Головачова Кристина Григорівна
викладач основ правознавства
Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровський педагогічний коледж» Дніпропетровської обласної ради»
м. Дніпро, Україна
магістр 1 курсу (ЗФН)
Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини
м. Умань, Україна
Котяш Ірина Сергіївна
викладач методики початкової освіти
Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровський педагогічний коледж» Дніпропетровської обласної ради»
м. Дніпро, Україна
аспірантка 1 курсу ( ЗФН)
Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини
м. Умань, Україна
Сучасні педагогічні дослідження свідчать, що проблема запровадження і використання сучасних педагогічних технологій у змісті екологічної підготовки здобувачів освіти є однією з актуальних. Проектні технології зараз широко використовують у різних галузях знань та при вивченні різних навчальних дисциплін. Дослідженням проектних технологій, методологій навчальних проектів та використання їх у вищій освіті присвячені праці зарубіжних та вітчизняних вчених (О. Л. Блохін, О.І. Воінова, І.Г. Єрмаков, О.В. Зосименко, П.М. Олійник, Н.Ю. Пахомова, О.А. Пеньковських та ін.)
Серед головних переваг проектних технологій є:розвиток пізнавальної активності здобувачів освіти; більш глибоке засвоєння програмного матеріалу; вмінь та навичок самостійно конструювати свої знання; орієнтуватися в інформаційному просторі; інтегрувати та узагальнювати знання, отримані з різних джерел у процесі теоретичного і практичного навчання.
За дослідженнями Л.Б. Лук’янової – використання проектної технології у процесі екологічної підготовки має низку позитивних ознак, а саме:
- акцентує увагу на процесі самостійного пізнання, самостійному досягненні поставленої мети;
- формує мотивацію навчання, поглиблює інтерес як до екологічних проблем, так і до власних можливостей щодо особистої участі у їх розв’язанні;
- формує навички орієнтації в сучасному інформаційному просторі;
- розвиває вміння співпраці у творчій групі [1, с. 74-80].
Це дає підстави відзначити, що їх використання в процесі екологічної підготовки здобувачів освіти повинно сприяти підвищенню їх рівня.
На основі педагогічних досліджень можна визначити вихідні позиції проектних технологій: в центрі уваги є здобувач освіти; сприяння розвитку його творчих здібностей; освітній процес будується не за логікою навчального предмету, а за логікою діяльності студента, що підвищує його мотивацію до навчання; індивідуальний темп роботи студента над проектом забезпечує кожному свій рівень розвитку; універсальне використання в різних ситуаціях базових знань забезпечує усвідомлене та глибоке їх засвоєння; комплексний характер навчальних проектів сприяє збалансованому розвитку основних фізіологічних та психічних функцій студента [2; 3].
Отже, сутність проектних технологій полягає у тому, що здобувач освіти під час роботи над проектом пізнає реальні процеси та об’єкти, проживає конкретні ситуації, проникає у глибину явищ, процесів та конструює нові об’єкти [4, с. 246].
На думку автора, головними вимогами до використання проектних технологій в процесі екологічної підготовки студентів є: виокремлення вагомої екологічної проблеми, яка, насамперед, вимагає інтегрованого знання з різних навчальних дисциплін; організація самостійно-пізнавальної діяльності студентів; наявність теоретичної та практичної значущості передбачуваних результатів екологічного проекту; визначення структури змістовної складової проекту з поетапним узагальненням результатів та їх оприлюднення.
У педагогічній та методичній літературі немає єдиної точки зору щодо планування етапів роботи над проектом. Розглянемо структуру проекту яку пропонує Є.С. Полат [5, с. 78-79]: вибір теми та типу проекту, визначення кількості учасників проекту; визначення проблеми учнями за допомогою вчителя; розподіл завдань, обговорення методів роботи, пошук інформації та творчих рішень; самостійна робота учнів; проміжні обговорення отриманих результатів; захист проектів (при наявності опонентів); завершення роботи: колективне обговорення, експертиза, виставлення оцінок, формулювання висновків.
На думку автора, доцільним використовувати три етапи, які передбачають різні види робіт: підготовчий, практично-дослідницький та заключний. Кожен із етапів має певні завдання та зміст.
1. Підготовчий етап - полягає у визначенні тематики проекту. Тематика проектів пропонується викладачем з урахуванням навчального матеріалу з дисципліни, або студентами, виходячи з їх інтересів. Вона може стосуватися як теоретичних так і практичних завдань. На даному етапі відбувається визначення проблеми проекту. Створення проблемних ситуацій підвищує інтерес та мотивацію студентів щодо проектної діяльності.
Наступним кроком є створення колективу виконавців і поділ його на дослідницькі групи; розподіл завдань за групами; планування роботи та пошуку джерел інформації. У процесі визначеної діяльності обирається інструментарій, формується теоретична база, здійснюється організаційна діяльність щодо підготовки проекту під керівництвом викладача.
2. Практично-дослідницький етап - передбачає самостійну роботу студентів над проектом: збирання та накопичення інформації, її вивчення та опрацювання; аналіз, систематизація та узагальнення матеріалу; викладення висновків у вигляді рефератів, відеороликів, мультимедійних презентацій рекомендацій тощо; складання загального звіту. Цей етап є основним у проектній діяльності студентів. Характеризується відсутністю втручання педагога у роботу студентів. Викладач здійснює функції координатора. Отже забезпечується зміна форми набуття знань – від пасивного сприйняття до активної участі. Викладач виконує функцію ініціатора, якому необхідно аргументувати доцільність відповідної діяльності студента, ініціювати його активність, стимулювати до обґрунтованого вибору теми, координувати діяльність [6, с. 25]. Водночас, дослідники означеної проблеми вважають, що за умов проектної діяльності докорінно змінюються функції викладача й відносини в системі «викладач – учень». Їх сутність полягає утому, що учень визначає мету діяльності – викладач допомагає йому в цьому; учень відкриває нові знання – викладач рекомендує джерело знань; учень експериментує – викладач розкриває можливі форми і методи експерименту; учень обирає – викладач сприяє прогнозуванню результату вибору; учень активний – викладач створює умови для прояву активності; учень несе відповідальність за результати своєї діяльності – викладач допомагає оцінити отримані результати і виявити способи удосконалення діяльності [5, с. 26].
В процесі самостійної роботи здобувач освіти отримує навички визначати проблему, обирати джерела інформації, форми презентації результатів проведеної роботи в залежності від навчальної ситуації.
3. Заключний етап - на даному етапі відбувається презентація проектів, колективне обговорення результатів, оцінювання проекту. Важливу роль на даному етапі відіграє оцінка проектів. Потрібно розробити систему критеріїв оцінювання. Існують різні підходи до визначення основних параметрів та критеріїв оцінювання проектів.
Отже, існують переваги та особливості використання проектних технологій в процесі екологічної підготовки майбутніх фахівців в умовах педагогічного коледжу: проектна технологія зорієнтована на активні методи навчальної діяльності студентів, що має безпосередній зв’язок з реальними екологічними проблемами; у процесі роботи над екологічними проектами студентами набуваються та удосконалюються навички самостійно-пізнавальної діяльності щодо пошуку інформації, інтеграції знань з різних наук, уміння працювати в колективі та нести відповідальність за свої дії та рішення, що є важливим для майбутньої професійної діяльності; під час захисту проектів формуються уміння узагальнювати та систематизувати знання, робити висновки, аргументувати й відстоювати свою точку зору, доводити її до аудиторії; обрання студентами тематики проектів підвищує рівень засвоєння отриманих знань та стимулює бажання щодо практичного вирішення екологічної проблеми.
Визначені чинники посилюють мотивацію здобувачів освіти щодо підвищення рівня екологічної підготовки та створюють умови для творчої співпраці викладача та майбутнього фахівця.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Лук’янова Л.Б. Проектна діяльність як форма впровадження інноваційних технологій у змісті екологічної освіти / за ред. Л.Б. Лук’янова / Наукові праці: Педагогічні науки, 2006. Том 46. Випуск 33. С. 74 – 80.
2. Ожегов Ю.П. Ніконорова Е.В. Екологічний імпульс : Проблеми формування екологічної культури молоді М. : Мол. Гвардія, 1990. – 271 с.
3. Воінова О.І. Проектні технології навчання загальнонауковим дисциплінам в системі вищої технічної освіти: дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 Москва, 2008. – 186 с.
4. Педагогічні технології : посіб. М.: ИКЦ «Март»: Ростов н/Д: видавничий центр «Март», 2006. – 336 с.
5. Полат Е.С. , Бухаркина М.Ю. , Моисеева М.В. , Петров А.Е. Нові педагогічні і інформаційні технології в системі освіти./ під ред. Є.С. Полат. – М. : Видавничий центр «Академія», 2001. – 272 с.
6. Метод проектів : традиції, перспективи, життєві результати : Практико-зорієнтований зб. /за ред. І.Г. Єрмакова. – К. : Видавництво «Департамент», 2003. – 500 с.