Сторчак Альона,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., професор Муковіз О. П.
З розвитком інформаційних технологій арсенал дидактичних засобів для початкової школи значним чином розширився. Для підтримки навчання молодших школярів розроблено велику кількість електронних ресурсів – навчаючих і контролюючих програм, тренажерів, енциклопедій тощо, створення яких було пов’язано з кропіткою роботою колективів професіоналів – програмістів, художників, методистів, сценаристів та інших фахівців. Незважаючи на потужність розроблених ресурсів, інтерактивність, мультимедійність, їх застосування у практиці шкільного навчання часто виявлялося неефективним і не дало змогу отримати відчутний результат. Однією із причин такого протиріччя є орієнтація дидактичних ресурсів на певного «середнього» школяра, неможливість їх адаптації та пристосування до потреб конкретних учнів та конкретного уроку.
Поява і удосконалення інструментальних засобів підготовки електронних ресурсів для багатьох вчителів стали стимулом створення авторських дидактичних засобів, призначених для розв’язання конкретних педагогічних завдань на уроці.
Проблеми проектування електронних засобів навчання висвітлюються у численних публікаціях науковців і практиків-розробників.
Значна частина наукових праць стосується розробки електронних засобів навчання для системи професійної та вищої освіти. Зокрема, роботи Т. М. Шалкіної, В. В. Запорожко, А. О. Ричкової присвячені проектуванню навчально-методичних комплексів для професійної освіти. Авторами на основі аналізу моделі майбутнього спеціаліста, вимог до його професійної компетентності визначені такі етапи створення електронних комплексів: визначення цілей створення електронного комплексу, створення педагогічного сценарію, створення дизайну, розробка програмного забезпечення, апробація у навчальному процесі, експертиза й оцінка якості розробленого комплексу [1].
Аналіз наукових джерел свідчить, що процес проектування електронних дидактичних ресурсів містить певні обов’язкові етапи, які є незалежними від того, який ресурс має бути спроектований і для яких користувачів, від необхідності його масового тиражування та інших чинників. Такими етапами є – цілепокладальний, конструювальний і упровадження в навчальний процес. Разом з тим, специфіка об’єкту проектування й особливості користувачів електронного ресурсу суттєво впливають на сутність обов’язкових етапів, призводять до трансформації їх складових і виокремлення нових етапів, що спрямовані на розробку відповідного дидактичного засобу.
Проектування електронного ресурсу розпочинається з визначення його цільового призначення. Електронний ресурс може бути спрямований на досягнення пізнавальних цілей (ознайомитись з навчальним матеріалом, оволодіти навичками розв’язання завдань, повторити певні поняття, ознайомитися з шляхами навігації у веб-просторі тощо), розвивальних (формування прийомів мисленнєвої діяльності, розвиток навичок самостійної роботи тощо), виховних (формування упевненості у власних силах, моральних якостей тощо). При проектуванні електронного ресурсу вчитель має визначити цілі, які мають бути досягнуті за допомогою ресурсу.
Використання електронного ресурсу повинно бути педагогічно виправданим, доцільним і обґрунтованим, зумовленим насамперед неможливістю досягнення навчальної мети шляхом звичайної взаємодії вчителя зі школярами. Це потребує ретельної попередньої аналітичної діяльності вчителя, яка спрямована на визначення шляхів реалізації дидактичної мети в умовах наявного контингенту школярів. Така діяльність має передбачати з’ясування традиційних складностей, які виникають у школярів при опануванні обраної теми, виявлення тих труднощів, що пов’язані з індивідуальними особливостями учнів, з прогалинами в їх знаннях і уміннях. Крім того, слід передбачити ті утруднення, з якими учень може зіштовхнутися в процесі роботи з програмним засобом, і визначити місце компонентів системи заходів, спрямованих на їх усунення [3].
На основі проведеної аналітичної роботи вчитель може припустити, які шляхи досягнення дидактичної мети будуть зручними для школярів даного класу і продумати можливі варіанти просування кожного школяра в середовищі ресурсу, які відповідають його можливостям та індивідуальним особливостям. Можливі варіанти шляхів просування школяра відображаються у структурній моделі електронного ресурсу. Разом з тим, вчитель має залишити школярам ініціативу і свободу у виборі власної траєкторії навчання, можливість змінювати обраний шлях, здійснювати різні спроби.
Важливою складовою підготовки змістового наповнення електронного ресурсу є продумування форми подання практичних завдань для школярів. Незвична форма завдання сприятиме виникненню інтересу до виконання рутинних навчальних дій, допоможе уникнути одноманітності у відпрацюванні умінь і формуванні навичок.
Здійснена аналітична і методична робота вчителя дають змогу реалізувати розроблену структуру ресурсу в програмному середовищі. З цією метою необхідно проаналізувати наявні інструментальні засоби і вибрати саме такі, що надають найбільш зручні можливості для створення програмного середовища, забезпечення функціональності потрібних персонажів, компонентів контролю, діагностики тощо, не вдаючись до програмування. Попередня розробка дизайну електронного ресурсу дасть змогу спростити і стандартизувати процес наповнення середовища навчальними матеріалами.
Після підготовки дизайну середовища електронного ресурсу відбувається конструювальна діяльність вчителя, яка полягає в реалізації методичного задуму – наповненні розробленої структури середовища підготовленими матеріалами. Конструювання заслуговує особливої уваги, оскільки для молодших школярів важливо, щоб в результаті було створено цілісне комфортне середовище, наповнене видовищними елементами; інструментами діяльності; анімованими персонажами тощо.
Після наповнення структури середовища методичними матеріалами електронний ресурс повинен піддатися попередній експертизі перш, ніж ресурс буде пред’явлено школярам. Автор значну увагу повинен приділити перевірці якості реалізації педагогічного задуму. Вчителю потрібно уважно проаналізувати проектований електронний ресурс щодо: функціональності всіх елементів, відповідності ергономічним вимогам, можливості завершення роботи школяра з ресурсом в будь-який момент [4]. Крім того, слід з’ясувати, чи потрібно встановлювати на учнівський комп’ютер додаткове обладнання, або додаткове програмне забезпечення.
Під час апробації електронного ресурсу в навчальній практиці молодших школярів вчитель має змогу визначити, наскільки досягнуто поставлену мету всіма школярами і якою мірою подолано труднощі в опануванні навчального матеріалу.
Результати спостереження за роботою школярів з ресурсом під час апробації дають змогу здійснити рефлексію виконаної роботи та корекцію розробленого ресурсу. Таким чином, постійно удосконалюючи розроблений ресурс, вчитель робить його максимально наближеним до школярів класу, до власної методичної системи. Крім того, на відміну від використання готових електронних ресурсів, значним чином скорочується термін, необхідний для випуску поновленої версії ресурсу – адже при проектуванні авторських дидактичних ресурсів практикуючий вчитель є і розробником, і методистом, і експертом, і особою, яка його упроваджуватиме у навчальний процес. Це дає змогу оперативно реагувати на поточні потреби і відповідно коригувати дидактичний ресурс.
Отже, на основі аналізу сутності розробки електронних засобів навчання для вищої і професійної освіти, проектування електронних підручників, комерційних програмних продуктів навчального призначення, нами розкрито сутність етапів проектування авторських електронних дидактичних ресурсів для молодших школярів – цілепокладального, аналітичного, етапу створення структурної моделі, методичного інструментального, конструювального, етапу попередньої експертизи, апробації, корекційно-рефлексивного етапу.
Список використаних джерел:
1. Башмаков А. И. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем / А. И.Башмаков, И. А.Башмаков. – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 2003. – 616 с.
2. Беляев М. И. Технология создания электронных средств обучения [Електронний ресурс]: / Беляев М. И., Гриншкун В.В., Краснова Г. А. - Режим доступу: http://uu.vlsu.ru/files/Tekhnologija_sozdanija_EHSO.pdf
3. Білоусова Л. І. Дидактичні функції електронних навчальних ресурсів для молодших школярів / Білоусова Л. І., Олефіренко Н В. // Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс] – 2012. – Том 32. - № 6. – Режим доступу http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/760/570.
4. Васильева М. С., Оморокова М. И., Светловская Н. Н. Актуальные проблемы обучения чтению в начальных классах. – М., Педагогика, 1997