Мельник Оксана,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб Н. П.
У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI ст. зазначається, що першочерговим завданням системи сучасної освіти є навчання відповідальному ставленню до власного здоров’я [3]. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей молодших школярів: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння соціуму.
В Державному стандарті початкової загальної освіти наголошується, що перед початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб учні засвоїли природничі знання, а й могли застосовувати їх в соціалізації та творчій самореалізації для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду [1].
Проблема формування знань про організм людини тісно пов’язана із формуванням навичок здорового способу життя, що визначається різким погіршенням здоров’я населення нашої країни. На сучасному етапі це насамперед зумовлено економічним та соціальним розвитком українського суспільства.
За даними Міністерства охорони здоров’я України нині кожна п’ята дитина народжується з аномаліями та патологіями здоров’я. У 90% школярів медпрацівники діагностують різноманітні захворювання. У дітей дошкільного віку прогресують хронічні хвороби серця, органів зору, кровоносної, опорно-рухової, нервової, ендокринної та інших систем. Для дітей молодшого шкільного віку характерними стали гіпертонія, неврози, гастрити, ожиріння тощо. З початком навчання у школі значно збільшується статичне, динамічне і психічне навантаження на окремі органи та системи органів у школярів. Порушення постави, погіршення зору досить часто називають «шкільними хворобами» [2].
Важливість формування здорового способу життя у молодших школярів обумовлена розумінням того, що тільки у ранньому дитинстві можна прищепити основні знання, навички і звички із збереження здоров’я, які з часом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини. Саме в молодшому шкільному віці формується мотивація здорового способу життя.
Формування в молодших школярів уявлень і понять про організм людини буде успішним при дотриманні таких педагогічних умов:
‒ виділення основних понять і уявлень про організм людини і здоровий спосіб життя, які є доступними для засвоєння дітьми молодшого шкільного віку;
‒ визначення основних критеріїв сформованості культури здорового способу життя;
‒ освоєння молодшими школярами виділених понять і уявлень при вивченні природознавства;
‒ забезпечення наступності у формуванні уявлень і понять про організм людини в учнів молодшого шкільного віку;
‒закріплення отриманих знань і практичне застосування їх для формування здорового способу життя.
У зв’язку з цим головним завданням початкової школи є створення умов, що гарантують збереження і зміцнення здоров’я учнів та формування в них основ здорового способу життя. Початкова школа зможе успішно вирішити поставлені завдання за умови, якщо стане «школою здорового способу життя», тобто буде використовувати здоров’язберігаючі технології навчання. У закладах освіти навчальна, фізична, виховна діяльність дітей має відповідати віковим та фізіологічним нормативам і проводитися в належних санітарно-гігієнічних умовах.
З метою забезпечення системного підходу до формування знань про організм людини створена система впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчальний процес молодших школярів. Вона представляє собою взаємозв’язок трьох підсистем ‒ це впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій, оздоровча робота в урочний час, впровадження технологій навчання здоров’ю та формування знань про організм людини, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я.
Використання засобів сучасних педагогічних технологій сприяє проведенню низки заходів, які поліпшують функціонування мозку, підвищують працездатність, відновлюють тонус м’язів, підтримують правильну поставу, знімають напруження з органів зору і слуху, створюють умови для розвитку фізичних можливостей.
Отже використання здоров’язберігаючих освітніх технологій забезпечує оптимальні умови для збереження здоров’я молодших школярів і сприяє підвищенню якості навчання.
Список використаних джерел
1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/doc/files/news/87/8793/01_ukr.pdf
2. Кумпан О. В. Роль здоров’язбережувальних технологій у формуванні навичок здорового способу життя // О. В. Кумпан / Психолого-педагогічний супровід гармонійного розвитку дитини в загальноосвітніх закладах: збірник матеріалів регіональних науково-методичних семінарів для науковців, практичних працівників та студентів (15, 16 лютого 2017 р.) / [гол. ред. І. І. Демченко та ін.]. Випуск ІІ. ‒ Умань : ФОП Жовтий, 2017. ‒ С. 63‒67.
3. Національна доктрина розвитку освіти / Збірник нормативних документів з освіти та виховання / Упоряд. З. М. Онишків. – Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. – 172 с.