Пастушок Сніжана,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., професор Коберник Г. І.
Формування логічного мислення молодших школярів – важлива складова частина педагогічного процесу. Допомогти учням повною мірою виявити свої здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал – одна з основних завдань сучасної школи [3].
Ніхто не буде сперечатися з тим, що кожен учитель повинен розвивати логічне мислення учнів. Про це говориться в методичній літературі, у пояснювальних записках до навчальних програм. Однак, як це робити, учитель не завжди знає. Як наслідок – розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старшокласників, не володіє основними прийомами логічного мислення [2].
На мою думку, починати розвивати логічне мислення дітей потрібно вже під час навчання в дитячому садку; зробити мислення дітей нестандартним, навчити їх міркувати самостійно.
Роль математики в розвитку логічного мислення винятково велика тому, що вона є однією із теоретичних наук шкільної освіти. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного. Це означає, що перед методикою навчання математики постають нові задачі, пов’язані з розвитком логічного мислення. Перші математичні знання засвоюються дитиною у певній, придатній до її розуміння системі, у якій окремі положення логічно пов’язані та випливають одне з одного.
З метою розвитку логічного мислення учня вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих [5].
Учень здатний уявити собі предмети в різних просторових положеннях, подумки змінюючи їх взаємне розташування. Особливе значення має для розвитку мислення дитини вміння розв’язувати задачі різного виду, рівня різної складності, як прості, так і складені, як стандартні, так і нестандартні.
В цілому, логічне мислення розширює межі пізнання, дає можливість вийти за межі безпосереднього досвіду відчуттів і сприйняття. Мислення дає можливість знати і судити про те, що людина безпосередньо не спостерігає та не сприймає. Воно дозволяє передбачати настання таких явищ, які в даний момент не існують.
Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі школярів знайшли відображення в працях Ю. К. Бабанського, І. А. Барташнікової, В. П. Бєспалько, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, Є. М. Кабанова-Меллер, В. Ф. Паламарчук та багатьох інших [2].
У педагогічних дослідженнях цих та інших авторів розглянуті проблеми взаємозв’язку логічного мислення і творчого саморозвитку школярів, методи та технології розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій школярами, їх зв’язок з розумовим розвитком дитини. У роботах цих авторів даються не тільки методичні рекомендації з розвитку логічного мислення, але і міститься велика кількість логічних завдань, які можуть бути використані при навчанні молодших школярів.
Проте проблема формування логічного мислення учнів початкових класів залишається недостатньо дослідженою [3].
Актуальність такого дослідження зумовлена сучасними тенденціями освіти, так як розвиток логічного мислення сприяє підвищенню культури мислення, що веде до взаєморозуміння, точного вираження думок, уміння знаходити помилки в міркуваннях.
Метою статті є аналіз стану проблеми формування логічного мислення у молодших школярів на основі вивчення наукової літератури, методики викладання математики; розробка системи навчальних завдань, спрямованих на формування логічного мислення на уроках математики у початкових класах, встановлення впливу діяльності вчителя на формування логічного мислення учнів [2].
У дослідженні проблеми формування логічного мислення перспективним є напрям, згідно з яким, з одного боку, передбачається навчання школярів прийомам логічного мислення, а з іншого – оволодіння учнями прийомами самоуправління власною інтелектуальною діяльністю. У математиці логічність мислення співвідноситься із формальною стороною, що описується законами логічних операцій [5].
Особливістю логічних умінь є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і мислити, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки.
Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це пов’язано як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю навчального матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.
Щоб розвивати гнучкість логічного мислення й підтримувати у дітей інтерес до знань, можна на одному занятті давати завдання з різних розділів. Бажано якомога частіше використовувати ігрову форму проведення занять, чергувати індивідуальну роботу дітей з колективною роботою в групах. Доцільно заохочувати дітей самостійно створювати аналогічні завдання та ігри, оскільки це допомагає глибше осмислити матеріал, що опрацьовується [4].
Основна робота для розвитку логічного мислення повинна здійснюватися одночасно із роботою над задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – прекрасний інструмент для такого розвитку. Найбільший ефект при розв’язанні та розумінні задач може бути досягнутий при використанні різних форм роботи над задачею, таких як:
робота над розв’язаною задачею;
рішення задач різними способами;
правильно організований спосіб аналізу задачі – від питання або від даних до питання;
уявлення ситуації, описаної в задачі. Поділ тексту задачі на смислові частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка;
самостійне складання задач;
рішення задач з відсутніми чи зайвими даними;
зміна питання задачі;
складання виразів за даними задачі і їх обґрунтування;
пояснення готового розв’язання задачі;
використання прийому порівняння задач і їхніх рішень;
запис двох рішень на дошці: одного правильного, іншого – не правильного;
складання аналогічної задачі із зміненими даними та зворотної задачі.
Систематичне використання на уроках математики і позаурочних заняттях спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш упевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях життя, а також активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті [1].
Дидактичні вправи для розвитку логічного мислення, які використовують на уроках математики, починаючи з 1класу :
Магічні квадрати (Знайти закономірність у розташуванні цифр та фігур, а потім заповнити порожню клітинку (чи кілька клітинок.).)
Гра "Чарівні перетворення". (Геометричні фігури перетворити на якісь предмети – чоловічків, тварин, фантастичні істоти та на інші смішні фігури.)
Лабіринт. (Знайти ходи між заплутаними лініями.)
Хитрі намистинки. (Встановивши закономірність розташування чисел у рядку, дописати ще кілька.)
Числові ребуси. (Розшифрувати приклади, записані за допомогою букв (однаковими буквами позначаються однакові цифри.))
Цікаві фігури. (Знайти точку на фігурі, починаючи з якої можна обвести всю фігуру, не відриваючи руки і не повторюючи жодної лінії двічі.)
Логічні ланцюжки. (Простежити, як змінюються числа на першому малюнку; використати цю закономірність під час заповнення порожніх кілець ланцюжків на наступних малюнках.)
Бульбашки. (Знайти взаємозв’язок між числами в кружечках і кількістю точок. Вписати відповідні числа на наступних малюнках.)
Шостий зайвий. (Одне з чисел не містить тих ознак, за якими можна об'єднати решту чисел. Знайти це число і вказати ознаку, що об’єднує решту чисел.)
Логічні розфарбовки. (Жовтий, синій, і зелений, і червоний олівці треба, щоб розмалювати гарні пірамідки ці. Лиш кмітливі дуже дітки розмалюють пірамідки: кольорів – чотири всюди, кільця ж різні мають бути.)
Логічні казки.
Треба пам'ятати, що математика – один з найбільш важких навчальних предметів, але включення дидактичних ігор і вправ дозволяє частіше міняти види діяльності на уроці, і це створює умови для підвищення емоційного ставлення до змісту навчального матеріалу, забезпечує його доступність і усвідомленість.
Формування логічного мислення учнів початкових класів буде успішним, якщо:
– використовувати систему певних математичних задач;
– молодший школяр буде не тільки об’єктом, але і суб’єктом розвитку логічного мислення;
– у класі будуть створені сприятливі педагогічні умови для розвитку логічного мислення [6].
Виходячи з поставленої мети, можна визначити завдання:
– забезпечити мотивацію учнів до освоєння логічних операцій;
– використовувати діяльнісний та особистісно орієнтований підхід до розвитку логічного мислення школярів;
– забезпечити варіативність змісту навчальних занять;
– ввести в структуру уроку етапи, що дозволяють акцентувати увагу і зосереджувати зусилля на розвитку логічного мислення;
– використовувати на уроках спеціально підібрані навчальні завдання з урахуванням вікових особливостей мислення дітей [4].
У принципі в підручниках математики досить чітко прослідковується лінія на розвиток пізнавальних інтересів учнів: у них є вправи, спрямовані на розвиток уваги, спостережливості, пам'яті, а також завдання розвиваючого характеру, завдання логічного характеру, завдання, що вимагають застосування знань у нових умовах. Такі завдання повинні включатися в заняття в певній системі через використання методу індуктивного міркування, вести учнів до мети. Необхідно вчити дітей помічати закономірності, подібність і відмінність, починаючи із простих вправ, поступово ускладнюючи їх.
Отже, найважливішим завданням математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення. Учитель повинен правильно підбирати і систематично використовувати вправи і завдання логічного характеру [5, 2].
Список використаних джерел
1. Н. Д. Основи культури мовлення. / Н. Д. Бабич – Львів : Світ, 1990. – 232 с.
2. Ящук Олена. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. / Випуск 52, 2015.-153-157 с.
3. Богданович М. В., Винєєва Т. В., Шарапова Л. С. Математика: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1988. – 144 с.
4. Митник О. Математична логіка як навчальний предмет / О. Митник // Початкова школа. – 1997. – № 11. – С. 17–19.
5. Митник О. Математична логіка як навчальний предмет / О. Митник // Початкова школа. – 1998. – № 11. – С. 37–39.
6. Середа В. Ю. Математична логіка в шкільному курсі математики: Посібник для самоосвіти вчителів / В. Ю. Середа – К. : Рад. Школа, 1984. – 144 с2. Дутко Л., Московченко В. Складання і розв’язування задач з логічним навантаженням // Початкова школа. – 2005. – № 9. – С. 31 – 33.