Михно Наталія,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб Н. П.
Впровадження інноваційно-логопедичних технологій є пріоритетною сходинкою у освітньому процесі. Основна мета їх впровадження полягає в гармонійному поєднанні сучасних інноваційних технологій з традиційними засобами навчання та розвитку дошкільників [1]. Особливої значущості набуває питання володіння кожним логопедом сучасними корекційними логопедичними технологіями та грамотному застосуванні їх у практичній професійній діяльності. Використання в корекційній роботі різноманітних логопедичних технологій, які включають нетрадиційні методи та прийоми, запобігає втомі дітей із різною мовленнєвою патологією, підтримує у них пізнавальну активність та підвищує ефективність логопедичної роботи в цілому
Фізична реабілітація дітей є важливою ланкою та невід’ємною частиною всієї системи корекційно-реабілітаційної роботи. Важливою метою фізичної реабілітації дітей з обмеженими можливостями є створення за допомогою корекційних вправ і спеціальних рухових режимів передумови для успішної побутової, трудової, соціальної адаптації та інтеграції в суспільство [2].
У наш час в системі спеціальної освіти приділяється значна увага фізичній реабілітації та корекції рухової сфери дітей з особливими освітніми потребами. Характерними ознаками вроджених або рано набутих форм стійкого органічного порушення пізнавальної діяльності, як відомо, є порушення руху. У зв’язку із цим не втрачають своєї актуальності питання реабілітаційної допомоги дітям із мовленнєвими порушеннями для попередження і корекції вторинних психічних відхилень, а також оволодіння новими логопедичними технологіями з урахуванням особистісно орієнтованої парадигми освіти, що сприяло б соціалізації дітей в умовах інклюзивного навчання.
Встановлено, що фізичні навантаження під час виконання рухів впливають на оперативність мислення та швидкість засвоєння інформації. Під впливом фізичних навантажень змінюється динаміка розумових процесів на позитивне. Специфіка рухів, їх різноманітність поліпшує когнітивні процеси.
Аналіз методичної літератури свідчить, що дітям дошкільного віку із мовленнєвими порушеннями притаманна загальна соматична ослабленість, уповільнення розвитку локомоторних функцій [1; 3]. Також для них характерне і деяке відставання в розвитку рухової сфери. Це виявляється у недостатній координації складних рухів, зниженні швидкості й спритності їх виконання. Зазначені труднощі ускладнюють оволодіння дітьми з порушенням мовлення програмою навчання і виховання в умовах закладів дошкільної освіти. Такі діти потребують фізичної реабілітації, а саме своєчасної спеціальної мовленнєвої підготовки до школи, формування мислення, уваги, пізнавальної діяльності, поведінки та розвитку особистості загалом.
Завдання комплексної оздоровчої системи фізичної реабілітації для дітей із порушенням мовлення мають бути спрямовані на те, щоб покращити фізичний та функціональний стан дітей із порушенням мовлення; підвищити ефективність корекції мовленнєвих порушень; підготувати дітей до фізичних навантажень у школі; запобігти вторинним мовленнєвим дефектам та погіршення стану здоров’я.
Комплексна коригувальна система фізичної реабілітації для дітей із мовленнєвими порушеннями старшого дошкільного віку повинна містити вправи з лікувальної фізичної культури у поєднанні з дихальними вправами та елементами загартування. Також доцільно використовувати методи фізіотерапевтичного лікування, що індивідуально призначається лікарем та контролюється медичною сестрою. Разом із тим необхідно проводити різні види масажу (самомасажу), які б могли виконувати діти або їх батьки навіть у домашніх умовах. Коригувальна система фізичної реабілітації має регламентувалася режимом дня старших дошкільників із порушенням мови і поєднувалася з логопедичною роботою.
Отже, програма фізичної реабілітації мовлення дітей із мовленнєвими порушеннями має бути спрямована на роботу із постановки діафрагмального дихання, подовження тривалості фази видиху; формування навичок раціонального голосоутворення та артикуляції. Запропонована програма передбачає методику проведення розслабляючого та активізуючого логопедичного масажу; пасивно-активну гімнастику мімічних м’язів та артикуляційного апарату; активну гімнастику на дистальні відділи та м’язову релаксацію.
Список використаних джерел
1. Акименко В. М. Развивающие технологии в логопедии / В. М. Акименко. ‒ Ростов н/Д. : Феникс, 2011. ‒ 256 с.
2. Голуб Н. П., Голуб В. М. Фізична та психологічна реабілітація: навчальний посібник для студентів факультетів дошкільної та початкової освіти вищих навчальних закладів / Надія Петрівна Голуб, Володимир Миколайович Голуб. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Уманський ДПУ імені Павла Тичини. – Умань : ВПЦ Візаві, 2012. – 118 с.
3. Потапенко О. М. Удосконалення мовлення дітей засобами логопедичного масажу / О. М. Потапенко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. ‒ 2014. ‒ Вип. 27. ‒ С. 170‒174.