Соколова Ольга,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: Веремієнко В. О.
У наш час спілкування на великих відстанях стало можливо завдяки глобальній мережі Інтернет. Згідно досліджень виявлено, що більшість студентів проводять значну частину часу в соціальних мережах. З самого початку створені соціальні мережі передбачали комунікативно-інформаційну функцію.
Термін «соціальна мережа» з’явився задовго до появи Інтернету у 1954 році і означав тісні взаємовідносини між двома і більше людьми. Його запропонував соціолог з «Манчестерської школи» Джеймс Барнс. Хто ввів спілкування в Інтернет у світі – версій багато, однак прийнято вважати, що першим є американський веб-портал Classmates.com, створений у 1995 році Ренді Конрадом, власником компанії Classmates Online Inc [3].
Більшість із соціальних мереж в Інтернеті є публічними та зосереджені на певних галузях: мережа для обміну фотографій Flickr (www.flickr.com), персональний онлайн щоденник LiveJournal (www.livejournal.com), молодіжні соціальні мережі Connect.ua (connect.ua), ділова соціальна мережа для професіоналів Profeo (profeo.com.ua), соціальна мережа для науковців «Українські науковці у світі» (husw.com.ua) тощо.
Можна виділити наступні аргументи на користь застосування соціальних мереж в освіті:
1. Соціальні мережі дозволяють оперативно ділитися зі студентами важливою інформацією і робити нагадування.
2. Навчаючись в соціальних мережах, студенти освоюють сучасні навички, а саме, оволодіння засобами і способами комунікації з іншими людьми і пошук-аналіз інформації в епоху інформаційного суспільства.
3. Соціальні мережі дозволяють студентам поділитися тим, чого вони навчилися не тільки зі своїми однокурсниками, а й з усім світом.
4. Якщо з якоїсь причини студент пропустив заняття, він не випадає з освітнього процесу, тому що може спостерігати за навчальною роботою і брати в ній участь в режимі “онлайн”.
5. Можливість постійної взаємодії викладачів зі студентами в мережі.
6. У освітній процес можуть бути залучені і батьки.
7. Сором'язливі студенти почувають себе більш комфортно в соціальних мережах і стають більш активними учасниками навчального процесу.
8. У плані комунікації, соціальні мережі роблять викладачів більш доступними для студентів.
Якщо говорити про статистику, то перші місця серед користувачів нашої країни все ще посідають мережі VK та Однокласники, що пов’язано, в першу чергу, з віковою категорією користувачів цих мереж (молодь до 18 років). Проте кількість користувачів мережі Facebook стрімко зростає, а закордонний досвід використання педагогами соціальних мереж вказує на ефективність використання саме цієї мережі, що пов’язано з рядом її переваг:
групового навчання (для роботи в навчальних міні-групах);
персонального навчання (для самоосвіти);
випадкового навчання (можливість пізнавати щось нове несвідомо);
внутрішньошкільного навчання (використання з метою інформування щодо функціонування навчального закладу та заходів, пов’язаних з цим).
надсилання файлів іншим користувачам;
авторизація на англомовних (і не тільки) сайтах без реєстрації і з використанням акаунту Facebook тощо.
Ще одна із соціальних мереж, де відбувається системна циркуляція необхідних відомостей та даних, є Edutopia, головна мета якої допомагати навчальним закладам створювати і упроваджувати соціальні медіа-засоби в навчальний процес. Edutopia направлена на об’єднання викладачів, що використовують інноваційні засоби навчання в своїй практиці і готових поділитись досвідом з іншими [4].
Twitter – ще один різновид соціальної мережі, що містить інструмент мікроблогінгу, заснований на технології Web 2.0. З 2007-2008 років факультети університетів США стали проводити експерименти, пов’язані з можливістю використання мікроблогінгу Twitter в навчальних аудиторіях як засіб для інтерактивного навчання іноземним мовам, управлінню проектами, інформаційним системам [5].
Для того, щоб просте спілкування у Twitter було спрямоване на навчання, від повідомлення-питання, яке розмістив студент у Twitter, до отримання ним кінцевої відповіді, викладач повинен брати неперервну активну участь, а саме:
до появи повідомлення-питання викладач повинен сформулювати задачу перед студентом;
для формування множини повідомлень-відповідей викладач може сам брати участь, повинен залучити одногрупників до обговорення питання і допомогти знайти групи релевантних користувачів, наприклад, практикуючих фахівців;
на етапі аналізу отриманих відповідей і усунення протиріч викладач повинен спрямовувати студента на прийняття правильного рішення.
Не залишаються поза межами уваги і такі соціальні мережі як «Вконтакте» та «Однокласники», які дозволяють створювати групи за інтересами, зокрема з науковою чи навчальною метою. Особливістю таких груп є віртуальне спілкування між викладачем та студентом, де останній може в он-лайновому режимі ставити запитання і отримувати відповіді. Зокрема викладач також може надсилати індивідуальні завдання і при необхідності надавати консультації [5].
Соціальні мережі також доцільно використовувати для проведення позакласної роботи і для спілкування між учасниками олімпіад, змагань, літніх шкіл, семінарів, таборів, гуртків та ін., що дозволяє не тільки створити позитивний емоційний клімат заходів, а і підвищити їхню якість проведення [2].
В свою чергу, Клименко О. А. виділяє наступні основні принципи соціальної мережі:
1) ідентифікація – можливість вказати інформацію про себе (школу, інститут, дату народження, улюблені заняття, книги, кінофільми, уміння тощо);
2) присутність на сайті – можливість побачити, хто в даний час знаходиться на сайті, і вступити в діалог з іншими учасниками;
3) відносини – можливість описати відносини між двома користувачами (друзі, члени сім'ї, друзі друзів тощо);
4) спілкування – можливість спілкуватися з іншими учасниками мережі (відправляти особисті повідомлення, коментувати матеріали);
5) групи – можливість сформувати всередині соціальної мережі спільноти за інтересами;
6) репутація – можливість дізнатися статус іншого учасника, простежити його поведінку всередині соціальної мережі;
7) обмін – можливість поділитися з іншими учасниками значущими для них матеріалами (фотографіями, документами, посиланнями, презентаціями) [1].
Отже, регулярне використання соціальних мереж з метою організації навчального процесу сприяє культурі спілкування у віртуальному середовищі та отримання різної інформації у зручний для себе час і комфортній обстановці.
Список використаних джерел
1. Клименко О. А. Социальные сети как средство обучения и взаимодействия участников образовательного процесса [Електронний ресурс] / О. А. Клименко // Теория и практика образования в современном мире: материалы междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.). – СПб.: Реноме, 2012. – С. 405-407. – Режим доступу: http://www.moluch.ru/conf/ped/archive/21/1799/.
2. Яцишин А. В. Застосування віртуальних соціальних мереж для потреб загальної середньої освіти / А. В. Яцишин // Інформаційні технології в освіті. – 2014. – № 19. – С. 119–126.
3. Івашньова С. В. Використання соціальних сервісів та соціальних мереж в освіті / С. В. Івашньова // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2012. – № 2. – С. 15-17.
4. Черненко В. «Майкрософт Україна» запускає професійну соціальну мережу для освітян / В. Черненко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.microsoft.com/ukraine/news/issues/2009/10/socnet.mspx 9
5. Hargadon S. Educational Networking: The important role Web 2.0 will play in education [Electronic Resource] / S. Hargadon. − Access: http://www.stevehargadon.com/2009/12/social-networking-in-education.htm