РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Лихенко Вікторія,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб В. М.

У концепції діяльнісного підходу до вивчення особистості її активність ототожнюється з діяльністю. Активність ‒ це свідоме, вольове, цілеспрямоване виконання розумової чи фізичної роботи, яка необхідна для оволодіння знаннями, вміннями. За своєю суттю активність є готовністю (здатністю і прагненням) до енергійного, ініціативного оволодіння знаннями, докладанням вольових зусиль [2].

Уроки, особливо у початковій школі, доцільно будувати так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, шукає істину зі своїми однокласниками та з учителем. Така організація навчання дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках природознавства й забезпечити психологічний комфорт кожної дитини. А звідси бажання вчитися, позитивне ставлення до школи.

Розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках природознавства сприяють багато чинників.

Великі можливості розвитку пізнавальної активності має зміст навчального матеріалу. Для пояснення окремих явищ потрібно вчити дітей звертатися до науково-популярної літератури. Наприклад, щоб викликати інтерес і збагатити уявлення учнів про властивості підземної води на уроці природознавства під час опрацювання теми «Вода нашої місцевості», учитель може розповісти не тільки про звичайні мінеральні джерела, а й про існування в природі джерел з гарячою мінеральною водою. Під впливом почутих цікавих відомостей учні стають уважнішими та активнішими на уроках природознавства, а це є дуже важливим чинником для отримання подальших знань.

Навчальні проекти та міні-проекти природничого напряму, такі як «Людина на захисті природи», «Брати наші менші», «Ми – жителі планети Земля» також сприяють розвитку пізнавальних інтересів. При їх виконанні учні підходять до самостійного вирішення та дій, до вільного вибору завдань, до творчої діяльності. Це буває і в ситуаціях допомоги товаришам, коли є труднощі, в самоперевірці та аналізі результатів своєї діяльності, у висловленні суджень та їх обґрунтуванні.

Розвитку пізнавальної активності молодших школярів сприяє використання дослідів і спостережень, наочності на уроках. За допомогою наочності активізуються увага, сприймання, пам’ять, мислення; вона стимулює живе, зацікавлене спілкування дітей з приводу побаченого й почутого, викликає асоціативні зв’язки, розширює і уточнює поверхові і неповні уявлення дітей про рослинний світ.

Пізнавальні інтереси молодших школярів розвиваються під час проведення дидактичних ігор у навчальному процесі. Вони допомагають активізувати навчальну діяльність, розвивають спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення. Гра – природна діяльність творчого характеру, через яку діти пізнають світ і вільно проявляють себе. Використання дидактичних ігор природничого змісту дає змогу формувати в них міцні знання, підводити до узагальнень, розвивати мовлення та мислення. 

Використання ребусів, кросвордів, чайнвордів, шарад, анаграм – важливий засіб розвитку інтересу молодших школярів. Вони викликають позитивні емоції учнів, підвищений інтерес до навчального матеріалу, є цікавими формами перевірки засвоєння фактичного матеріалу.

Значне місце серед засобів, що сприяють активізації пізнавальної діяльності молодших школярів належить загадкам, які містять у собі великі можливості для розвитку уваги, кмітливості, уяви, асоціативного мислення, формування уміння виділяти й уподібнювати істотні ознаки об’єктів, стимулює допитливість. До кожної програмової теми курсу «Природознавство» можна дібрати загадки, що характеризують виучуваний об’єкт чи явище. Після відгадування загадки доцільно проілюструвати відповідь, доповнити відомостями про рослину, тварину чи предмет неживої природи. Запропонувати учням обґрунтувати й довести правильність своєї відповіді. Адже деякі загадки спонукають дітей до дослідницької роботи. Тому вчитель постійно запитує: «Як здогадалися? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували».

Основними етапами процесу формування пізнавальної активності є:

‒ підготовка ґрунту для появи пізнавальної активності ‒ створення умов, які сприяють виникненню потреби в даних знаннях і відповідному виді діяльності;

‒ створення позитивного ставлення до навчального предмета і до діяльності;

‒ організація діяльності, за якої формується справжній пізнавальний інтерес.

Л. К. Нарочна, Г. В. Ковальчук і К. Д. Гончарова [1] виділяють чотири умови формування пізнавальної активності:

‒ розуміння учнями змісту і значення виучуваного;

‒ наявність нового, як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду;

‒ емоційна привабливість навчання;

‒ наявність оптимальної системи тренувальних творчих вправ та пізнавальних завдань до відповідної «порції» програмового матеріалу.

Список використаних джерел

1. Нарочна Л. К. Методика викладання природознавства : навчальний посібник для учнів педагогічних училищ з спец. 0307 «Викладання у початкових класах» / Л. К. Нарочна, Г. В. Ковальчук, К. Д. Гончарова. ‒ К. : Вища школа, 1990. ‒ 301 с.

2.. Обухова Л. Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы / Л. Ф. Обухова. ‒  М. : Тривола, 1995. ‒ 352 с.

Please publish modules in offcanvas position.