, уміння їх демонструвати та стримувати в різних життєвих ситуаціях.
Важливим компонентом розвитку компетентностей є формування моральної сфери особистості.
Сучасна освіта передбачає переорієнтацію навчально-виховного процесу на постановку і розв’язання завдань самим учнем. Інтеграція в світовий освітній простір створює нові можливості для творчого розвитку кожної особистості. Щоб досягти обраної мети, учень вільно вибирає формули успіху та власну життєву траєкторію.
Просто «компетентності» відрізняються від «освітніх компетентностей». Компетентності для учня ‒ це образ його майбутнього, орієнтир для освоєння.
Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Предметна природознавча компетентність ‒ особистісна риса, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально й особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина ‒ природа» [5].
Для успішного формування природознавчої компетентності молодших школярів, вивчення природознавства в початковій школі повинне орієнтуватися на компетентнісно орієнтований підхід з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, упровадження проектних технологій). Фронтальні та індивідуальні форми роботи повинні поєднуватися з колективною діяльністю (парною та груповою роботою) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів. У процесі пізнання природи відбувається всебічний розвиток особистості учнів, розвиваються морально-етичні якості, формуються навички природоохоронної діяльності.
Аналіз навчальної програми [5] та навчальних підручників із природознавства для 1‒4 класів [1; 2; 3; 4] свідчить про значні можливості освітньої галузі у формуванні в учнів початкових класів базових і ключових освітніх компетентностей. Лінійно-концентричний принцип розміщення матеріалу у навчальній програмі з природознавства дозволяє формувати і закріплювати ключові освітні компетентності в усіх класах початкової школи.
Список використаних джерел
1. Гільберг Т. Г. Природознавство : підруч. для загальноосвіт навч. закл. :1-й кл. / Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак. ‒ К. : Генеза, 2012. ‒ 112 с.
2. Гільберг Т. Г. Природознавство : підруч. для 2-го кл. загальноосвіт навч. закл. / Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак. ‒ К. : Генеза, 2012. ‒ 160 с.
3. Гільберг Т. Г. Природознавство : підруч. для 3-го кл. загальноосвіт навч. закл. / Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак. ‒ К. : Генеза, 2014. ‒ 176 с.
4. Гільберг Т. Г. Природознавство : підруч. для 4-го кл. загальноосвіт навч. закл. / Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак. ‒ К. : Генеза, 2015. ‒ 176 с.
5. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 1‒4 класи (зі змінами). – Тернопіль : Мандрівець, 2015. – 256 с.